Ухвала суду № 54389488, 16.12.2015, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

16.12.2015

єдиний унікальний номер №389/3972/15-к

номер провадження №1-кс/389/554/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 року місто Знамянка

Слідчий суддя Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області Український В.В., при секретарі Василенко І.С., за участю прокурора Знамянської місцевої прокуратури ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень,

передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З клопотання слідчого вбачається, щона початку жовтня 2015 року (точної дати та часу під час провадження досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_5 перебував у с.Деріївка Онуфріївського району Кіровоградської області.

Перебуваючи у вказаному населеному пункті у ОСОБА_5 раптово виник умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, сховище, інше приміщення, а саме на напад на невідомих йому осіб, які проживають у ІНФОРМАЦІЯ_4, оскільки заздалегідь був обізнаний, що у вказаному домоволодінні може знаходитись велика сума грошових коштів.

З метою реалізації указаного умислу ОСОБА_5 вступив у злочинний зговір з ОСОБА_2, під час чого у вказаної особи також виник умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, сховище, інше приміщення.

Реалізуючи указаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 18.11.2015 року приблизно о 13.30 год. громадським транспортом прибули до с.Новополяна Знам'янського району Кіровоградської області. В подальшому цього ж дня приблизно о 21.30 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, надягнувши на обличчя маски, маючи при собі заздалегідь заготовлені пневматичний пістолет та деревяну палицю кожен відповідно, шляхом вільного доступу, через незагороджену частину паркану зі сторони городу, проникли на територію домоволодіння, розташованого за адресою: вул.Зоряна,29, с.Новополяна Знам'янського району Кіровоградської області.

Перебуваючи на території двору, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, через незачинені вхідні двері проникли до сараю, де у цей час перебувала ОСОБА_6 З метою створення стану несподіваності, попередження спроб потерпілої покликати на допомогу та її залякування, ОСОБА_5 здійснив постріл із пістолета вгору. В подальшому ОСОБА_2 з метою попередження опору ОСОБА_6 наніс їй не менше 9 ударів деревяною палицею в область голови, тулубу та кінцівок, після чого штовхнув потерпілу у ясла для годування худоби. ОСОБА_6, піднявшись намагалася чинити опір, при цьому голосно кричала, проте ОСОБА_2, будучи більш фізично сильним, подолав його та знову штовхнув потерпілу в указані ясла, після чого звязав її руки, ноги та рот липкою стрічкою. Звязуючи ОСОБА_6 ОСОБА_2 заволодів належним їй мобільним телефоном «Nokia» 260, який знаходився у кишені її куртки. При цьому ОСОБА_2 погрожував ОСОБА_6 позбавити її життя. Указані дії ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ОСОБА_6 сприйняла як реальну загрозу для свого життя та здоровя.

Під час нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та її звязування ОСОБА_5 вийшов із сараю у двір, де побачив ОСОБА_7 З метою попередження спроб ОСОБА_7 покликати на допомогу та його залякування, ОСОБА_5 штовхнув останнього, від чого він впав на землю. Після цього ОСОБА_5 наніс ОСОБА_7 не менше двох ударів обома ногами по тулубу та, притиснувши до його голови пістолет, пригрозив позбавити його життя. Після цього ОСОБА_5 притиснув до спини ОСОБА_7 металеві вила та почав вимагати у нього грошові кошти. ОСОБА_7, усвідомлюючи небезпеку для свого життя та здоровя, повідомив ОСОБА_5 місцезнаходження грошових коштів у будинку. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_2, завязали руки, ноги та рот ОСОБА_8 липкою стрічкою. Указані дії ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ОСОБА_7 сприйняв як реальну загрозу для свого життя та здоровя.

Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_5 через незачинені вхідні двері проникли до житлового будинку, розташованого на території указаного домоволодіння. Перебуваючи в приміщенні ОСОБА_5 та ОСОБА_2 помітили малолітнього сина ОСОБА_6 ОСОБА_9, якому наказали знаходитись у своїй кімнаті, після чого оглянули кімнати з метою відшукати грошові кошти та інші предмети, які становлять цінність. Під час огляду ОСОБА_5 та ОСОБА_2 знайшли та заволоділи належними ОСОБА_6 грошовими коштами у сумі 4000 грн., золотими виробами, машинкою для стрижки волосся, мобільним телефоном «Nomi I180».

Після цього ОСОБА_5 з метою попередження можливості спроб ОСОБА_9 покликати на допомогу, вивільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за допомогою пластикового джгута привязав останнього до бильця ліжка.

