Рішення № 5438840, 21.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.05.09 р. Справа № 16/48

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Муравйовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ФАСКО ЛТД” м.Словянськ, Донецької області

про стягнення 95480,32грн. суми боргу, 4600,00грн. штрафних санкцій, матеріальних збитків, з яких: 30000,00грн. сума основного боргу, 2438,88грн. сума штрафних санкцій,

За участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю

від відповідача: не зявився

В С Т А Н О В И В: у судовому засіданні 19.05.09р. було оголошено перерву до 21.05.2009р. відповідно до ст.77 ГПК України

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.02.2009р. порушено провадження по справі за позовом Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „ФАСКО ЛТД” м.Словянськ, Донецької області про стягнення 95480,32грн. суми боргу, 4600,00грн. штрафних санкцій, матеріальних збитків, з яких: 30000,00грн. сума основного боргу, 2438,88грн. сума штрафних санкцій. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 11.03.2009р. 10год. 45хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, розяснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір найму № 1 від 24.04.2008р., договір оренди № 1 від 29.04.2008р., акти приймання-робіт (надання послуг), акт приймання-передачі майна в оренду, акт огляду несправності колісних пар тепловозу, рахунки, розрахунки, неналежне виконання відповідачем умов договору оренди, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем були нараховані штрафні санкції та понесені матеріальні збитки.

Відповідач до жодного судового засідання не зявився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлений про слухання справи належним чином.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до договору найму за № 1 від 24.04.2008р. Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 (Орендодавець) передав Субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Орендар) в порядку та на умовах, визначених договором, у тимчасове платне користування маневрений тепловоз серії ТГМ-23В № 48137, 1983 року випуску, потужністю 450 л.с., про що був складений акт приймання-передачі від 24.04.2008р.

Майно за договором найму за № 1 від 24.04.2008р. передано в оренду строком до 31.12.2008р. (п.6.2. договору).

29.04.2008р. між Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ФАСКО ЛТД” (Орендар) був укладений договір оренди за № 1 (далі за текстом договір), згідно п.1.1. якого Орендодавець передав Орендарю за плату в оперативне підпорядкування тепловоз серії ТГМ-23В № 48137, без локомотивної бригади, а орендар зобовязався сплачувати орендну плату за наданий тепловоз на умовах та в порядку, передбачених договором. Факт передачі майна в оренду підтверджується відміткою сторін в договорі.

Згідно пункту 1.5. договору строк оренди становить з 29.04.2008р. по 31.07.2008р.

Договір вступив в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.07.2008р. (п.7.1. договору).

Однак, зважаючи на той факт, що відповідач продовжував користуватися орендованим майном після закінчення строку дії договору, суд встановив, що згідно вимог статті 764 Цивільного кодексу України, договір був поновлений на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Плата за користування тепловозом складає: перший місяць 35000,00грн. з урахуванням ПДВ, наступні місяці 40000,00грн з урахуванням ПДВ (п.3.1. договору).

Згідно пункту 3.2. договору розрахунки здійснюються Орендарем за підсумками місяця, на підставі отриманого рахунку, оформленого згідно акту про фактично відпрацьований час оренди тепловозу, підписаного сторонами.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Під час оренди майна між сторонами було складено акти приймання робіт (надання послуг) від 30.06.08р. на суму 40000,00грн. та від 13.08.2008р. на суму 55480,32грн. Загальна сума за двома актами становить 95480,32грн.

На сплату орендної плати позивачем були виставлені рахунки за № 2 від 01.07.2008р. та за № 4 від 13.08.2008р., які не оплачені до теперішнього часу.

Зважаючи на той факт, що на момент розгляду справи до матеріалів не надано доказів сплати заборгованості з орендної плати, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобовязань за договором, вимоги позивача в частині стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 95480,32грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення суми штрафних санкцій в розмірі 4600,00грн., суд виходить з наступного:

Згідно пункту 4.3. договору сторони передбачили відповідальність за несплату у встановлений строк Орендарем орендної плати та платежів відповідно до п.3.2. договору у вигляді пені в розмірі 0,1% від несплаченої в строк суми за кожний день прострочки платежу.

За наданим позивачем розрахунком загальний розмір пені становить 4600,00грн.

