Головуючий у 1 інстанції - Пархоменко О.Ф.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2015 року справа №239/595/15-а
84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Геращенка І.В., Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Новогродівського міського суду Донецької області від 25 листопада 2015 року у справі № 239/595/15-а за позовом ОСОБА_2 до Обласного центру медико-соціальної експертизи про визнання рішення МСЕК від 10 січня 2001 року неправомірним та його скасування,-
ВСТАНОВИВ:
17 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Новогродівського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Обласного центру медико-соціальної експертизи про визнання рішення МСЕК від 10 січня 2001 року неправомірним та його скасування. (а.с.1)
Ухвалою Новогродівського міського суду Донецької області від 25 листопада 2015 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Обласного центру медико-соціальної експертизи про визнання рішення МСЕК від 10 січня 2001 року неправомірним та його скасування залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду. (а.с.73-74)
Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та розглянути справу за змістом позовних вимог.
Вважає, що судом першої інстанції не враховані фактичні обставини справи та неправомірно не розглянуті заявлені позовні вимоги. (а.с.77-79)
В судове засідання позивач не з'явився, просив апеляційну скаргу розглянути за його відсутністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, із заявою про участь у розгляді справи не звертався.
За нормами ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
Позивач 17 вересня 2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Обласного центру медико-соціальної експертизи про визнання рішення МСЕК від 10 січня 2001 року неправомірним та його скасування.
Залишаючи без розгляду позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був ознайомлений з рішенням МСЕК від 10.01.2001 року одразу після його прийняття, але його тоді не оскаржував, тобто позивачем пропущений строк звернення до суду та не заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні на розсуд суду.
Суд, керуючись нормами процесуального закону, відкрив провадження у справі та призначив справу до попереднього судового засідання.
В ході цього судового засідання не був достовірно встановлений день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, не враховано, що позивач звертався до суду за захистом своїх прав щодо видачі актив форми П-4 та акту Н-1 та стягнутої моральної шкоди в порядку цивільного законодавства.
Аналізуючи встановлені обставини та процесуальні норми Кодексу адміністративного судочинства, які врегульовують питання строку звернення з адміністративним позовом до суду, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов передчасно до помилкового висновку про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском звернення до адміністративного суду.
Щодо вимог апелянта стосовно вирішення адміністративного позову судом апеляційної інстанції по суті, то вони задоволенню не підлягають, оскільки суд другої інстанції не може підмінювати собою суд першої інстанції.
Оскільки апеляційна скарга позивача задоволена, а сплату судового збору за її подання відстрочено, відсутні підстави для стягнення такого збору з позивача.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з грубим порушенням норм процесуального права.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідно до вимог статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в ході якого потрібно перевірити встановлені обставини та вирішити питання щодо строку звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом.
Керуючись статтями 99-102, 195, 197, пунктом третім частини першої статті 199, статтею 204, пунктом шостим частини першої статті 205, статтями 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Новогродівського міського суду Донецької області від 25 листопада 2015 року у справі № 239/595/15-а - задовольнити частково.
Ухвалу Новогродівського міського суду Донецької області від 25 листопада 2015 року у справі № 239/595/15-а за позовом ОСОБА_2 до Обласного центру медико-соціальної експертизи про визнання рішення МСЕК від 10 січня 2001 року неправомірним та його скасування - скасувати.
Адміністративну справу № 239/595/15-а направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Арабей
Г.М. Міронова
Судове рішення № 54392486, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 239/595/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: