Рішення № 54382741, 07.12.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.12.2015 Справа № 905/2513/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомПідприємства Української Федерації спорту інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату «Спортінвест»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарвугілля»простягнення 109 358,79 грн

за участю представників:

від позивачаОСОБА_1 представник за довіреністювід відповідачане зявилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Підприємства Української Федерації спорту інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату «Спортінвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарвугілля» про стягнення основного боргу у розмірі 75900,28 грн та пені у розмірі 33458,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки № 11/041 від 11.04.2014 щодо здійснення поставки товару після отримання передплати.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов не надав, своїм процесуальним правом не скористався.

Місцезнаходженням відповідача є: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, бульвар Шевченка, 315А, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлялась відповідачу за вказаною адресою, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Конверт з ухвалою суду про порушення провадження у справі повернувся на адресу суду, у звязку із закінченням строків зберігання.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи отримана відповідачем 13.11.2015, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

11.04.2014 між Підприємством Української Федерації спорту інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату «Спортінвест» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дарвугілля» (постачальник, відповідач) підписано договір поставки №11/041 (далі - Договір).

Згідно з умовами вказаного ОСОБА_2 постачальник на умовах, передбачених даним ОСОБА_2, зобовязується передати/поставити у власність покупця паливну сировину (далі - вугілля), а покупець зобовязується прийняти вугілля та оплатити його вартість.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, а у випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами своїх зобовязань по даному ОСОБА_2 - до повного і належного виконання сторонами (згідно з умовами договору) всіх прийняти на себе по ОСОБА_2 зобовязань (п. 10.1 ОСОБА_2).

Відповідно до п. 2.1 ОСОБА_2 найменування, загальна кількість вугілля, що підлягає поставці, встановлюється на підставі специфікацій до даного договору, виставлених рахунків.

У п. 6.4 ОСОБА_2 сторонами погоджено, що розрахунки по даному ОСОБА_2 за паливну сировину, що поставляється, здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на рахунковий рахунок постачальника на умовах 100% передплати.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з умовами ОСОБА_2 відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату № 84 від 29.07.2014 за вугілля на суму 75900,28грн.

На виконання умов ОСОБА_2 відповідно до виставленого рахунку на оплату № 84 від 29.07.2014 позивачем було перераховано відповідачу попередню оплату за вугілля згідно платіжного доручення № 1220 від 30.07.2014 у розмірі 75 900,28 грн.

Згідно з п. 3.1 ОСОБА_2 постачальник зобовязаний здійснити поставку паливної сировини протягом 3 діб після отримання передплати.

Як зазначає позивач, відповідач не поставив товар у строк передбачений ОСОБА_2, у звязку з чим позивач 09.09.2015 надіслав на адресу відповідача вимогу № 09/09 від 09.09.2015, в якій вимагав повернути попередню оплату за ОСОБА_2 № 11/041 поставки від 11.04.2014 у розмірі 75900,28 грн (копія фіскального чеку поштової установи та опису вкладення містяться в матеріалах справи).

Проте станом на теперішній час відповідач свої зобовязання не виконав, товар у строк не поставив, кошти на вимогу позивача не повернув.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтями 611, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Судом встановлено, що умовами ОСОБА_2 сторонами чітко погоджений строк, протягом якого відповідач зобов'язаний поставити позивачу товар, а саме протягом 3-х діб після отримання передплати (п. 3.1 ОСОБА_2).

Позивач попередню оплату здійснив 30.07.2014 на загальну суму 75900,28грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач товар не поставив.

За таких обставин, згідно вказаних норм закону та положень ОСОБА_2 у позивача виникає альтернативне право вимагати передання оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати, що в свою чергу породжує альтернативні обов'язки у відповідача.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Як встановлено судом вище, позивач звернувся до відповідача з вимогою № 09/09 від 09.09.2015 про повернення суми попередньої оплати за договором поставки № 11/041 від 11.04.2014, яка була надіслана на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення від 09.09.2015.

Відповідач станом на теперішній час кошти не повернув.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів на підтвердження здійснення поставки вугілля або повернення суми попередньої оплати станом на час вирішення спору відповідачем суду не надано.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 75900,28 грн підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 33458,51 грн.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З огляду на викладене, судом встановлено, що статтею 547 Цивільного кодексу України імперативно визначено умову, згідно якої забезпечення виконання зобовязання має відбуватися у письмовій формі, тобто встановлення штрафних санкцій за порушення виконання зобовязання має бути вчинене у письмові формі, як того вимагає зазначена норма закону.

Оскільки умовами укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 поставки №11/041 від 11.04.2014 не встановлено відповідальності будь-якої з сторін зобовязання у вигляді сплати неустойки (пені) за несвоєчасне виконання грошового зобовязання за договором, зокрема, несвоєчасне повернення суми попередньої оплати, позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 33458,51 грн задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У звязку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарвугілля» (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, бульвар Шевченка, 315А, ідентифікаційний код 37295306) на користь Підприємства Української Федерації спорту інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату «Спортінвест» (61002, м. Харків, вул. Артема, 2, ідентифікаційний код 38000819) суму попередньої оплати у розмірі 75900 (сімдесят пять тисяч девятсот) грн 28 коп. та судовий збір у розмірі 1138 (одна тисяча сто тридцять вісім) грн 42 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено: 10.12.2015

Суддя М.В. Сажнева