Ухвала суду № 54388541, 18.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/8319/12 Головуючий в суді першої

Провадження №22ц/774/2183/К/15 інстанції - Філатов К.Б.

Категорія № 39 (1) Доповідач - Ляховська І.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Ляховської І.Є.,

суддів - Барильської А.П., Михайлів Л.В.,

секретар - Маслова К.В.,

за участю - представника позивача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4, та його представника ОСОБА_5, який діє також в інтересах третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 21 серпня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до Криворізької міської ради (треті особи - Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», Перша Криворізька державна нотаріальна контора) про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року ОСОБА_7 звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його батько ОСОБА_8, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1. В 2011 році він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак йому відмовлено у зв'язку з відсутністю права власності на квартиру і неможливістю отримати дублікат. Дочка померлого ОСОБА_9 та мати померлого ОСОБА_10 не проживали разом із спадкодавцем. Остання подала до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини на користь своєї онуки - ОСОБА_9, яка зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але їй відмовлено у зв'язку із пропуском строку. На підставі того, що він є єдиним спадкоємцем, який своєчасно подав заяву на прийняття спадщини, просив визнати за ним право власності на всю квартиру.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 березня 2013 року позов ОСОБА_7 задоволений та за ним визнано право власності на спірну квартиру.

11 листопада 2014 року до суду із заявою про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами звернулися ОСОБА_6, у своїх інтересах, та ОСОБА_3, як законний представник неповнолітньої ОСОБА_4, в обґрунтування якої зазначили, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 є дочками ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та не встигла прийняти спадщину після смерті свого батька ОСОБА_8 На момент смерті своєї матері вони були неповнолітніми та 25 грудня 2013 року отримали право на спадщину за законом кожна на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. Проте ці обставини не були відомі суду при ухваленні рішення суду від 06 березня 2013 року.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2015 року заяву ОСОБА_3 і ОСОБА_6 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами судового рішення задоволено та скасовано рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 6 березня 2013 року.

Рішенням того ж суду від 21 серпня 2015 року позов ОСОБА_7 задоволено частково, за ним визнано право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду від 21 серпня 2015 року, залишення без задоволення заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинамита залишення в силі рішення суду від 06 березня 2013 року про задоволення позовних вимог ОСОБА_7 в повному обсязі.Зокрема, на його думку, суд дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_9 не встигла прийняти спадщину у зв'язку зі своєю смертю. Вважає, що суд не врахував тієї обставини, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_8, а спадкують ту частину його спадщини, яка належала або мала належати її матері, проте остання втратила права на спадкування після ОСОБА_8, оскільки пропустила строк звернення із заявою про прийняття спадщини. Крім того, судом не взято до уваги, що згідно листа Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори від 10.10.2014 року при видачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 свідоцтв про право на спадщину виявлені порушення та у провадженні суду перебуває справа за його позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про визнання вказаних свідоцтв недійсними. Крім того, зазначені свідоцтва видані 25 грудня 2013 року, тобто після розгляду справи судом, тому не є нововиявленими обставинами на час розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8 (а.с. 114), після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді однокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 34,9кв.м., житловою площею 17,3кв.м.

Заповіту померлий ОСОБА_8 за життя не складав.

На час відкриття спадщини після померлого ОСОБА_8 спадкоємцями першої черги за законом були: його мати ОСОБА_10 та діти - ОСОБА_7 і ОСОБА_9, усі не проживали разом із спадкодавцем.

09 квітня 2011 року позивач ОСОБА_7 подав до Першої криворізької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (а.с. 29).

Постановою №2837/02-31 від 05 вересня 2012 року ОСОБА_7 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 в звязу з відсутністю права власності на спадкове майно (а.с. 7).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач має право на спадщину за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_8 лише на 1/3 частину спірної квартири АДРЕСА_1.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частина 1 ст. 1270 ЦК України визначає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Частина 1 ст. 1273 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Як убачається із матеріалів справи, 25 березня 2011 року мати померлого ОСОБА_8 - ОСОБА_10 склала до нотаріальної контори заяву ВРІ №067615, згідно з якою вона відмовилась від спадщини після свого сина ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь доньки померлого - ОСОБА_9. Дана заява підписана особисто ОСОБА_10, у зв'язку з її хворобою справжність її підпису засвідчено удома за місцем її проживання приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацком В.Я., заява зареєстрована у реєстрі за №985 (а.с. 32).

Крім того, в цей же день, 25 березня 2011 року, ОСОБА_10 склала заповіт ВРІ №067614, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацком В.Я., зареєстрований у реєстрі за №984, яким усе належне їй майно заповіла ОСОБА_6 - своїй неповнілітній онуці (а.с. 156).

Того ж дня, 25 березня 2011 року, донька померлого спадкоємця - ОСОБА_9 склала до нотаріальної контори заяву ВРІ №067616 про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_8, яка посвідчена приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацком В.Я. та зареєстрована у реєстрі за №986. Через хворобу рук заявниці заява підписана за проханнями останньої та у її присутності ОСОБА_14 (а.с 30).

Згідно з Інформаційними довідками з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів бланки заяв ВРІ №067615, ВРІ №067616 витрачені 25 березня 2011 року (а.с. 31, 33).

Наступного дня - ІНФОРМАЦІЯ_2 мати спадкодавця ОСОБА_10 померла (а.с. 74, 75 - 76).

Заяви ОСОБА_10 й ОСОБА_9 та заповіт від імені ОСОБА_10 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацком В.Я. передано до Першої криворізької державної нотаріальної контори лише 18 листопада 2011 року, тобто з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1077/02-31 від 06 квітня 2012 року вказана обставина стала підставою для відмови ОСОБА_9 у видачі свідоцтва про право про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8, нотаріус одночасно роз'яснив ОСОБА_9 необхідність звернення до суду за визначенням додаткового строку, достатнього для подання нею заяви про прийняття спадщини (а.с. 56).

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_9, яка за життя страждала захворюванням з ураженням опорно-рухового апарату та була інвалідом першої групи, померла (а.с. 45, 83-84, 85, 115).

Наведені вище обставини свідчать про те, що інший спадкоємець за законом після померлого спадкодавця ОСОБА_8 - ОСОБА_9 не відмовилась від спадщини, виявила бажання прийняти спадщину та вчинила усі необхідні для цього дії у встановлений законом строк, про що свідчать її нотаріально посвідчені заяви, які надійшли до державної нотаріальної контори з пропуском встановленого законом строку не з її вини, але не змогла скористатися своїм правом на звернення до суду за визначенням додаткового строку для прийняття спадщини через свою смерть.

Згідно зі ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за законом або заповітом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_9 спадщину прийняли її неповнолітні на той момент діти - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як убачається із позовної заяви ОСОБА_7, звертаючись до суду 12 листопада 2012 року із позовом до Криворізької міської ради про визнання права власності на спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1, позивач зазначив у якості третіх осіб Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», Першу Криворізьку державну нотаріальну контору та повідомив суд про те, що він є єдиним спадкоємцем за законом після смерті свого батька ОСОБА_8

Аналіз наведених вище обставин справи наводить колегію суддів на думку, що не залучення до участі у справі неповнолітніх дітей іншого спадкоємця за законом - ОСОБА_9, яка померла після смерті спадкодавця ОСОБА_8 та не встигла прийняти спадщину, призвело до порушення прав її неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Ця обставина і була врахована судом першої інстанції при розгляді питання про перегляд за ново виявленими обставинами рішення суду від 06 березня 2013 року.

Розглядаючи справу після її перегляду за новововиявленими обставинами, місцевий суд у повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи та заперечення сторін, надав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення про визнання за позивачем права власності на 1/3 частину спадкового майна, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Доводи апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_2 висновків суду не спростовують та не містять підстав для її задоволення.

Так, доводи про те, що суд першої інстанції безпідставно переглянув рішення суду від 06 березня 2012 року, яким за ОСОБА_7 було визнано право власності на все спадкове майно, є необґрунтованими.

