Рішення № 54382491, 11.12.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.15р. Справа № 904/10126/15За позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ", м. Дніпропетровськ

до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ДНІПРОІНМЕД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 20 851,51 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 29.05.14;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" звернулось до господарського суду з позовом до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНИЯ "ДНІПРОІНМЕД" про стягнення в порядку регресу суми в розмірі 20 851,51грн.

Позивач в судове засідання з'явився, оголосив позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, відповів на поставленні питання.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Надав через канцелярію господарського суду відзив, в якому просить в позові відмовити.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 08.12.15 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

По вул. Сумській у м. Харків, 14.09.13 о 21 год. 30хв. відбулась ДТП за участю застрахованого автомобіля SKODA Oktavіa A5, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля MAZDA, номерний знак Н406ВМ31- під керуванням ОСОБА_3

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 15.10.13 у справі 640/16322/13-п, винним у спричиненні ДТП визнано водія автомобіля MAZDA номер Н406ВМ31- ОСОБА_4, яка порушила п.13.1 ПДР України.

Згідно ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, ОСОБА_4 зобов'язана відшкодувати шкоду власнику автомобіля SKODA Oktavіa A5.

Між Позивачем (Страховик) та ПАТ «Приватбанк» (Страхувальник) укладений Договір страхування наземного транспорту № LGALCPS -133F3UP від 15.04.13 (Договір страхування), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб SKODA Oktavіa A5, державний номерний знак НОМЕР_1, 2011 року випуску.

Після ДТП, власником автомобіля SKODA Oktavіa A5 було подано до Позивача заяву від 17.09.13 про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Дана заява була прийнята Позивачем. За заявою Позивачем здійснено дії по встановленню всіх обставин події, визначено розмір збитку, виплачено страхове відшкодування. Так, згідно звіту №331/09/2013 від 20.09.13, вартість матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3В склала 21 361,51 грн., що підтверджується калькуляцією (а.с.33-36). Платіжним дорученням № 1 від 08.10.13, страхове відшкодування в сумі 21361,51 грн. було сплачено Позивачем на користь страхувальника (а.с. 24).

Отже, позивачем, замість винної особи, відшкодовано шкоду, завдану в результаті ДТП.

Згідно п. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правої підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т.п.) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання чи збереження якої створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Водночас, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, як власника наземного транспортного засобу, застрахована у Відповідача, що підтверджується полісом № АС/2693942.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі-Закон), при настанні страхового випадку страховик (Відповідач) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до ч.18 ст. 9 ЗУ "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно договору страхування.

Відповідно до позовної заяви, розмір франшизи становить 510,00 грн., яку позивач правильно вирахував з суми страхового відшкодування.

В листі Верховного Суду України від 01.05.2013 "Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 11116 ГПК України, за II півріччя 2012" наведено, що за змістом ч. 6 ст. 261 ЦК України, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання. У зв'язку з цим з моменту виконання страховиком свого зобов'язання за договором добровільного страхування у нього виникає право пред'явити регресний позов до суду (постанова Верховного Суду України від 07.08.12 у справі № 3-31гс12). Також, таку думку висловлено і в постановах Верховного Суду України від 28.08.12 у справі № 3-37гс12, 27.03.12 у справі № 3-20гс12.

Згідно ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Оскільки виплата страхового відшкодування була здійснена 08.10.13, а позовна заява подана, згідно штампу господарського суду - 23.11.15, то позивачем не пропущено строк позовної давності.

Щодо визначення розміру заявленого до стягнення страхового відшкодування, суд зазначає наступне.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" унормовано, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При цьому, пункт 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" закріплює, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Оцінювачами, згідно з ст. 6 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Отже, позивач правильно здійснив виплату страхового відшкодування на підставі розміру збитків, визначеного саме суб'єктами оціночної діяльності (див. Постанову ВГСУ від 25.02.2013 р. у справі № 5011-52/14709-2012).

За таких обставин, позовні вимоги слід задовольнити повністю в розмірі 20 851,51 грн.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Відповідача.

Керуючись, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ДНІПРОІНМЕД" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, буд. 21, кім. 307, код 21870998) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,б.32, код 33248430) суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 20 851,51 грн., а також судовий збір в розмірі 1 218,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 14.12.15.

Суддя М.О.Ніколенко