Рішення № 54392038, 25.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2015Справа №5011-7/447-2012

За позовом В.о. прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі

1) Міністерства фінансів України

2) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"

до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про стягнення 3 780 000,00 грн. заборгованості з орендної плати

Суддя М.М. Якименко

Представники сторін:

від прокуратури: Колодчина Р.В. - посвідчення №030247 від 12.11.2014 року;

від позивача 1: Сотнікова І.В. - довіреність №31-13030-08/6 від 31.03.2015 року;

від позивача 2: Дяченко Є.Г. - довіреність №25/84 від 30.06.2015 року;

від відповідача: Мицько Р.М. - довіреність № 83/16 від 12.08.2015 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В.о. прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" звернувся в Господарський суд м. Києва з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанія "Нафтогаз Україна" про стягнення 3 780 000,00 грн. заборгованості з орендної плати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повернення орендованого приміщення після припинення дії Договору №22/07-21 оренди приміщення від 01.02.2007 року, та сплати орендної плати за період з лютого 2008 року по жовтень 2009 року.

З цих підстав, прокурор просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на користь позивача-2 (ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ») 3 780 000,00 грн. - заборгованості по орендній платі.

Ухвалою від 16.01.2012 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 13.02.2012 року.

03.02.2012 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, згідно якого Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 656 від 27 жовтня 2011 року прийнято рішення про припинення діяльності Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом її реорганізації -поділу та приєднання у відповідних частинах майна, прав та обов'язків до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Дочірнього підприємства "Будівельник" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

09.02.2012 через канцелярію суду від прокуратури надійшло пояснення по справі.

Через канцелярію суду від 09.02.2012 від представника позивача-2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

13.02.2012 представник позивача-1 у судовому засіданні подав письмові пояснення по справі.

13.02.2012 представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з нез'явленням представника прокуратури.

У судовому засіданні 13.02.2012, у зв'язку з нез'явленням представника прокуратури оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 01.03.2012 року.

Через канцелярію суду від 28.02.2012 від представника позивача-2 надійшло заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 01.03.2012 представник відповідача підтримав подане через канцелярію суду 03.02.2012 клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку реорганізацією Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" згідно наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 656 від 27 жовтня 2011.

Ухвалою суду від 01.03.2012 задоволено клопотання представника відповідача та зупинено провадження у справі до заміни Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" її правонаступниками.

21.11.2012 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" звернулося до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 22.11.2012 провадження у справі поновлено та призначено її розгляд на 12.12.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2012 року зупинено провадження у справі №5011-7/447-2012 до заміни Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" її правонаступником.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2012 року поновлено провадження у справі №5011-7/447-2012 та призначено її пригляд на 18.11.2015 року.

В судовому засіданні 18.11.2015 року оголошено перерву до 25.11.2015 року.

В судовому засіданні 25.11.2015 року представники прокурора, позивача-1 та позивача-2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 25.11.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників прокурора, позивача-1, позивача-2 та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007 року між Акціонерним комерційним банком «Київ» (перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ»; далі по тексту - орендодавець, позивач-2) та Дочірнім підприємством «Газ-Тепло» НАК «Нафтогаз України» (реорганізовано в Дочірню компанію «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»; далі по тексту - відповідач, орендар) укладено Договір №22/07-21 оренди приміщення (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) в порядку та на умовах, визначених цим Договором ОРЕНДОДАВЕЦЬ передає ОРЕНДАРЕВІ, а ОРЕНДАР приймає в оренду приміщення, визначене у цьому Договорі, а 1 також зобов'язується сплачувати ОРЕНДОДАВЦЕВІ орендну плату.

Пунктами 2.1. та 2.2. Договору сторони передбачили, що Приміщення надається в оренду строком на 364 дні з моменту прийняття його ОРЕНДАРЕМ за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього Договору. В момент підписання акта приймання-передачі ОРЕНДОДАВЕЦЬ передає ОРЕНДАРЕВІ І ключі від приміщення.

Факт приймання-передачі приміщення в оренду підтверджується підписаним 01.02.2007р. між сторонами Актом здачі-приймання приміщення (копія акту міститься в матеріалах справи).

Орендна плата становить 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) гривень на місяць, крім того ПДВ 30 000,00 (тридцять тисяч) гривень. Разом з ПДВ орендна плата на місяць становить 180 000,00 (сто вісімдесят тисяч) гривень (п. 3.1. Договору).

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що орендна плата за поточний місяць перераховується щомісячно не пізніше 20 числа на поточний рахунок ОРЕНДОДАВЦЯ.

Відповідно до п. 7.1. Договору, після закінчення строку оренди, визначеного цим Договором ОРЕНДАР зобов'язаний передати ОРЕНДОДАВЦЮ приміщення протягом 20-ти днів з моменту закінчення строку оренди за актом приймання-передачі.

Згідно з п. 7.2. Договору, протягом строку, визначеного в п. 7.1 цього Договору ОРЕНДАР зобов'язаний ; звільняти приміщення та підготувати його до передачі ОРЕНДОДАВЦЕВІ.

Відповідно до п. 7.3. Договору, приміщення та майно вважаються фактично переданими ОРЕНДОДАВЦЕВІ з моменту підписання акта приймання-передачі. У момент підписання цього акта ОРЕНДАР переди ОРЕНДОДАВЦЕВІ ключі від приміщення.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати та повернення орендованого приміщення позивач-2 звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення боргу, неустойки (ціна позову 1190893,93 грн.), звільнення орендованого приміщення.

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.06.2008 року у справі №42/177 (суддя Паламар П. І.), яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 року та Постановою Вищого Господарського Суду України від 25.11.2008 року, позов Акціонерного комерційного банку "Київ" м. Києва задоволено частково; стягнуто з Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (03035, м. Київ, б-р І.Лепсе, 16, код 32587579) на користь Акціонерного комерційного банку "Київ" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, код 14371869) 1080000 грн. боргу, 60785,63 грн. пені, 1225,79 грн. витрат по оплаті державного мита, 113,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; Зобов'язано Дочірнє підприємство "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (03035, м. Київ, б-р І.Лепсе, 16, код 32587579) звільнити та передати Акціонерному комерційному банку "Київ" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, код 14371869) приміщення загальною площею 2352,1 м2 по б-ру І.Лепсе, 16 у м. Києві.

Відповідно до абз. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначив, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повернення орендованого приміщення після припинення дії Договору, та сплати орендної плати за період з лютого 2008 року по жовтень 2009 року в розмірі 3 780 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.01.2008 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.06.2008 року у справі №42/177 встановлено, що орендар був належним чином повідомлений про відмову орендодавця продовжити строк дії договору, а тому суд дійшов до висновку що Договір припинив дію 01.02.2008 року.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Однак, позивач не навів підстав виникнення зобов'язань відповідача за договором, доказів обґрунтованості вимог не надав.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення орендної плати за період 01.02.2008 року по 31.10.2009 року задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення орендної плати за період з лютого 2008 року по вересень 2008 року, в зв'язку з чим суд зазначає наступне.

Згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1, 5 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до норми ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (п.5 ст.261 ЦК України).

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оскільки строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, сплив, а судом не встановлено обставин, передбачених ст. 268 ЦК України або іншими законами, то за таких обставин у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати за період з лютого 2008 року по вересень 2008 року - слід відмовити.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку що прокурором та позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивачів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 01.12.2015 року.