Рішення № 54382503, 14.12.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.15р. Справа № 904/9684/15

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОД", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: фізичну особу - підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, угода про надання правової допомоги від 08.12.2015 року, адвокат; ОСОБА_1, НОМЕР_1 виданий Фрунзенським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській обл. 16.06.2011 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Харків звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОД", м. Дніпропетровськ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: фізична особа- підприємець ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору №141215 від 15.12.2014 року про надання транспортно-експедиційних послуг в частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду від 09.11.2015 року до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичну особу - підприємця ОСОБА_2.

Третьою особою надано письмові пояснення по суті позовних вимог, які останній підтримує в повному обсязі, справу просить розглядати без його участі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.12.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2014 року між позивачем та відповідачем укладено договір №141215 про надання транспортно-експедиційних послуг (далі- договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, експедитор зобов'язується виконати послуги по перевезенню вантажу замовника автомобільним транспортом, а замовник зобов'язується оплатити і прийняти надані експедитором послуги.

Підставою для оплати послуг експедитора замовником є оригінал рахунку-фактури експедитора в одному екземплярі, ТТН (для міжнародних перевезень оригінал СMR-накладної) з відміткою вантажоотримувача про приймання вантажу, двох екземплярів актів виконаних робіт, підписаних сторонами, ксерокопії рахунку, ТНН/CMR та акту виконаних робіт, оригінали двох додаткових документів, вказаних в транспортному замовленні. Вказані документи повинні бути представлені не пізніше 14 днів після виконання вантажоперевезення (п. 5.3. договору).

Строк оплати послуг експедитора складає 20 банківських днів з моменту отримання замовником документів, вказаних в п.п.5.3. договору, якщо інше не узгоджено в транспортному замовленні на конкретне перевезення (п. 5.4. договору).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем позивачу було подано заявку на організацію транспортно-експедиційних послуг №ВЕИ-719 від 15.12.2014 року (а.с.13).

В матеріалах справи міститься товарно-транспортна накладна СМR з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу, яка підтверджує фактичне виконання наданих експедитором послуг.

Акт виконаних робіт №204 від 10.02.2015 року відповідачем не підписано, але позивачем надано опис вкладення від 28.02.2015 року, що підтверджує направлення відповідачу акту та документів передбачених п. 5.3. договору.

Зважаючи на те, що відправлення позивачем акту та передбачених п. 5.4 договору документів 28.02.2015 року, враховуючи поштовий обіг, строк оплати за надані послуги настав 04.03.2015 року.

Згідно умов договору, а саме п.п. 4.1.2. замовник зобов'язаний забезпечити проведення процедури навантаження/розвантаження/оформлення товаро-транспортних документів (в тому числі, митне оформлення вантажу, що перевозиться) транспортних засобів. При міжнародних перевезеннях на завантаження та замитнення товару виділяється 48 годин, а також 48 годин на розвантаження та розмитнення товару.

Отже, обов'язок забезпечити проведення процедури навантаження/розвантаження/ оформлення товаро-транспортних документів (в тому числі, митне оформлення вантажу, що перевозиться) транспортних засобів покладений саме на замовника (відповідача), з міжнародної товарно-транспортної накладної СМR вбачається, що автомобіль був завантажений 18.12.2014 року, однак розмитнений і розвантажений був 10.02.2015 року, а відтак вбачається простій автомобіля з вини замовника в кількості: 45 днів на території України на суму 27 000 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В пункті 5.6. договору, якщо оплата здійснюється пізніше строків, зазначених в п.п. 5.4., то замовник зобов'язаний сплатити суму фрахту та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від даної суми за кожний день просрочки платежу, але не більше 3% від суми простроченого платежу.

За порушення строків оплати за наданні послуги позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 25199,25грн.

Враховуючи те, що період прострочення почався з 05.03.2015року, а відтак зважаючи на приписи ч. 6 ст. 232 ГК України пеня, що підлягає стягненню складає 21 571,17грн. за період з 05.03.2015 року по 05.09.2015 року

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у розмірі 27000грн. за простій автомобілю та 44 279 грн. фрахту перед позивачем відповідачем не надано.

Отже, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми боргу у розмірі 27000 грн. за простій автомобілю, 44 279 грн. фрахту та 21571,17грн. пені слід визнати обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 25, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інкод" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 25-А, код ЄДРПОУ 36441824) на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (61081, м. Харків, пр-т Московський, 210, б. 103, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 27000 грн. штраф за простій транспортного засобу, 44 279 грн. фрахту, пеню в розмірі 21571,17грн. та судовий збір в розмірі 1392,75грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.12.2015 року.

Суддя ОСОБА_4