Рішення № 54388377, 14.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9967/15 Справа № 199/10047/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Руденко В. В. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства «КОМФОРТ-СЕРВІС» про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи: ОСОБА_3, Відкрите акціонерне товариство «КОМФОРТ-СЕРВІС» про визнання кредитного договору недійсним, зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи: ОСОБА_2, Відкрите акціонерне товариство «КОМФОРТ-СЕРВІС» про визнання договору поруки припиненим,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 08 квітня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11328266000, відповідно до якого, останній отримав кредит розмірі 200000,00 доларів США, у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі. Відповідно до умов кредитного договору, відповідач зобов'язалася повернути банку кредит в повному обсязі не пізніше 07.04.2033 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 12,5% річних. В якості забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором від 08 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_3, а також ВАТ «КОМФОРТ-Сервіс» були укладені договори поруки № 11328266000/2 та № 11328266000/3 відповідно від 08.04.2008 року. ОСОБА_2 своїх зобов'язань належним чином не виконує, тому станом на 10.11.2014 року заборгованість позивальника за договором складає 161136,20 доларів США та 40449,91 грн. А тому, позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно вказану заборгованість, а також судові витрати по справі.

В свою чергу у квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до ПАТ «УкрСиббанк», посилаючись на те, що дійсно 08 квітня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ним був укладений кредитний договір № 11328266000, відповідно до якого, він отримав кредит у розмірі 200000,00 доларів США, у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі. У своєму позові зазначає, що банком було порушено чинне законодавство, що виразилось у видачі кредиту в іноземній валюті, а не в гривні. Також банком не були виконані переддоговірні роботи з позичальником, було введено його в оману щодо процентної ставки по кредиту, а також банком наданий невірний розрахунок заборгованості у зв'язку із збільшенням курсу валют, чим порушені норми закону, а тому він просив суд визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту № 11328266000.

Також із зустрічним позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору поруки припиненим звернулась ОСОБА_3, зазначивши, що в первісному позові ПАТ «УкрСиббанк» до неї, ОСОБА_2 та ВАТ «КОМФОРТ-Сервіс» про стягнення заборгованості зазначено, що вона в якості забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором від 08 квітня 2008 року уклала з банком договір поруки № 11328266000/2 від 08.04.2008 року, відповідно до умов якого зобов'язалася відповідати перед банком за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі. Однак про існування кредитного договору № 11328266000 вона дізналась лише в березні 2015 року. Зазначає, що термін дії договору поруки № 11328266000/2 не встановлено, а вимога кредитора поручителю не пред'явлена, а тому позовні вимоги до неї вважає безпідставними. Посилаюсь на пропуск банком строку для звернення з даними вимогами до поручителя, ОСОБА_3 просила суд визнати припинений договір поруки, укладений між нею та банком.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2015 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ВАТ «КОМФОРТ-СЕРВІС» на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 113282660000 від 08 квітня 2008 року станом на 10.11.2014 року в розмірі 161136,20 доларів США. Вирішено питання щодо судових витрат. У зустрічних позовних вимогах ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити, а рішення суду в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ВАТ «КОМФОРТ-СЕРВІС» - скасувати. Провадження у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ВАТ «КОМФОРТ-СЕРВІС» про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Судом встановлено, що 08 квітня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11328266000, відповідно до якого, останній отримав кредит розмірі 200000,00 доларів США, у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.

Відповідно до умов кредитного договору, відповідач зобов'язався повернути банку кредит в повному обсязі не пізніше 07.04.2033 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 12,5% річних.

Станом на 10.11.2014 року заборгованість позичальника перед банком складає 161136,20 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом 136322,34 доларів США; заборгованість за відсотками 24813,86 доларів США.

Також заборгованість позивальника по пені за порушення термінів повернення платежів за кредитом станом на 10.11.2014 року складає 40449,91 грн.

В якості забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором від 08 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_3, а також ВАТ «КОМФОРТ-Сервіс» були укладені договори поруки № 11328266000/2 та № 11328266000/3 відповідно від 08.04.2008 року, відповідно до умов якого поручителі зобов'язалися відповідати перед банком за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк», суд першої інстанції вірно посилався на те, що позивач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим повинен сплатити заборгованість за вказаним договором.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з недоведеності позовних вимог ОСОБА_2, а також з того, що спірний кредитний договір не суперечить положенням норм Закону.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим, суд першої інстанції вірно посилався на те, що строк виконання основного зобов'язання було встановлено п. 1.2 кредитного договору, а саме до 07 квітня 2033 року, останній платіж за кредитним договором здійснено 06.11.2014 року, до суду з позовом позивач звернувся 28.11.2014 року, а тому банком строк пред'явлення вимог до відповідачів не пропущено.

Однак, з висновком суду в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ВАТ «КОМФОРТ-СЕРВІС» не можна погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України або Господарським процесуальним кодексом України віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.

Вирішуючи позовні вимоги банку, які виникли з окремих договору кредиту й поруки та можуть бути самостійними й окремими предметами позову, суд зазначених вимог закону не врахував, безпідставно прийняв до провадження спір, що виник між юридичними особами і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, розглянув його разом із вимогами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням того, що позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором з ВАТ «КОМФОРТ-СЕРВІС» за договором поруки, витікають з відносин, які виникли на підставі договору укладеного між суб'єктами господарювання, то такі вимоги не можуть бути розглянутими в порядку цивільного судочинства.

Зазначена позиція визначена в постанові Верховного Суду України від 1 липня 2015 року (справа № 6-745цс15).

Згідно п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, рішення суду в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ВАТ «КОМФОРТ-СЕРВІС» підлягає скасуванню, а провадження у справі за позовними вимогами ПАТ «УкрСиббанк» до ВАТ «КОМФОРТ-СЕРВІС» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає закриттю.

Щодо задоволення позову ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В силу ст. 526,527,530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.ч. 1,2 ст. 553 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, як позичальник, свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту не виконує. У зв'язку з чим заборгованість за вказаним договором станом на 10.11.2014 р. склала 161136,20 дол. США з яких: заборгованість за кредитом 136322,34 доларів США; заборгованість за відсотками 24813,86 доларів США., а також заборгованість позивальника по пені за порушення термінів повернення платежів за кредитом станом на 10.11.2014 року складає 40449,91 грн.

Право кредитора, в даному випадку, вимагати від боржника повернення кредиту, передбачене ст.1050 ЦК України.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором.

Щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на несправедливі умови кредитного договору, так як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, споживача кредитних послуг. Несправедливістю, зокрема, є умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США. Таким чином, апелянт вважає, що кредитний договір має бути в цілому на вимогу споживача визнаний недійсним.

Однак, з такими доводами апелянта погодитися не можна з таких підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, жодною із сторін до та після укладення договору не було висловлено незгоди з умовами спірного договору, не визнано в судовому порядку договір недійсним та не відкликано згоду на укладення договору.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами), які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ст. 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Таким чином, факт підписання ОСОБА_2 кредитного договору свідчить про згоду останнього з його умовами.

Всупереч ст. 60 ЦПК України, належних доказів для визнання кредитного договору недійсним ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції апелянтом не надано.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2, ОСОБА_3

Інші приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин суд першої інстанції ухвалив рішення в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ВАТ «КОМФОРТ-СЕРВІС» без додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду в цій частині - скасувати, провадження у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ВАТ «КОМФОРТ-СЕРВІС» про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2015 року в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з Відкритого акціонерного товариства «КОМФОРТ-СЕРВІС» - скасувати.

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Відкритого акціонерного товариства «КОМФОРТ-СЕРВІС» про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова