Рішення № 54383591, 10.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2015Справа №910/23390/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Державної іпотечної установи

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників:

від позивача:Калінін І.М. - представник за довіреністю № 5603/15/1 від 24.07.2015 р.від відповідача: Конашевич Т.А. - представник за довіреністю № б/н від 05.10.2015 р. ВСТАНОВИВ:

Державна іпотечна установа (далі - ДІУ) звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК" (далі - ТОВ "УМК") про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 114/3.1-з від 30.10.2013 р. в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" (далі - ПАТ "Радикал Банк") за кредитним договором № 114/3 від 30.10.2013 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення третьою особою у справі (позичальником) умов кредитного договору № 114/3 від 30.10.2013 р. в частині своєчасної сплати відсотків за користування кредитом у липні 2015 р., внаслідок чого у та у силу договору іпотеки у позивача виникло право на звернення стягнення на майно відповідача, визначене умовами договору іпотеки майнових прав на нерухоме майно № 114/3.1-з від 30.10.2013 р.

У позові Державна іпотечна установа просить суд в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Радикал Банк" за кредитним договором на загальну суму 48 181 084, 93 грн., яка складається із: 48 000 000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 181 084, 93 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом, звернути стягнення на належні Товариству з обмеженою відповідальністю "УМК" майнові права на 106 квартир загальною площею 10 235, 47 кв.м., що розташовані за будівельною адресою: м. Київ, вул. Трутенка Онуфрія, 3, будинок № 2, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 114/3.1-з від 30.10.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2015 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Радикал Банк".

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з тих підстав, що позивач не набув права на дострокове погашення фінансового кредиту за кредитним договором № 114/3 від 30.10.2013 р., оскільки з 10.07.2015 р. у Публічному акціонерному товаристві «Радикал Банк» було запроваджено тимчасову адміністрацію, під час дії якої, у відповідності до положень статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не здійснюється задоволення вимог кредиторів банку та не здійснюється нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами, тому з 10.07.2015 усі зобов'язання позичальника зупинилися в силу вимог вищевказаного закону, а отже, прострочення зі сплати відсотків за користування фінансовим кредитом не було.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача до суду не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у минулому судовому засіданні надав пояснення, відповідно до яких вважав, що позов не підлягає задоволенню, оскільки ним, як позичальником, належним чином виконувались зобов'язання за кредитним договором та заборгованості по процентах у нього не виникло, так як на час їх сплати у визначений договором строк в ПАТ "Радикал Банк" було введено тимчасову адміністрацію та призначену уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2013 року між Державною іпотечною установою (кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" (позичальник) був укладений кредитний договір № 114/3 (далі - кредитний договір), у відповідності до пункту 1.1 якого кредитор надає позичальнику на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути кредитору грошові кошти у сумі 48 000 000,00 грн. (далі - фінансовий кредит), а також сплатити проценти за користування фінансовим кредитом.

Фінансовий кредит надається позичальнику на строк до 31 жовтня 2015 р., а його цільовим призначенням є здійснення кредитування замовника будівництва - ТОВ "УМК" для завершення будівництва об'єкту житлового призначення за будівельною адресою: м. Київ, вул. Трутенка Онуфрія, 3, будинок № 2, та здійснення кредитування позичальника фізичних осіб з метою придбання ними житла на вказаному об'єкті (п.п. 1.2-1.3 кредитного договору).

За умовами п. 1.5 цього договору за користування фінансовим кредитом позичальник сплачує кредитору проценти, які розраховуються у розмірі 15,3 відсотків річних та сплачуються позичальником щомісячно не пізніше останнього банківського дня кожного місяця.

Згідно з п. 2.4.4 кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником фінансового кредиту сплати процентів за користування ним та штрафних санкцій у випадках, зокрема, прострочення сплати процентів за користування фінансовим кредитом понад 10 днів.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на виконання зобов'язань за кредитним договором позивач перерахував на рахунок третьої особи у справі (позичальника) грошові кошти у сумі 48 000 000,00 грн.

