Ухвала суду № 54392006, 16.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

16 грудня 2015 року справа №826/15408/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання Комуністичної партії України про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом

Міністерства юстиції України

до

третя особа

Комуністичної партії України

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

про

припинення діяльності політичної партії

В С Т А Н О В И В:

Міністерство юстиції України (далі по тексту – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Комуністичної партії України (далі по тексту – відповідач), в якому просить припинити діяльність Комуністичної партії України, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05 жовтня 1993 року, свідоцтво №505, місцезнаходження: вул. Борисоглібська, 7, м. Київ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/15408/15 та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2015 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 30 жовтня 2015 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили; третя особа або її представник до суду не прибули, у зв’язку із чим на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

02 листопада 2015 року та 05 листопада 2015 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) до суду надійшли клопотання відповідача про закриття провадження у справі (а.с. 128, 156 т. ХІХ), в яких відповідач просить закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України к зв’язку із неможливістю розглядати дану справу у порядку адміністративного судочинства України.

В обґрунтування зазначених клопотань представники відповідача зазначають, що жодним законом не передбачено право звернення суб’єкта владних повноважень із позовом про припинення діяльності політичної партії.

Виходячи зі змісту заявленого клопотання, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Як встановлює пункт 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Одночасно відповідно до частини другої цієї статті якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Аналогічні положення закріплені у частині третій статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Частина четверта статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини п’ятої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов суб’єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.

Застосовуючи вказані положення Кодексу адміністративного судочинства України у їх системному зв’язку до спірних правовідносин, суд робить висновок, що у даному випадку Комуністичну партію України можна вважати відповідачем у справі за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень як про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян так і в інших випадках, встановлених законом.

Так, вважаючи, що дана справа має ознаки справи про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян як про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян, суд виходить із того, що політична партія є об’єднанням громадян, а позовні вимоги “припинити діяльність політичної партії” за своєю суттю є вимогами про примусовий розпуск (ліквідацію).

Крім того, право Міністерства юстиції України на звернення до суду із позовом про припинення діяльності політичної партії встановлено законом, а саме: частина третя статті 3 Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” прямо встановлює, що у разі невиконання юридичними особами, політичними партіями, іншими об’єднаннями громадян, друкованими засобами масової інформації вимог цього Закону їх діяльність/випуск підлягає припиненню в судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, або іншого уповноваженого органу державної влади.

Таким чином, суд вважає, що Міністерство юстиції України звернулось із адміністративним позовом про припинення діяльності політичної партії у випадку, встановленому Законом, а Комуністична партія України може виступати відповідачем у даній справі.

Суд не погоджується із доводами відповідача про те, що в силу статті 21 Закону України “Про політичні партії України” припинення діяльності політичної партії є наслідком заборони діяльності політичної партії та не може бути окремим предметом адміністративного позову, оскільки позивач звернувся до суду на підставі норм спеціального Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, в контексті якого “припинення діяльності політичної партії” є самостійною вимогою позову суб’єкта владних повноважень, яку належить вважати тотожною поняттю “заборона діяльності політичної партії”, а не наслідком судового рішення про заборону політичної партії.

Твердження відповідача про те, що адміністративний суд не має повноважень припинити діяльність партії з посиланням на частину третю статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України є помилковими та не ґрунтуються на нормах процесуального закону, адже вказана норма визначає територіальну підсудність адміністративних справ, а не юрисдикцію адміністративного суду.

Крім того, виходячи із положень частини третьої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, не вбачається вичерпного переліку назв адміністративних справ стосовно заборони політичної партії, поняття “заборона” вжито тут у різних значеннях, зокрема як примусовий розпуск або ліквідація.

Суд також зауважує, що відповідачем не обґрунтовано до якого суду належить звернутись Міністерству юстиції України із позовом про припинення діяльності політичної партії у разі можливого закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, доводи представників Комуністичної партії України щодо закриття провадження у справі є безпідставними та ґрунтуються на суб’єктивному трактуванні норм Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для відмови у задоволенні відповідних клопотань.

На підставі вищенаведеного, частини шостої статті 128, статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Комуністичній партії України у задоволенні клопотань про закриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення

Суддя В.А. Кузьменко