Рішення № 5438933, 24.12.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2008 р. Справа № 55/245-08

вх. № 7886/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився.

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Приватної фірми "Орнатус" м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1., м. Харків

про стягнення 1431,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма "Орнатус" м. Харків, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1., м. Харків, 567,90 грн. заборгованості, 6,25 грн. інфляційних витрат, 61,61 грн. 30 % річних, 49,29 грн. пені та процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 749,63 грн., а також судові витрати, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 149 від 10.12.07 р. не виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 листопада 2008 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24 листопада 2008 р.

Приймаючи до уваги неявку у судове засідання 24 листопада 2008 року представника відповідача, враховуючи принцип змагальності сторін та те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також враховуючи необхідність здійснення запиту до Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради для з"ясування юридичної адреси відповідача та те, що у сторін необхідно витребувати додаткові документи, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на інший день.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 листопада 2008 р. було відкладено розгляд справи на 17 грудня 2008 р.

02 грудня 2008 р. позивач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи, а також довідку, в якій зазначив про те, що інших договорів, окрім договору № 149 від 10.12.07 р., між сторонами не укладалось.

17 грудня 2008 р. позивач надав до суду докази направлення відповідачеві вимоги від 25.09.08 р., яка також долучена судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 грудня 2008 р. було відкладено розгляд справи на 24 грудня 2008 р.

Представник позивача у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомленйи належним чином.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно довідки з ЄДРПОУ станом на 26.11.08 р. юридична адреса відповідача -61093, АДРЕСА_1, саме на вказану адресу судом було направлено процесуальні документи відповідачу, а також на адресу: АДРЕСА_2.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

10 грудня 2007 р. між Приватною фірмою "Орнатус" м. Харків (даліпозивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 149W, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався в порядку та строки, встановленими цим договором, передати у власність товар у визначеній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п.1.2 договору, кількість та асортимент кожної партії постачаємого товару вказуються в накладной, складеної на підставі замовлення відповідача, яка є невід"ємною частиною договору. Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна на товар є договірною та вказується в накладних на кожну партію. Пунктом 3.3 договору сторонами узгоджений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем напротязі 14-ти днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових оштів на розрахунковий рахунок позивача. Пунктом 6 договору сторонами було визначено про те, що внаслідок прострочення покупцем оплати поставленого товару за межі строку, визначеного п.3.3 договору, покупець зобов"язаний сплатити повну вартість товару, а також згідно ст.692 ЦК України сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами. Процент на сумунеоплаченого товару - 1% за кожен день від суми за весь період прострочення. Пунктом 7.2 договору передбачена відповідальність сторін, а саме у разі прострочки оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки, та відповідно до ст. 625 ГК України, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також-30% річних від суми заборгованості. Пунктом 10.1 договору передбачений строк дії договору, а саме договір є укладеним з моменту підписання та діє до 31 грудня 2008 р.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 567,90 грн., що підтверджується накладною №а318.28.05.2008/517/а від 28.05.08 р.

З боку відповідача товар був отриманий особисто Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, про що свідчить підпис та печатка відповідача на вказаній накладній.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте у встановлені договором строки за нього не сплатив.

Позивачем надано до матеріалів справи довідку за підписом керівника та головного бухгалтера, в якій зазначено про те, що між сторонами здійснювалась господарська діяльність на підставі договору поставки №149 W від 10.12.2007 року, інших договорів з відповідачем не укладалось.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся на адресу відповідача з вимогою вих.№ 456/08 від 25.09.08 р. про сплату суми заборгованості в розмірі 567,90 грн. за товар отриманий за договором поставки № 149W від 10.12.07 р., що підтверджується належним чином засвідченою копії поштового чеку та опису.

Проте, відповідач на вимоги не відреагував, грошові кошти за товар не перерахував.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 567,90 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.43 ГПК України господарський, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –567,90 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2 договору відповідач сплачує позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також-30% річних від суми заборгованості.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 6,25 грн. та 30% річних у сумі 61,61 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до ст.ст.193,198 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 49,29 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, підлягає задоволенню як правомірна(розрахунок перевірено судом).

Відповідно до п.3 ст 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов"язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів закористування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так сторони у договорі передбачили, що у разі прострочки відповідачем оплати за товар, останній сплачує позивачеві процент за користування чужими грошовими коштами, що складає 1 % за кожний день від неоплаченої суми за весь час прострочки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 749,63 грн. підлягає задоволенню.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, ст.536, 610,611, ч.1 ст. 612, ст. 629, п.3 ст 692 ЦК України,ст.ст.193,198 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1., м. Харків(61093, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, ) на користь Приватної фірми "Орнатус" м. Харків(61125, м. Харків, вул. Малом"ясницька, 9/11, код ЄДРПОУ 24136224, п/р 26001016814333 у відділенні № 2 ВАТ "Укпексімбанк" філія м. Харкова, МФО 351618 ) 567,90 грн. заборгованості, 6,25 грн. інфляційних витрат, 61,61 грн. 30 % річних, 49,29 грн. пені, проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 749,63 грн., 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повний текст Рішення підписано 25 грудня 2008 року

Суддя