Ухвала суду № 54393070, 16.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 751/9078/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Мороз К.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В, Кобаля М.І.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.10.2015 року по справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А :

Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради звернулися до постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом про скасуваня постанови ВП № 48058576 від 09.09.2015 року щодо стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 2040,00 грн.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.10.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач - Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, постанови суду першої інстанції та просить постановити нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 03.07.2015 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 48058576, якою встановлено строк для самостійного виконання рішення суду до 10.07.2015 року.

Крім того, Відділом примусового виконання рішень було прийнято постанову від 09.09.2015 року про стягнення виконавчого збору у сумі 2040,00 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірної постанови, колегія суддів виходить з наступного.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів ( посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 25 Закону передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 28.01.2015 року № 3-217гс14, а також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.09.2015 року № К/800/15216/15.

Матеріали справи не містять доказів підтвердження факту вчинення відповідачем в межах виконавчого провадження всіх можливих та необхідних заходів примусового виконання рішення. Такими заходами є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням (ст. 32 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Отже, стягнення виконавчого збору в даному випадку було передчасним, а тому постанова щодо його стягнення правомірно скасована судом першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.10.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.