Однак, із матеріалів справи вбачається, що встановити момент отримання відповідачем рахунків на сплату орендної плати, згідно умов договору, не вбачається можливим, оскільки позивачем не надано доказів направлення або вручення рахунків відповідачу, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 4600,00грн.

Щодо позовних вимог про стягнення матеріальних збитків в розмірі 30000,00грн., суд виходить з наступного:

Згідно п.2.2. договору Орендар прийняв на себе зобовязання щодо забезпечення доступу для обслуговування та огляду тепловозу на час планового технічного обслуговування та ремонту.

В пункті 3.5. договору сторони передбачили, що оплата додаткових послуг за внеплановим ремонтом у випадку поломки тепловозу з вини Орендаря, що повинно бути підтверджено актом, підписаним представниками обох сторін, здійснюється Орендарем за рахунками Орендодавця, не пізніше 5 (пяти) календарних днів з моменту отримання рахунку.

21.07.2008р. під час огляду колісних пар на тепловозі ТГМ-23В № 48137 було встановлено, що на колісних парах виявлені багаточисленні забоїни з правої та лівої сторони по ходу тепловозу. Всі деформації гребенів колісних пар були здійснені із-за несправності шляху № 1, що належить ТОВ „Краматорськтеплоенерго”, при здійсненні маневрових робіт. Колісні пари потребують ремонту. За результатами огляду був складений акт огляду несправності, який підписаний представниками сторін без зауважень.

Позивачем на адресу відповідача був направлений лист від 22.07.2008р. з пропозицією здійснити заміну колісних пар та відшкодувати матеріальні збитки в розмірі 30000,00грн., а також вирішити питання щодо повернення тепловозу, у звязку із закінченням строку дії договору оренди.

В листі від 08.08.2008р. позивач вимагав відшкодувати матеріальні збитки, нанесені майну переданому в оренду, в розмірі 30000,00грн.

Згідно розрахунку за № 582 від 21.04.2009р., здійсненого Локомотивним ордену „Знак пошани” ім.П.Ф.Кривоноса депо Словянськ, загальний розмір витрат на відшкодування матеріальних збитків з ремонту колісних пар тепловозу становить 32509,56грн.

Згідно ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначений ст. 225 Господарського кодексу України, зокрема:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Суд дослідив надані позивачем документи та встановив, що у матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем зазначених матеріальних збитків, а саме: відсутні докази сплати позивачем витрат на ремонт колісних пар тепловозу.

На час розгляду справи до суду не було надано нових документів, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Позивачем не доведений факт оплати витрат з ремонту тепловозу, а тому не доведений факт заподіяння йому збитків та причинно-наслідковий звязок між невиконанням зобовязань за договором та заподіяними збитками.

На підставі викладеного, вимоги позивача щодо стягнення матеріальних збитків в розмірі 30000,00грн.. не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення суми штрафних санкцій в розмірі 2438,88грн. (3% річних та індекс інфляції), які були нараховані позивачем на суму матеріальних збитків, не підлягають стягненню з відповідача, оскільки позивачем не доведений факт понесення ним матеріальних збитків та діючим законодавством не передбачений порядок нарахування 3% річних та індексу інфляції на суму матеріальних збитків.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає відповідальність за порушення грошового зобовязання.

На підставі вищевикладеного, вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційно розміру задоволених вимог), оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст. 22, 525, 615, 625, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „ФАСКО ЛТД” м.Словянськ, Донецької області про стягнення 95480,32грн. суми боргу, 4600,00грн. штрафних санкцій, матеріальних збитків, з яких: 30000,00грн. сума основного боргу, 2438,88грн. сума штрафних санкцій задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ФАСКО ЛТД” м.Словянськ, Донецької області (Новосодівська площадка, 1, м.Словянськ, Донецька області, 84100; поштова адреса: АДРЕСА_1, 84112; ЄДРПОУ 23770692) на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Донецьк (АДРЕСА_2, 83096; ІНН НОМЕР_1) суму боргу з орендної плати в розмірі 95480,32грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 954,81грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 85,02грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 21.05.2009р.

Суддя Манжур В.В.

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2,

У справу № 16/48

Вик. Єрохіна В.В.