Відповідно до положень ст.. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з роз'ясненнями, наданими в п. 3 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Встановивши, що на час розгляду справи та ухвалення судом рішення від 06 березня 2013 року про повне задоволення позовних вимог ОСОБА_7 та визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом на спірну квартиру існували інші спадкоємці, а саме неповнолітні діти ОСОБА_9 - ОСОБА_6 та ОСОБА_4, і ці діти мають право на спадщину, яка належала або могла належати їх матері, яка померла після смерті спадкодавця ОСОБА_8 та не встигла прийняти спадщину, але вони не були залучені до участі у справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для перегляду рішення суду за ново виявленими обставинами.

Посилання апелянта на те, що на час розгляду справи інші спадкоємці за законом - мати померлого ОСОБА_10 та його дочка ОСОБА_9 померли, тому не могли бути залучені до участі у справі, не можуть бути взятими до уваги, оскільки правовідносини з приводу спадкування майнових прав допускають правонаступництво, у зв'язку з чим до участі у розгляді справи мали бути залучені спадкоємці померлої ОСОБА_9.

Доводи представника позивача ОСОБА_2 про те, що судом не враховано ту обставину, що ОСОБА_9 не прийняла спадщину, не можуть бути взятими до уваги, оскільки, як встановлено судом, остання вчасно звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8, проте заяву було направлено до державної нотаріальної контори з пропущенням строку з незалежних від неї причин.

Також не можуть бути взятими до уваги доводи апелянта про те, що ОСОБА_9 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із пропуском строку для отримання спадщини, тому вона не має права на спадкування, оскільки ОСОБА_9 через свою смерть не встигла скористатись своїм правом на звернення до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Безпідставними є також посилання апелянта на ту обставну, що законний представник неповнолітніх дітей померлої ОСОБА_9 - ОСОБА_3 не оскаржив зазначену постанову нотаріуса, оскільки невиконання батьками свого обов'язку по захисту прав своїх дітей не може бути підставою для відмови дітям у захисті їх прав з боку держави.

Крім того, згідно із ст.. 4, 11 ЦПК України кожна особа розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, та має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, якщо вважає, що вони порушені.

Як убачається із матеріалів справи, нотаріус мав підстави для відмови у видачі ОСОБА_9 свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до п. 3.23 «Порядку вчинення нотаріальних дій», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

Оскільки заява ОСОБА_9 надійшла до державного нотаріуса за місцем відкриття спадщини понад встановлений законом строк, остання вважається такою, що пропустила строк на прийняття спадщини, проте причини, за якими це сталося, є поважними, тому вона мала право звернутись до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в порядку ч. 3 ст.. 1272 ЦК України, чим не скористалась через свою смерть.

Також, на думку колегії суддів, безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що при видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виявлені порушення та у провадженні суду перебуває справа за його позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про визнання цих свідоцтв недійсними.

Як убачається із матеріалів справи, 25 грудня 2013 року спадкоємиці померлої ОСОБА_9 - неповнолітні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, отримали свідоцтва НОМЕР_1, НОМЕР_2 про право власності кожна на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, 2/3 частини якої належали батькові померлої ОСОБА_8, спадкоємицею якого була його донька ОСОБА_9, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (а.с. 122, 123, 119, 124).

Зазначені свідоцтва видані державним нотаріусом Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О.В., яка згодом листом №1417/02-14 від 10 жовтня 2014 року повідомила усіх спадкоємців померлого ОСОБА_8 про те, що свідоцтва були видані з порушенням законодавства, та просила вжити заходів для скасування вказаних свідоцтв і захисту своїх особистих і майнових прав у судовому порядку (а.с. 186).

Між тим, наявність таких помилково виданих свідоцтв не має правового значення для вирішення даної справи, оскільки ця обставина не спростовує право ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на отримання після смерті їх матері ОСОБА_9 спадщини, яку остання мала право отримати, але не встигла скористатись своїм правом у зв'язку із смертю.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів, у зв'язку з чим у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 21 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий І.Є.Ляховська

Судді: А.П.Барильська

Л.В.Михайлів