Ухвала суду № 54388497, 17.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10118/15 Справа № 206/4509/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Сухоруков А.О. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Єлізаренко І.А.

суддів - Калиновського А.Б., Ремеза В.А.,

за участі секретаря - Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 07 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа фізична особа підприємець ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним та стягнення безпідставно набутих коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_2, третя особа ФОП ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним та стягнення безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування позовних вимог, які в ході судового розгляду справи уточнювалися, позивач посилалася на те, що 27 травня 2015 року між нею та відповідачем було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до умов якого вона передала ОСОБА_2 аванс у розмірі 1 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28 серпня 2015 року еквівалентно 23 150 грн. Сторони домовилися укласти основний договір купівлі-продажу квартири до 10 липня 2015 року за ціною 23000 доларів США, що еквівалентно 506 000 грн. В подальшому, у зв'язку з ухиленням відповідача основний договір купівлі-продажу квартири укладений не був, більш того, відповідач квартиру продав ще 03 липня 2015 року ОСОБА_5, яка мешкає за адресою АДРЕСА_2, про що її взагалі повідомлено не було. Відповідач уникає зустрічей, змінив номер телефону, грошові кошти не повертає, тому просила визнати попередній договір від 27 травня 2015 року, укладений між нею та ОСОБА_2 недійсним внаслідок нікчемності, стягнути з відповідача на її користь 23150 грн., та судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 22 000 грн. авансу. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи 27 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та у виконання умов попереднього договору позивач ОСОБА_3 передала відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в якості авансу у розмірі 1 000 доларів США, що на час пред'явлення позову еквівалентно 22 000 грн. (а.с.5, 17).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав встановлених ст. 11 ЦК України (ч. 2 ст. 509 ЦК України). Однією з встановлених ч. 2 ст. 11 ЦК України підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Необґрунтоване ухилення однієї зі сторін від укладення основного договору, передбаченого попереднім договором, може бути підставою для відшкодування другій стороні збитків, завданих простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку, встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу квартири сторонами укладено не було.

Отже, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна між сторонами у справі укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, то передана позивачем відповідачу грошова сума в розмірі 1 000 доларів США, що еквівалентно 22 000 грн. за купівлю квартири є авансом, відповідно до ч.2 ст.570 ЦК України, яка підлягає поверненню позивачу ОСОБА_3

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд правильно задовольнив частково позовні вимоги ОСОБА_3 та стягнув з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача 22 000 грн. авансу.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду апелянтом не наведено, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді