Рішення № 54391117, 08.12.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/9524/15-ц

Провадження № 2/643/3698/15

08.12.2015р. Московський районний суд м.Харкова

у складі:

головуючого-судді Омельченко Н.І.

при секретарі Коршак В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТА «Колор Тревел» в особі ФОП ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, стягнення сум та моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, відповідно до якого просила визнати договір № 212126 від 09.01.2015 року недійсним; стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача 29460,75 грн., моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., а всього стягнути 39460,75 грн.

В обґрунтування позову послалась на те, що 09.01.2015 року між ТОВ «Ньювс Тревел» від імені та за дорученням якого ТА «КолорТревел» в особі ФОП ОСОБА_2 та громадянкою ОСОБА_1 було укладено договір на туристичне обслуговування № 212126. Даний договір повинен бути визнаний недійсним, оскільки він не містить всіх істотних умов, визначених для договору на туристичне обслуговування відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про туризм».

Окрім цього, відповідач здійснював туристичне обслуговування позивача від імені та за дорученням ТОВ «Ньювс Тревел», яке згідно до умов договору є «туроператором» та турагента «КолорТревел». Однак, в результаті перевірки правосубєктності ТОВ «Ньювс Тревел» та турагента «КолорТревел», шляхом запиту на Інтернер сторінці Міністерства юстиції України, в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців таких юридичних осіб, як «Ньювс Тревел» та «КолорТревел» не зареєстровано.

Отже, відповідач здійснював посередницьку діяльність від імені та за дорученням осіб, які не є зареєстрованими.

Таким чином договір було укладено стороною, яка не мала достатніх правових підстав, а тому договір є недійсним.

Відповідно до умов договору позивач здійснив оплату туристичних послуг через відповідача на загальну суму 37530,00 грн., що підтверджується квитанціями. На звернення позивача до відповідача про повернення частини сплачених коштів за туристичні послуги у розмірі 8060,10 грн., йому було повернуто грошову суму.

Отже, поверненню підлягає грошова сума у розмірі 29460,75 грн. та моральна шкода у розмірі 10000,00 грн.

/а. с. 1-3/

07.07.2015 року представником позивача була подана уточнена позовна заява, відповідно до якої, позивач обґрунтував підстави стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн. Так, в результаті неправомірної поведінки відповідача, позивач та його сімя зазнали душевних страждань та хвилювань повязаних із зривом відпустки. Позивач, був позбавлений можливості реалізувати свої уподобання та бажання, як звичайна людина, яка вела досить енергійний спосіб життя і бажала розширити свій кругозір. Всі ці фактори негативного характеру, які існують упродовж тривалого часу, слід розцінювати саме, як докази заподіяння позивачеві моральних страждань.

/а. с. 28-31/

25.11.2015 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої уточнив прохальну частину позовної заяви, а саме про визнання договору № 212126 від 09.01.2015 року, підписаний між ТА «КолорТревел» в особі ФОП ОСОБА_2 та громадянкою ОСОБА_1 недійсним.

/а. с. 80/

У судовому засіданні представники позивача позовну заяву з урахуванням уточнень підтримали повністю, просили задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечували, оскільки ФОП ОСОБА_2 є неналежним відповідачем по справі, так як не є субєктом договірних правовідносин, а належним відповідачем по справі є туроператор ТОВ «Ньюз Тревел», з приводу чого надали суду усні та письмові пояснення.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до договору № 212126 на туристичне обслуговування від 09.01.2015 року ТОВ «Ньювс Тревел» як туроператор від імені і за дорученням якого уклали цей договір, ТА «КолорТревел» в особі ФОП ОСОБА_2 як тур агента з ОСОБА_1 про надання туристичних послуг відповідно до додатку №1 (а. с. 4-6).

Відповідно до додатку №1 до договору на туристичне обслуговування від 09.01.2015 року № 212126 програма туристичного обслуговування була складена із: організації перевезення за маршрутом м. Київ Коломбо м. Київ, розміщення в готелі Villa 96 2*, номер стандарт на 2 особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на період з 27.01.2015 року по 06.02.2015 року (а. с. 7)

Так, позивачем було виконано вимогу вищезазначеного договору про сплату туристичних послуг ФОП ОСОБА_2, відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордеру № 212126-1 від 09.01.2015 року у сумі 20000,00 грн. та № 212126-4 від 13.01.2015 року 17530,00 грн. (а. с. 8, 9)

Однак, в січні місяці позивач дізнався з мережі Інтернет про скасування Туроператором всіх турів, починаючи з 17 січня 2015 року, в тому числі туру, оплаченого позивачем.

09.02.2015р. позивач звернувся до турагента ФОП ОСОБА_2 з заявою про повернення сплачених коштів за договором на туристичне обслуговування (а. с. 10) та відповідно до видаткового ордеру від 09.02.2015 року ОСОБА_1 від ФОП ОСОБА_2 отримала 8060,10 грн. про що свідчить її особистий підпис (а. с. 11)

Статтею 5 Закону України «Про туризм» визначено, що туристичні оператори юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на тур операторську діяльність; туристичні агенти юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших субєктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Права й обовязки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також Законом України «Про туризм».

