Постанова № 54388061, 17.12.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2555/15-п Провадження №33/773/320/15 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І.В. Категорія:ст.ст. 471, 472 МК України Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Клок О.М., з участю представника митного органу Пікалюка М.С., захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, жительки АДРЕСА_1 непрацююча, РНОКПП НОМЕР_1, на постанову судді Любомльського районного суду від 12 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою суду ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5271,66 гривня з конфіскацією в дохід держави товару: автомобільні покришки нові: Nokia 215/75 r16 в кількості 3 штуки, загальною вагою 45 кілограм загальною вартістю - 5271,66 гривня.

ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 19 вересня 2015 року о 23.36год. на територію митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС на смугу руху «зелений коридор» з Республіки Польща в Україну заїхав автомобіль «RENAULT MASTER», р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6 Разом з ним в автомобілі перебувало, ще вісім пасажирів, які переміщували товар, що не перевищував норми ввезення товару в України без оподаткування згідно ст. 374 МК України.

Разом з тим, було виявлено товар, який належав ОСОБА_4, що перевищував норми ввезення товару без оподаткування згідно ст.374 МК України, а саме: автомобільні покришки нові Nokia 215/75 r16 - 3 шт., загальною вагою 45кг., загальною вартістю - 5271,66грн., який знаходився в багажному відсіку без будь-яких ознак приховування. Таким чином, ОСОБА_4 порушила порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Вона ж, за тих же обставин, слідуючи смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор» та вчинивши декларування шляхом вчинення дій, порушуючи вимоги ст.257 МК України, не задекларувала за встановленою формою вказаний товар, який підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно ст.374 МК України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині притягнення її до відповідальності за ст.472 МК України ОСОБА_4 в апеляційній скарзі вказує на те, що під час розгляду справи, суддя в порушення вимог ст.280 КУпАП не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення. Стверджує, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, оскільки дана кваліфікація, за наявності в її діях порушення ст.471 МК України, є зайвою. Окрім того, вона була пасажиром автомобіля, а тому не могла самостійно обрати інший коридор, тому в ї діях відсутній умисел на порушення ст.472 МК України. Просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України як незаконну та необґрунтовану, провадження у справі закрити, а за ст.471 МК України накласти адміністративне стягення в межах санції статті.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника митниці, який просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, думку адвоката, який апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Стаття 489 Митного кодексу України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 за ст.ст. 471, 472 МК України вказаних вимог закону дотримався.

При цьому встановлено, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, за обставин вказаних у постанові. Даний висновок ґрунтується на досліджених судом доказах та в апеляції не оспорюється.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, також ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку, а саме - актом про проведення огляду товарів (а.с.8), контрольним талоном для проходження по «зеленому коридору» (а.с.7), фотознімками незадекларованого товару (а.с. 5-6).

Окрім того, і сама ОСОБА_4 не заперечує фактичних обставин справи, лише оспорює правильність кваліфікації її дій.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що водій та пасажири вибрали «зелений», а не «червоний коридор», не заслуговують на увагу, так як вона могла добровільно прийняти рішення про перетин кордону по «червоному коридору», що передбачено і вимагається ст.366 МК України.

Дана судом першої інстанції і належна оцінка іншим доказам.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, полягає у недекларуванні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщаються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають письмовому декларуванню у разі переміщення їх через митний кордон України.

Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_4. порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, а також вчинила недекларування товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, тобто вчинила правопорушення, передбачені як ст.471, так і ст.472 МК України.

Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції із закриттям провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, на що вказує остання в своїй апеляції, немає.

У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст.ст. 22, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. При цьому, суди, за наявності підстав, повинні обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі статті 22 КУпАП, згідно якої таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 намагалась перевезти через митний кордон товар на суму 5271,66грн., при цьому перевищення було лише по вазі, а не по вартості товару.

Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.

Враховуючи конкретні обставини справи в їх сукупності, а саме, незначну кількість незаконно переміщуваного товару, його вартість, а також те, що від дій ОСОБА_4 тяжких наслідків не настало, вона фактично визнала винуватість у вчиненні правопорушення, оскаржувала лише кваліфікацію, вперше притягується до адміністративної відповідальності, характеризується позитивно, являється пенсіонером, правопорушення вчинила у зв'язку з важким фінансовим становищем, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно звільнити від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі ст.22 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.294, 22 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову судді Любомльського районного суду від 12 листопада 2015 року, якою ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України, в частині накладеного адміністративного правопорушення, скасувати.

Звільнити ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України, на підставі ст.22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі закрити.

Вилучені згідно протоколу про порушення митних правил № 1262/20505/2015 від 16.09.2015 року товари, повернути ОСОБА_4 після сплати всіх митних платежів.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області О.М.Клок