Ухвала суду № 54393026, 17.12.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"17" грудня 2015 р. Справа № 917/1904/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Камишева Л.М.

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. № 5719 П/1-6) на рішення господарського суду Полтавської області від 16 листопада 2015 року у справі № 917/1904/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», м. Одеса

до Споживчого товариства «Котл Транс», смт. Котельна, Полтавська область

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з відповідача суми боргу за договором кредиту №735 від 18 лютого 2008 року у розмірі 1 240 325,05 грн., з яких: поточна заборгованість у розмірі 440 000,00 грн., поточна заборгованість по процентам у розмірі 53 161,50 грн., прострочена заборгованість по процентам у розмірі 204 079,23 грн., пеня у розмірі 543 084,32 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 16 листопада 2015 року у справі №917/1904/15 в позові відмовлено.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Імексбанк» з рішенням Господарського суду Полтавської області не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушеннями норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Разом з апеляційною скаргою, позивач подав клопотання про звільнення його від оплати судового збору (вх. 17000 від 16.12.15 р.).

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні та повернення апеляційної скарги з наступних підстав.

Статтею 94 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Сплата судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".

Законом України № 484-VIII від 22 травня 2015 року внесені зміни до Закону України "Про судовий збір". Відповідно до перехідних положень вказаного Закону, він вступає в законну силу з 01 вересня 2015 року.

У статті 5 Закону України “Про судовий збір” визначено перелік осіб, звільнених від сплати судового збору. До вказаного переліку не відноситься Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації банку.

Представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації банку звернувся з апеляційною скаргою 10 грудня 2015 року, тобто після набрання чинності нової редакції Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи викладене, заявник апеляційної скарги не звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В пункті 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» № 01-06/2093/15 від 12 листопада 2015 року зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач, зокрема, посилається на довідку АТ «Імексбанк» від 17 вересня 2015 року, яка в матеріалах справи та апеляційної скарги відсутня.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Так і не є підставою для звільнення сторони від сплати судового збору у разі знаходження позивача в процедурі ліквідації банку.

ПАТ «Імексбанк» не доведено документально, у відповідності до вищезазначених норм, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Тому, колегія суддів вважає клопотання апелянта таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з п. 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно з статтею 85 Господарського процесуального кодексу України прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Рішення суду, яке містить вступну та резолютивну частини, підписується всім складом господарського суду і додається до справи.

Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ч. 2 ст. 124 Конституції України).

Статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" унормовано, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно з п. 8 частини 3 статті 129 Конституції України одним з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Як убачається із матеріалів справи, оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято 16 листопада 2015 року, повне рішення складено 20 листопада 2015 року.

Останнім днем строку подання апеляційної скарги на рішення суду є 30 листопада 2015 року.

Як убачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою, згідно штампу вхідної кореспонденції Господарського сулу Полтавської області – 10 грудня 2015 року, тобто з порушенням десятиденного строку апеляційного оскарження.

Заяву про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги не подав, що є також підставою для повернення апеляційної скарги, у відповідності до приписів частини 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів враховує, що представник позивача був присутнім в судовому засіданні 16 листопада 2015 року при оголошенні вступної та резолютивної частини рішення, повний текст рішення отримав 01 грудня 2015 року, згідно його розписки на зворотній сторінці повного тексту оскаржуваного рішення (а.с. 157), проте позивач не був позбавлений права на своєчасне отримання копії оскаржуваного рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є в мережі Інтернет та є загальнодоступним, для своєчасного подання апеляційної скарги.

Приймаючи до уваги, що заявником до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також не подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги.

Керуючись пунктами 3, 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.

Повернути апеляційну скаргу Публічному акціонерному товариству «Імексбанк».

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 12 арк.: апеляційна скарга на 4 арк., фіскальний чек на 1 арк., опис вкладення на 1 арк., клопотання про звільнення від сплати судового збору на 3 арк., копія постанови Правління НБУ на 1 арк., копія рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на 1 арк., копія довіреності на 1 арк.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.