Ухвала суду № 54392532, 01.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 грудня 2015 рокусправа № 808/2809/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року у справі № 808/2809/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегрес» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтегрес" (далі - позивач) звернулось до суду першої інстанції із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2014 № 000020213.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрес" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволеноповністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 26.12.2014 № 0000202213 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтегрес" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14583,75 грн., в т.ч. 11 667,00 грн. за основним платежем та 2 916,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку відповідачем по справі з підстав неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору у цій справі, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, а оскаржувана у цій справі постанова відповідає вимогам ст. 159 КАС України, тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що на підставі службового посвідчення серії ЗП № 074950 від 22.09.2006 головним державним ревізором інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Карпушею С.В., відповідно до наказу від 03.12.2014 № 885 на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 79.2 ст. 79, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Інтегрес" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій, їх реальності та відображення в обліку по взаємовідносинам з ТОВ "БК "Карамбола" за період квітень 2014 року, про що складено акт від 08.12.2014 № 165/08-29-22-1308/38415733.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Інтегрес" вимог п. 14.1.36, п. 14.1.181 ст. 14, п. 44.1 п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, с.. 201 ПК України, Наказу № 678 від 13.11.2013 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", підприємством завищено податковий кредит за квітень 2014 року на суму ПДВ 11 667 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за квітень 2014 року на суму ПДВ 11 667 грн.; заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду за квітень 2014 року на суму ПДВ 11 667 грн.

Також, в порушення п. 14.1.36, п. 14.1.181 ст. 14, п. 44.1 п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, ст. 201 ПК України перевіркою ТОВ "Інтегрес" документально не підтверджено реальність господарських взаємовідносин з ТОВ "БК "Карамбола" за період квітень 2014 року на суму ПДВ 73 030 грн., що призвело до завищення податкових зобов'язань з ПДВ по контрагентам покупцям за період ПАТ "Хайдельбергцемент Україна" квітень 2014 року на суму ПДВ 125 977 грн., ТОВ "Інженерна група Асфа" на суму ПДВ 280 грн.

26.12.2014, на підставі акту перевірки від 08.12.2014 № 165/08-29-22-1308/38415733, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000202213, яким ТОВ "Інтегрес" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14 583,75 грн., в т.ч. 11 667 грн. за основним платежем та 2 916,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2014 № 0000202213 ТОВ "Інтегрес" звернулось до суду.

Вирішуючи спір у справі та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судм не встановлено та не підтверджено порушення ТОВ "Інтегрес" вимог п. 14.1.36, п. 14.1.181 ст. 14, п. 44.1 п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, с. 201 ПК України, Наказу № 678 від 13.11.2013 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 26.12.2014 № 0000202213 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтегрес" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14 583,75 грн., в т.ч. 11 667,00 грн. за основним платежем та 2 916,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є протиправним та підлягає скасуванню.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24.04.2014 та 28.04.2014 між ТОВ "Інтегрес" (покупець) та ТОВ "БК "Карамбола" (постачальник) укладено договори поставки № VED 199/2014 та № VED 238/2014 відповідно. Згідно умов вказаних договорів, постачальник зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити товари на умовах, визначених вказаним договором.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем суду надано документи: договори, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, специфікації.

Суд першої інстанції проаналізувавши п. 198,2, п.198.3 статті 198, п. 201.1, п. 201.4, п.201.6, п.201.10, п.201.11 статті 201 ПК України, правильно зробив висновок, що безпосередньою підставою для формування платником податку податкового кредиту з податку на додану вартість є факт отримання ним належним чином оформленої податкової накладної, зареєстрованої у встановленому законодавством порядку у Єдиному реєстрі податкових накладних, а не інформація, що міститься про такі накладні у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При дослідженні судом первинних документів встановлено, що вони містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Враховуюче викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ "БК "Карамбола" відбулися, мали реальних характер та спрямовані на отримання прибутку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що згідно з вимогами чинного законодавства, на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено обов'язок контролювати звітність контрагента, своєчасність та повноту сплати ним податків, тощо. Отже, якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 26.12.2014 № 0000202213 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтегрес" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14583,75 грн., в т.ч. 11 667,00 грн. за основним платежем та 2 916,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є протиправним та підлягає скасуванню.

За наведених обставин, доводи, наведені податковим органом в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія доходить висновку, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції не встановлено, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський