Постанова № 54392476, 08.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2015 р. Справа№ 910/23832/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Куксова В.В.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Пріцак І.С.,

від відповідача: Антощук Е.І.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" на рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2015 року у справі №910/23832/15 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг"

про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 90127,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості в сумі 90127,55 грн., а саме, заборгованості за основним боргом в сумі 81944,88 грн., заборгованості за нарахованими процентами в сумі 3004,59 грн., пені в сумі 4674,17 грн. та штрафу в сумі 503,91 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва №910/23832/15 від 21.10.2015р. позов задоволено повністю.

Рішення мотивовано тим, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов кредитного договору №244/Ю від 14.10.2013 року, не здійснив повернення грошових коштів в розмірі 81944,88 грн. та не сплатив проценти за користування такими кредитними коштами, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином. Враховуючи доведеність порушення Відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором та обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача на його користь заборгованості, перевіривши нарахування здійснені Позивачем суд задовольнив вимоги про стягнення пені та штрафу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що спірним кредитним договором встановлено граничний строк для повернення кредиту 03.11.2016р., а тому строк повернення коштів не настав. Крім того, місцевим судом стягнуто з Відповідача разом пеню та штраф, що є відповідальністю одного виду та не відповідає Конституції України.

Місцевим судом порушено норми процесуального права, оскільки при прийнятті до провадження позовної заяви не звернув увагу, що Відповідачеві надіслано лише позовну заяву, в зв'язку з чим у Відповідача виникла необхідність знайомитись з матеріалами справи для можливості захисту своїх прав. Крім того, Відповідач заявляв клопотання про зупинення провадження в зв'язку з зверненням його до суду господарського суду Донецької області про визнання недійсними пунктів кредитного договору, яке місцевим судом необґрунтовано було відхилено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2015р. прийнято апеляційну скаргу у справі №910/23832/15 до провадження колегією суддів, розгляд скарги призначено на 08.12.2015р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015р. апеляційну скаргу у справі №910/23832/15 передано на розгляд колегії суддів у складі Власова Ю.Л. (головуючого), Станіка С.Р. Куксова В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015р. прийнято апеляційну скаргу у справі №910/23832/15 до провадження визначеною колегією суддів, розгляд скарги призначено на 08.12.2015р.

08.12.2015р. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в яких просив залишити рішення місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судом залишено без задоволення клопотання Відповідача в апеляційній скарзі про зупинення провадження у справі з підстав його необґрунтованості.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

14.10.2013р. між Позивачем та Відповідачем був укладений кредитний договір №244/ю, відповідно до якого Позивач за наявності грошових коштів надав Відповідачеві у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 152000,00 грн. на придбання основних засобів та супутні витрати по ним, строком до 13.10.2016р. зі сплатою 21% річних. Ліміт кредитування зменшуються відповідно до графіку погашення (додаток №1).

Відповідно до п.4.2. договору Відповідач зобов'язався щомісячно, не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним, перераховувати на рахунок суму процентів за користування кредитом у відповідності до договору.

Згідно з п.4.5. договору Відповідач зобов'язався погашати наданий Позивачем кредит згідно з графіком погашення, наведеним в додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.4.6. договору у разі невиконання зобов'язань відповідно до п.4.5. договору, а саме невиконання зобов'язання щодо зменшення суми ліміту кредитування згідно з графіком погашення та/або не виконання зобов'язання щодо повного остаточного погашення кредиту до 13.10.2016р. включно. Відповідач сплачує Позивачеві проценти у розмірі 50% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

Згідно з п.5.3. договору Позивач має право вимагати від Відповідача дострокового розірвання кредитного договору та/або дострокового погашення суми кредиту, процентів, комісій, неустойки та збитків у разі, в тому числі, непогашення Відповідачем процентів та/або щомісячного внеску за кредитом згідно з графіком впродовж двох місяців; виникнення у Відповідача простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами та/або комісіями за іншими кредитними договорами, укладеними з Позивачем. Про намір достроково розірвати кредитний договір та/або вимогу достроково погасити суму кредиту, процентів, комісій, неустойки та збитків, Позивач письмово повідомляє Відповідача. Відповідач зобов'язаний впродовж 30 днів з моменту отримання письмової вимоги Позивача достроково повернути кредит, сплатити проценти, комісії, неустойку, передбачені договором.

Відповідно до п.5.4. договору у разі несвоєчасного повернення кредиту у строки, вказані у п.4.5. договору, Позивач має право вимагати від Відповідача сплатити йому штраф у розмірі 2% від суми заборгованості за основним боргом на дату пред'явлення вимоги.

Згідно з п.5.10 договору при порушенні строків погашення кредиту, нарахованих за ним процентів, комісій (п.4.2, 4.3., 4.5) вимагати від Відповідача за кожен день прострочення сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.7.1. договору у разі порушення зобов'язань, передбачених пунктами 4.9-4.10 на вимогу Позивача Відповідач сплачує Позивачеві неустойку у вигляді штрафу у розмірі 2% від суми заборгованості за основним боргом на дату порушення вищезазначених зобов'язань, а також відшкодовує Позивачеві збитки, пов'язані з цим порушенням.

У додатку 1 сторони погодили графік повернення кредиту та суму встановленого ліміту.

14.10.2014р. між Позивачем та Відповідачем була підписана додаткова угода №1 до кредитного договору №244/Ю, відповідно до якої сторони домовились внести зміни в договір та викласти п.1.1. та п.4.6. в наступній редакції: «1.1. Банк, за наявності вільних грошових коштів надає Позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі не поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 152000,00 грн. на придбання основних засобів та супутні витрати по ним, строком до 13.10.2016р. зі сплатою: в період з 14.10.2013р. по 30.09.2014р. - 21% річних; в період з 01.10.2014р. до 13.10.2016р. включно - 15% річних. Ліміт кредитування зменшується відповідно до графіку погашення (додаток №1).»; «4.6. У разі невиконання зобов'язань відповідно до п.4.5. договору, а саме - невиконання зобов'язання щодо зменшення суми ліміту кредитування згідно з графіком погашення та/або не виконання щодо повного остаточного погашення кредиту до 13.10.2016р. включно. Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі: з 14.10.2013р. по 30.09.2014р. включно - 50% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення; в період з 01.10.2014р. 15% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.».

На виконання умов договору кредиту Позивач надав Відповідачеві грошові кошти згідно кредитного договору в сумі 152000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №823_43 від 14.10.2013р.

17.07.2015р. Позивач направив на адресу Відповідача вимогу №3806, в якій зазначив, що станом на 17.07.2015р. Відповідач не виконує свої обов'язки за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість перед Позивачем в загальній сумі 88018,87 грн. В зв'язку з зазначеним Позивач просив Відповідача повернути заборгованість по кредиту в сумі 81944,88 грн., заборгованість за відсотками, штрафні санкції та заборгованість по пені. Відповідач зазначену вимогу отримав 28.07.2015р., проте останній її залишив без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як вбачається з матеріалів справи в жовтні 2013р. між Позивачем та Відповідачем був укладений кредитний договір №244/ю, відповідно до умов якого Позивач надав Відповідачеві у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 152000,00 грн. на придбання основних засобів та супутні витрати по ним, строком до 13.10.2016р.

За умовами договору (з врахуванням змін, внесених додатковими угодами) Відповідач зобов'язався щомісячно, не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним, перераховувати на рахунок Позивача суму процентів за користування кредитом у відповідності до договору та погашати наданий Позивачем кредит згідно з графіком погашення. Проте, свої зобов'язання за кредитним договором виконував неналежним чином та станом на липень 2015р. мав заборгованість по кредиту в сумі 81944,88 грн.

Оскільки відповідно до п.5.3. договору Позивач має право вимагати від Відповідача дострокового погашення суми кредиту, процентів, комісій, неустойки та збитків у разі непогашення Відповідачем процентів та/або щомісячного внеску за кредитом згідно з графіком впродовж двох місяців в липні 2015р. Позивач обґрунтовано звернувся до Відповідача, в зв'язку з несплатою суми кредиту більше ніж впродовж двох місяців, з вимогою повернути заборгованість по кредиту в сумі 81944,88 грн., заборгованість за відсотками, штрафні санкції та заборгованість по пені. Відповідач зазначену вимогу отримав 28.07.2015р., проте залишив її без задоволення.

Враховуючи, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, то посилання Відповідача на незаконність стягнення додаткових процентів є безпідставними та судом не приймаються до уваги.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за основним боргом в сумі 81944,88 грн. та заборгованості за нарахованими процентами в сумі 3004,59 грн.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Відповідно до п.5.4. договору у разі несвоєчасного повернення кредиту у строки, вказані у п.4.5. договору, Позивач має право вимагати від Відповідача сплатити йому штраф у розмірі 2% від суми заборгованості за основним боргом на дату пред'явлення вимоги.

Згідно з п.5.10 договору при порушенні строків погашення кредиту, нарахованих за ним процентів, комісій (п.4.2, 4.3., 4.5) вимагати від Відповідача за кожен день прострочення сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кредитом.

За вказаних обставин, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про стягнення з Відповідача на користь Позивача пені за простроченим основним боргом за загальний період прострочення з 03.03.2015р. по 27.08.2015р. у розмірі 4252,19 грн. та пеню за простроченими процентами за загальний період прострочення з 11.03.2015р. по 27.08.2015р. у розмірі 421,98 грн., а також штраф в сумі 503,91 грн.

Судом не приймається до уваги доводи Відповідача щодо порушення судом норм процесуального права при прийнятті позовної заяви Позивача, оскільки в силу вимог ст.104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо: справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів; справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду; господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі; рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу; рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу; рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

Враховуючи, що рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2015р. у справі №910/23832/15 прийняте правильно, то підстави для його скасування або зміни відсутні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" на рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2015 року у справі №910/23832/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2015 року у справі №910/23832/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 09.12.2015р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді В.В. Куксов

С.Р. Станік