Унаслідок спричинених ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_6, останній спричинено тілесні ушкодження у вигляді саден, крововиливів в ділянці голови, тулуба, кінцівок, які, згідно висновку судово-медичної експертизи №214 від 19.11.2015 року, по тяжкості відносяться до категорії легких.

Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_5, заволодівши за вищевказаних обставин майном ОСОБА_6, з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, спричинивши таким чином потерпілій матеріальну шкоду.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_2 скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.187 КК України.

За вказаним фактом 19.11.2015 року Знам'янським ВП ГУНП в Кіровоградській області розпочате кримінальне провадження №12015120160002185 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

Крім того, на початку жовтня 2015 року (точної дати та часу під час провадження досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_5 перебував у с.Деріївка Онуфріївського району Кіровоградської області.

Перебуваючи у вказаному населеному пункті у ОСОБА_5 раптово виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище, а саме на незаконне заволодіння транспортним засобом, що належить особам, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_4, оскільки заздалегідь був обізнаний, що у вказаному домоволодінні може знаходитися транспортний засіб.

З метою реалізації указаного умислу ОСОБА_5 вступив у злочинний зговір з ОСОБА_2, під час чого у вказаної особи також виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище.

Реалізуючи указаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 18.11.2015 року приблизно о 13.30 год. громадським транспортом прибули до с.Новополяна Знам'янського району Кіровоградської області. В подальшому цього ж дня приблизно о 21.30 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, надягнувши на обличчя маски, маючи при собі заздалегідь заготовлені пневматичний пістолет та деревяну палицю кожен відповідно, шляхом вільного доступу, через незагороджену частину паркану зі сторони городу, проникли на територію домоволодіння, розташованого за адресою: вул.Зоряна,29, с.Новополяна Знам'янського району Кіровоградської області.

Перебуваючи на території двору, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 через незачинені вхідні двері проникли до сараю, де у цей час перебувала ОСОБА_6 З метою створення стану несподіваності, попередження спроб потерпілої покликати на допомогу та її залякування, ОСОБА_5 здійснив постріл із пістолета вгору. В подальшому ОСОБА_2 з метою попередження опору ОСОБА_6 наніс їй не менше 9 ударів деревяною палицею в область голови, тулубу та кінцівок, після чого штовхнув потерпілу у ясла для годування худоби. ОСОБА_6, піднявшись, намагалася чинити опір, при цьому голосно кричала, проте ОСОБА_2, будучи більш фізично сильним, подолав його та знову штовхнув потерпілу в указані ясла, після чого звязав її руки, ноги та рот липкою стрічкою. При цьому ОСОБА_2 погрожував ОСОБА_6 позбавити її життя. Указані дії ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ОСОБА_6 сприйняла як реальну загрозу для свого життя та здоровя.

Під час нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та її звязування ОСОБА_5 вийшов із сараю у двір, де побачив ОСОБА_7 З метою попередження спроб ОСОБА_7 покликати на допомогу та його залякування, ОСОБА_5 штовхнув останнього, від чого він впав на землю. Після цього ОСОБА_5 наніс ОСОБА_7 не менше двох ударів обома ногами по тулубу та, притиснувши до його голови пістолет, пригрозив позбавити його життя. Після цього ОСОБА_5 притиснув до спини ОСОБА_7 металеві вила та почав вимагати у нього грошові кошти. ОСОБА_7, усвідомлюючи небезпеку для свого життя та здоровя, повідомив ОСОБА_5 місцезнаходження грошових коштів у будинку. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_2, завязали руки, ноги та рот ОСОБА_8 липкою стрічкою. Указані дії ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ОСОБА_7 сприйняв як реальну загрозу для свого життя та здоровя.

Після цього ОСОБА_5 з метою попередження можливості спроб ОСОБА_9 покликати на допомогу, вивільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за допомогою пластикового джгута привязав останнього до бильця ліжка.

Унаслідок спричинених ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_6, останній спричинено тілесні ушкодження у вигляді саден, крововиливів в ділянці голови, тулуба, кінцівок, які, згідно висновку судово-медичної експертизи №214 від 19.11.2015 року, по тяжкості відносяться до категорії легких.

Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_5 через незачинені дверцята, проникли до належного ОСОБА_10 автомобіля НОМЕР_1, що знаходився в дворі домоволодіння, розташованого за адресою: вул.Зоряна,29, с.Новополяна Знамянського району Кіровоградської області, ключем завели вищевказаний автомобіль та зникли на ньому з місця вчинення кримінального правопорушення, спричинивши таким чином потерпілій матеріальну шкоду.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_2 скоїв незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.289 КК України.

За вказаним фактом 19.11.2015 року Знам'янським ВП ГУНП в Кіровоградській області розпочате кримінальне провадження №12015120160002189 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України

19.11.2015 року кримінальні провадження №12015120160002185 та №12015120160002189 були обєднані в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру №12015120160002185.