Агентські відносини регулюються гл. 31 Господарського кодексу України, відповідно до ст.. 297 якого за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобовязується надати послуги другій стороні (субєкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього субєкта і за його рахунок.

Так, відповідно до ст. 20 Закону України «Про туризм» визначено, що за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобовязується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобовязується його оплатити. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування перед туристом несе туроператор.

Частиною першоюстатті 901 ЦК Українивизначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тобто, за невиконання та за якість виконання зобовязання за договором про реалізацію туристичного продукту, укладеним турагентом як від імені туроператора, так і від свого імені, несе туроператор. Указане положення щодо туристичного продукту діє незалежно від того, хто має надати чи надав ці послуги.

Відповідно до запиту в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб підприємців Міністерства Юстиції України юридичної особи ТОВ «Ньювс Тревел» та ТА «КолорТревел» взагалі не знайдено (а. с. 12, 13)

Так, представником відповідача в письмових запереченнях було зазначено, що ФОП ОСОБА_2 не є особою, що повинна відповідати за зобовязаннями туроператора ТОВ «Ньюз Тревел», та взагалі являється неналежним відповідачем по даній справі.

Однак, відповідно до преамбули договору № 212126 від 09.01.2015 року на туристичне обслуговування, туроператором зазначено ТОВ «Ньювс Тревел», а не ТОВ «Ньюз Тревел».

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ані відповідачем, ані його представниками не надано суду жодного документу на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 як турист укладала договір на туристичне обслуговування саме з ТОВ «Ньюз Тревел». Натомість представником позивача надано суду витяги з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців Міністерства Юстиції України про відсутність реєстрації юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Нювс Тревел».

Питання про правосубєктність юридичної особи ТОВ «Ньюз Тревел» судом не розглядалось, оскільки дана юридична особа не є стороною укладеного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Глава 2 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону. Так ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 227 ЦК України передбачає, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору № 212126 від 09.01.2015 року на туристичне обслуговування, укладений між ТА «Колор-Тревел» в особі ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до ст.. 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобовязань туроператор, турагент, інші субєкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.

Також частиною першоюстатті 33 Закону України "Про туризм"встановлено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із частинами першою та другоюстатті 32 Закону України "Про туризм"за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Отже, майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків.

З урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "Ньюз Тревел" отримало відповідну суму від турагента ФОП ОСОБА_2, а ТОВ «Ньювс Тревел» взагалі не зареєстровано в ЄДРПОУ, та відповідна сума була сплачена саме ФОП ОСОБА_2, що підтверджується копіями квитанцій, суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_2 як турагент не забезпечив позивача туристичним продуктом і матеріальний збиток в розмірі вартості ненаданих послуг був завданий позивачу саме з вини турагента ФОП ОСОБА_2 тому саме з останнього слід стягнути на користь позивача сплачені позивачем кошти за договором про надання туристичних послуг.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеними підстави для визнання договору на туристичне обслуговування № 212126 від 09.01.2015 р., з підстав незалежних від нього, від надання туристичних послуг недійсним у звязку з чим необхідноа стягнути на користь позивача сплачені ним за договором кошти у розмірі 29460,75 грн..

Стосовно вимоги про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Загальні положення про відшкодування моральної шкоди закріплені в статтях23,1167 ЦК України.

Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови Пленуму від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму від 25 травня 2001 р. № 5, від 27 лютого 2009 р. № 1) надав роз'яснення, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачене нормамиКонституції Україниабо випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»іпункт 23 Постанови пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. згідно із положеннями п.2 Постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№4 від 31.03.1995р. спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено спеціальним Законом. Суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задовольнити частково у розмірі 5000,00 грн. Визначаючи такий розмір моральної шкоди суд приймає до увагихарактер та обсягморальних страждань, керуючись засадами розумності, справедливості, виваженості при розгляді спору.

Крім того, на підставіст. 88 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 345,30 грн.

Керуючисьст. 10, 11, 60, 61, 218-219, ЦПК України, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму від 25 травня 2001 р. № 5, від 27 лютого 2009 р. № 1), пунктом 23 Постанови пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», ч. 2ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»,5, 20, 32, 33 Закону України "Про туризм", ст.23, 203, 215, 216, 227, 901, 1167 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати договір № 212126 від 09.01.2015 року на туристичне обслуговування, укладений між ТА «Колор-Тревел» в особі ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 недійсним.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ідент. код 14360570 - 29460,75 грн. моральну шкоду в розмірі 5000.00 грн., судові витрати в сумі 345 грн.30 коп., а загалом 34 806.05 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення .

СУДДЯ: Н.І.Омельченко