ПАТ "Радикал Банк", у свою чергу, зобов'язалося виконувати передбачені умовами договору кредитні зобов'язання належним чином.

З метою забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором 30.10.2013 р. між Державною іпотечною установою (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УМК" (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки майнових прав на нерухоме майно № 114/3.1-з (далі - договір іпотеки).

За умовами цього договору виконання зобов'язань ПАТ "Радикал Банк" за кредитним договором забезпечується іпотекою майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК" на нерухомість, будівництво якої не завершено - складову частину об'єкту незавершеного будівництва житлового комплексу з об'єктами обслуговування населення за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Трутенка Онуфрія, 3, а саме: майнові права на 106 квартир загальною площею 10 235,17 кв.м., що розташовані за будівельною адресою: м. Київ, вул. Трутенка Онуфрія, 3 будинок № 2, секції «В», «Д», «Б» згідно з переліком (п. 1.1 договору іпотеки).

Відповідно до пункту 1.9 договору іпотеки за рахунок предмета іпотеки вимоги іпотекодержателя за кредитним договором № 114/3 від 30.10.2013 р. задовольняються у повному обсязі, включаючи суму основного боргу, нараховані відсотки, пеню, штрафи та збитки, а також витрати на звернення стягнення на предмет іпотеки та витрати, пов'язані з його продажем.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 договору іпотеки сторони передбачили умову, за наявності якої іпотекодержатель отримує право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки - невиконання боржником умов кредитного договору та/або невиконання іпотекодавцем умов договору іпотеки.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таке право іпотекодержателя кореспондується з умовами іпотечного договору. Так, відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 договору іпотеки іпотекодержатель має право у разі прострочення боржником виконання зобов'язань за кредитним договором задовольнити грошові вимоги, за якими настав строк погашення, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (відступлення права вимоги, набуття права власності, продажу та/або інший встановлений чинним законодавством або цим договором спосіб).

Згідно з пп. 3.1.2 п. 3.1 договору іпотеки іпотекодержатель має право звертати стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за його рахунок свої грошові вимоги за кредитним договором у повному обсязі до настання терміну виконання боржником відповідних зобов'язань у разі: неповернення боржником згідно з умовами кредитного договору заборгованості за кредитом, відсотків за користування ним та пені в разі їх дострокового витребування іпотекодержателем; одноразової прострочки боржником сплати відсотків за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору на строк більше ніж десять днів.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вказує на порушення позичальником - ПАТ "Радикал Банк" кредитних зобов'язань, забезпечених іпотекою, у зв'язку з чим у ДІУ виникло право на задоволення своїх вимог за кредитним договором, звернувши стягнення на предмет іпотеки. Так, за твердженням позивача позичальник не сплатив проценти у розмірі 181 084,93 грн. за користування фінансовим кредитом у період з 01.07.2015 р. по 09.07.2015 р, і тим самим порушив умови кредитного договору.

Перевіряючи такі доводи позивача, суд виходив з наступного.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З урахуванням викладеного, виходячи з умов кредитного договору, обов'язок по сплаті процентів за користування фінансовим кредитом за липень 2015 року, в т.ч. і суми у розмірі 181 084,93 грн., у позичальника настав 31 липня 2015 року.

У той же час судом встановлено, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.07.2015 № 130, на підставі постанови Правління Національного банку України від 09.07.2015 № 452/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних», з 10 липня 2015 року розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 10 липня 2015 року по 09 жовтня 2015 року. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у вказаному банку призначено Шевченка Олександра Володимировича.

