Рішення № 54382465, 16.12.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.15р. Справа № 904/9236/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м.Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "Житлово-експлутаційне підприємство № 34" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

про стягнення 543 003,74 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Найдьонова Я.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 183/1001 від 12.05.15р.

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № б/н від 06.08.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Житлово-експлутаційне підприємство № 34" Дніпропетровської міської ради (далі-відповідач) про стягнення 543 003,74 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 045014 від 16.03.11р., в частині розрахунків за використану (куплену) електричну енергію.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.15р. порушено провадження у справі № 904/9236/15, прийнято позовну заяву та справу призначено до розгляду в засіданні на 10.12.15р.

10.12.15р. у судовому засіданні оголошено перерву до 16.12.15р.

16.12.15р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи заперечення на відзив.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечував щодо їх задоволення, але просив суд відстрочити виконання рішення на 2 календарних місяця.

Повноважний представник позивача заперечував щодо відстрочки виконання рішення на 2 календарних місяця.

У судовому засіданні 16.12.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.11р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії № 045014 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1. якого, позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 6,68 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік знаття показів засобів обліку електричної енергії", а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

У п. 2.3.1. Договору зазначено про те, що відповідач зобов'язується виконувати умови цього Договору.

Відповідно до п. 2.3.5. Договору відповідач зобов'язаний оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Положеннями п. 2.3.6. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з Додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Як зазначено у п. 1 Додатку 3 до Договору, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць, а саме з 1 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Сторонами було обумовлено, що відповідач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком (п. 2 Додатку 3 до Договору).

Пунктом 2.1. Додатку 3 до Договору передбачено, що оплата рахунків здійснюється на підставі самостійно отриманого у позивача рахунку протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

У п. 3.1.1. Договору зазначено про те, що позивач має право отримувати від відповідача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованими тарифами, та інші платежі, обумовлені цим Договором.

07.03.14р. та 24.11.14р. між сторонами були укладені Додаткові угоди до Договору.

Як зазначає позивач, за листопад, грудень 2012 року, вересень 2014 року - червень 2015 року останній вручав відповідачу рахунки на оплату за поставлену активну електроенергію. Факт вручення рахунків підтверджується підписом представника відповідача на корінці виданих рахунків спірного періоду. Проте, відповідач виставлені рахунки в строк, встановлений Договором, не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем за поставлену у листопаді, грудні 2012 року, вересні 2014 року - червні 2015 року активну електроенергію у сумі 407 394,67 грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України були нараховані інфляційні втрати у розмірі 125 387,15 грн. та 3% річних у розмірі 10 221,92 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 407 394,67 грн., інфляційні втрати у розмірі 125 387,15 грн., 3% річних у розмірі 10 221,92 грн., а всього 543 003,74 грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач наведених позивачем обставин не спростував, позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечував щодо їх задоволення, але просив суд відстрочити виконання рішення на 2 календарних місяця для перерахування Управлінням Державної казначейської служби в Ленінському районі м.Дніпропетровська грошових коштів з розрахункового рахунку відповідача на рахунок позивача.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За приписами ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Як зазначено у ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із положенням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши оригінали наданих позивачем до господарського суду документів у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним Договором. Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов Договору, відповідачем господарському суду надано не було.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови укладеного між сторонами Договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 407 394,67 грн. є обґрунтованими, доведеними та визнаними відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі вищевказаної норми закону позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 125387,15 грн. та 3% річних у розмірі 10 221,92 грн., розрахунок яких судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі, оскільки зобовязання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Крім того, враховуючи підстави зазначені у клопотанні відповідача про відстрочку виконання рішення на 2 календарних місяця, господарський суд вважає за можливе частково задовольнити його, надавши відповідачу відстрочку виконання рішення на строк до 01.02.16р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, Законом України "Про електроенергетику", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 275 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 34" Дніпропетровської міської ради (49052, м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, буд. 30, код ЄДРПОУ 32495609) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" (49107, м.Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 407 394,67 грн. (чотириста сім тисяч триста дев'яносто чотири грн. 67 коп.), інфляційні втрати у розмірі 125 387,15 грн. (сто двадцять п'ять тисяч триста вісімдесят сім грн. 15 коп.), 3% річних у розмірі 10 221,92 грн. (десять тисяч двісті двадцять одна грн. 92 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 145,06 грн. (вісім тисяч сто сорок п'ять грн. 06 коп.).

Повернути Публічному акціонерному товариству "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" (49107, м.Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) зайво сплачений платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 30.09.15р. судовий збір у розмірі 380,04 грн. (триста вісімдесят грн. 94 коп.), про що видати ухвалу.

Відстрочити виконання рішення на строк до 01.02.16р.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду

Повне рішення складено 17.12.15р.

Суддя ОСОБА_3