16.12.2015 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України.

У своєму клопотанні слідчий вказує, що ОСОБА_2 не одружений, не працюючий, дітей на утриманні не має, з чого вбачається, що він не має міцних соціальних звязків. З огляду на викладене та враховуючи значну відстань між місцем проживання ОСОБА_2 та місцем розташування суду та органу досудового розслідування, а також те, що санкцією за вчинені ОСОБА_2 кримінальні правопорушення передбачено покарання строком до 12 років позбавлення волі, існує ймовірність переховування його від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від відповідальності за скоєний злочин. Крім того, те, що ОСОБА_2 вчинив два особливо тяжкі злочини може свідчить про те, що він схильний до вчинення злочинів та у разі не обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Також, вина ОСОБА_2 у скоєнні даних кримінальних правопорушень підтверджується показаннями підозрюваного ОСОБА_5, потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_7, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а тому існує ймовірність того, що ОСОБА_2 може здійснювати незаконний вплив на вказаних свідків та потерпілих з метою зміни наданих ними показань з метою уникнення від кримінальної відповідальності за скоєні злочини, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 покладається необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на потерпілого та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інших кримінальних правопорушень.

ОСОБА_2 в судовому засіданні вину в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України не визнав, заперечував щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Допитані в судовому засіданні батьки підозрюваного ОСОБА_14 та ОСОБА_15 просили не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, мотивуючи це тим, що забезпечать явку сина за викликом прокурора, слідчого та суду та забезпечать його належну поведінку та як на даний час він проживає разом з ними.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, суд дійшов до наступного.

Надані слідчим докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України.

При цьому, ОСОБА_2 народився у с.Деріївка Онуфріївського району Кіровоградської області, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто за місцем проживання своїх батьків, де проживав увесь час. ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується виключно позитивно.

Відтак, суд дає критичну оцінку доводам слідчого та прокурора з приводу того, що підозрюваний не має міцних соціальних звязків, оскільки не одружений, не працює, дітей на утриманні не має. Міцність соціальних звязків не може підтверджуватися лише фактом одруження чи наявністю дітей. Це лише є одним із факторів, що вказує на міцність соціальних звязків.

Крім того, ОСОБА_2 раніше не судимий. Відомостей негативного характеру з приводу його репутації суду не представлено.

При цьому, суд враховує, що ОСОБА_2 вину у кримінальному правопорушенні, у скоєнні якого йому повідомлено про підозру, не визнає, точніше не визнає наявність в його діях умислу, надавав суперечливі покази. Зазначені обставини все ж таки свідчить на користь існування ризику, що дає підстави вважати, що підозрюваний може мати намір переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, тобто здійснити дії, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Ризиків, передбачених п.п.3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України в ході судового розгляду не встановлено. Про існування інших ризиків слідчим не заявлено.

Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім тих випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, наприклад, внаслідок законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст.5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Попков проти Росії» від 06.12.2007 року визначено, що підозрюваний повинен бути звільнений на час розгляду справи, якщо державні органи не можуть надати достатньо підстав, які виправдовують його утримання під вартою. Влада зобовязана надати переконливі підстави для будь-якого мінімального строку тримання під вартою.

У справі «Мамедова проти Росії» в рішенні від 01.06.2006 року ЄСПЛ відзначив, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Слідчим та прокурором не доведено обставин, які виправдовують тримання ОСОБА_2 під вартою.

Відповідно до ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя зобовязаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не наведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім цього, у відповідності до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя зобов"язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі міцність соціальних звязків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини та утриманців.

Відповідно до ч.1, 2, 5 ст.181 КПК України домашній арешт поялгає в забороні підозрюваному, обвинуваченому, залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право зявлятися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, повязаних із виконанням покладених на неї зобовязань, використовувати електронні засоби контролю.

Таким чином з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вважаю за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_16 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Застосування менш суворих запобіжних заходів, а саме особистого зобовязання суд вважає недостатнім, особистої поруки - з об'єктивних причин неможливим, оскільки відповідного бажання ніким не виявлено.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, на строк до 16.02.2016 року.

Заборонити ОСОБА_2 до 16.02.2016 року цілодобово залишати місце проживання за адресою реєстрації: вул.Слизькоуха,5, с.Деріївка Онуфріївського району Кіровоградської області, крім випадків необхідності явки за викликом для проведення слідчих дій та/або суду, а також за місцем роботи для виконання трудових обовязків.

На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'яти діб з дня її проголошення.

Слідчий суддя Знамянського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_17