У подальшому - постановою Правління НБУ № 769 від 09.11.2015 р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.11.2015р. № 203 «Про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Радикал Банк" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Радикал Банк".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Пунктом 16 статті 2 зазначеного Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація або процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Разом із цим, указаний Закон не дає визначення поняття "кредитор банку". Визначення терміну "кредитор банку" міститься у статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", та під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Таким чином, у правовідносинах з ПАТ "Радикал Банк" позивач виступає кредитором за вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Наслідки запровадження тимчасової адміністрації встановлені статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Зокрема, пунктами 1, 5 частини п'ятої зазначеної статті встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, а також нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

При цьому частиною шостою статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено вичерпний перелік випадків, на які не поширюються обмеження щодо не здійснення задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. До жодного з таких випадків сплата процентів за користування кредитом не відноситься.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виведення неплатоспроможного банку з ринку полягає у здійсненні Фондом гарантування вкладів фізичних особі заходів стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону.

Статтею 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації виконавча дирекція Фонду затверджує план врегулювання з обов'язковим дотриманням принципу найменших витрат для Фонду. План врегулювання складається відповідно до вимог, встановлених актами Фонду. У плані врегулювання на підставі оцінки фінансового і майнового стану банку визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із таких способів: 1) ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб у порядку, встановленому цим Законом; 2) ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку; 3) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією; 4) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку; 5) продаж неплатоспроможного банку інвестору.

Фонд вживає будь-яких заходів на виконання плану врегулювання без повідомлення та отримання згоди учасників, боржників, кредиторів (вкладників) банку. Учасники, кредитори (вкладники) банку не мають права вимагати припинення або дострокового виконання зобов'язань банку та/або відшкодування їм збитків, понесених внаслідок виконання плану врегулювання.

Отже, з урахуванням спеціальної процедури задоволення вимог кредиторів, передбаченої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з 10 липня 2015 року задоволення вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», до яких відноситься позивач у даній справі, а також нарахування відсотків за користування фінансовим кредитом за кредитним договором, зупинилося на підставі пунктів 1, 5 частини п'ятої статті 36 цього Закону.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що Публічне акціонерне товариство «Радикал Банк» не порушило умови кредитного договору, оскільки було позбавлено можливості в силу виконання плану врегулювання, передбаченого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у визначений кредитним договором строк - останній банківський день місяця (31.07.2015р.) виконати зобов'язання щодо сплати процентів за користування фінансовим кредитом за липень 2015 року.

Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до підпункту 2.4.4 пункту 2.4 кредитного договору кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником фінансового кредиту, сплати процентів за користування фінансовим кредитом та штрафних санкцій, зокрема, у разі прострочення сплати процентів за користування фінансовим кредитом понад десять днів. При цьому вимога щодо дострокового погашення фінансового кредиту надсилається кредитором позичальнику після виявлення вищевказаної обставини щодо прострочення сплати процентів засобами електронної пошти Національного банку України та одночасно - на поштову адресу позичальника: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 2-В, рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вважається отриманим позичальником через один робочий день з дати її відправлення кредитором.

Позивачем на надано суду доказів надсилання Публічному акціонерному товариству "Радикал Банк" та його майновому поручителю вимоги про дострокове погашення фінансового кредиту, що є умовою кредитного договору та договору іпотеки. Як пояснив представник ДІУ, зазначені вимоги відповідачу та третій особі не направлялись, що у свою чергу свідчить про те, що право на дострокове повернення кредиту у позивача не виникло та він не вчинив дій, які передбачені у випадку прострочення кредитного зобов'язання.

Натомість, необхідно зазначити, що позивач не позбавлений права захистити свої майнові права в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", звернувшись у визначений цим законом строк із заявою про включення його кредиторських вимог до реєстру кредиторів

Так, відповідно до частин 2, 6, 8 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Згідно зі ст. 52 вказаного Закону вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

При цьому зі змісту статей 45, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" слідує, що під час відчуження зобов'язань фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, дотримуючись черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону.

Таким чином, після запровадження у банку процедури ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом порядку з дотриманням принципів черговості, визначеної статтею 52 цього Закону, та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими фондом.

Вказану позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 25.03.2015 р. у справі № 910/9232/14.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача у даному випадку є передчасними та задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 32 - 34, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Державної іпотечної установи до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні у присутності представників сторін 10 грудня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 15 грудня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.