Рішення № 54383732, 07.12.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2015 р.Справа № 916/4073/15

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 14-346юр від 18.09.2015р.

Від відповідача: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг до товариства з обмеженою відповідальністю „ЕРГО-Автоматика про стягнення 154 550,40 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „АреселорМіттал Кривій Ріг (далі по тексту ПАТ „АреселорМіттал Кривій Ріг) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ЕРГО-Автоматика(далі по тексту ТОВ „ЕРГО-Автоматика) про стягнення неустойки в сумі 154 550,40 грн., обгрунтовуючи позовні вимоги фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за договором № 1502 від 07.04.2014р. зобовязань щодо здійснення своєчасної поставки товару.

Представник відповідача в судове засідання по даній справі не зявився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленнями суду, які були надіслані за адресою місцезнаходження ТОВ „ЕРГО-Автоматика згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 65104, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 86 були повернуті суду у звязку із неможливістю вручення адресату. З огляду на викладене, відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи господарським судом. Оскільки ТОВ „ЕРГО-Автоматика не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив.

07.04.2014р. між ПАТ „АреселорМіттал Кривій Ріг (Покупець) та ТОВ „ЕРГО-Автоматика (Продавець) було укладено договір № 1502, у відповідності до п. 1.1 якого Покупець зобовязується поставити та передати у власність Покупця продукцію, відповідно до специфікацій, узгодженої до договору, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити її на умовах даного договору.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень п.п. 3.1, 3.2 договору № 1502 від 07.04.2014р. умови поставки продукції викладаються сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів „Інкотермс у редакції 2000 року та узгоджуються сторонами у відповідній специфікації. Поставка продукції продавцем здійснюється в строки, зазначені у відповідній специфікації, але тільки після надання Покупцем письмового замовлення на поставку.

При цьому, як свідчить зміст замовлення на поставку № НОМЕР_1 від 03.04.2014р., який було вручено відповідачу під підпис та без будь-яких зауважень з боку останнього, ПАТ „АреселорМіттал Кривій Ріг замовило постачання товару у кількості 24 шт. загальною вартістю 2 727 360,00 грн. з урахуванням ПДВ., в строк до 180 календарних днів з моменту отримання заявки. Заявка була вручена ТОВ „ЕРГО-Автоматика 08.04.2014р.

Суд зазначає, що з урахуванням відсутності в матеріалах справи окремої специфікації на спірну партію товару, факт отримання та підписання з боку ТОВ „ЕРГО-Автоматика даної заявки свідчить про узгодження ним термінів поставки, запропонованих позивачем.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до положень ст.ст. 662 - 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з огляду на вищенаведені норми закону та умови договору № 1502 від 07.04.2014р., суд доходить висновку, що відповідач мав здійснити поставку спірної партії товару не пізніше 05.10.2014р.

Проте, як свідчать матеріали справи, а саме видаткові накладні № ЕА-0000007 від 11.12.2014р. та № ЕА-0000006 від 03.11.2014р., відповідач здійснив поставку спірної партії товару двома частинами 03.11.2014р. та 11.12.2014р., тобто із порушенням строків поставки, визначених договором № 1502 від 07.04.2014р. Викладене свідчить про допущення відповідачем порушення власних зобовязань у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 7.1 договору № 1502 від 07.04.2014р. передбачено, що у випадку прострочення поставки продукції проти строків, обумовлених у договорі, Продавець сплачує Покупцю неустойку в розмірі 0,1% від вартості недопоставленої продукції за кожний день прострочення, але не більше 10% від вартості простроченого постачання. Нарахування неустойки починається з першого дня прострочення та припиняється на дату поставки продукції.

З посиланням на положення п. 7.1 договору № 1502 від 07.04.2014р. позивачем було нараховано ПАТ „АреселорМіттал Кривій Ріг до сплати неустойку в сумі 154 550,40 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафної санкції, заявленої до стягнення, господарський суд доходить висновку про допущення позивачем помилки при його здійсненні, яка укладається у неправильному визначенні тривалості терміну прострочення. Крім того, позивач помилково збільшив суму заявленої неустойки на розмір податку на додану вартість, оскільки даним податком оподатковуються операції із передачі товару на території України та на суму даного податку збільшується ціна проданого товару. Тобто, податок на додану вартість включається до суми основного боргу, а не до суми нарахованих штрафних санкцій.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що правильним розрахунком неустойки у спірних правовідносинах має бути:

1 818 240,00 грн. * 67 (кількість днів прострочення з 05.10.2014р. по 11.12.2014р.) * 0,1 / 100 = 121 822,08 грн.

909 120,00 грн. * 29 (кількість днів прострочення з 05.10.2014р. по 03.11.2014р.) * 0,1 / 100 = 26 364,48 грн.

Загалом неустойка в сумі 148 186,56 грн.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 148 186,56 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „ЕРГО-Автоматика перед ПАТ „АреселорМіттал Кривій Ріг зі сплати неустойки в сумі 148 186,56 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог частково шляхом присудження до стягнення із ТОВ „ЕРГО-Автоматика на користь ПАТ „АреселорМіттал Кривій Ріг неустойки в сумі 148 186,56 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 ГК України.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ЕРГО-Автоматика /65104, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 86, код ЄДРПОУ 37629120/ на користь публічного акціонерного товариства „АреселорМіттал Кривій Ріг /50095, м. Кривий ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974/ неустойку 148 186 грн. 56 коп. /сто сорок вісім тисяч сто вісімдесят шість грн. 56 коп./, судовий збір 2 222 грн. 80 коп. /дві тисячі двісті двадцять дві грн. 80 коп./. Наказ видати.

3.В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 14.12.2015р.

Суддя С.П. Желєзна