Ухвала суду № 54382249, 16.12.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 грудня 2015 року Справа № 916/2135/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Інфобіосервіспром" на рішеннягосподарського суду Одеської області від 10.08.2015 р. та на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 р. у справі№ 916/2135/15 господарського суду Одеської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інфобіосервіспром" доУправління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаУправління Одеської обласної ради з майнових відносин провизнання акту прийому-передачі нежитлових приміщень недійсним за зустрічним позовомУправління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністраціїдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Інфобіосервіспром"про розірвання договору оренди та стягнення 97 013 грн. 43 коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.08.2015 р. у справі № 916/2135/15 відмовлено в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфобіосервіспром" до Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Одеської обласної ради з майнових відносин про визнання акту прийому-передачі нежитлових приміщень недійсним та задоволено зустрічний позов Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфобіосервіспром" про розірвання договору оренди та стягнення 97 013 грн. 43 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду України від 29.10.2015 р. у справі № 916/2135/15 рішення господарського суду Одеської області від 10.08.2015 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфобіосервіспром" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 10.08.2015 р., постанову Одеського апеляційного господарського суду України від 29.10.2015 р. у справі № 916/2135/15 та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В свою чергу, з 01.09.2015 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484VIII від 22.05.2015 р.

Згідно з відбитком вхідного штампу Одеського апеляційного господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфобіосервіспром" звернулось з касаційною скаргою до суду апеляційної інстанції 17.11.2015 р., тобто після набрання чинності вказаним законом.

З матеріалів справи вбачається, що предмет судового розгляду у справі № 916/2135/15 складають наступні позовні вимоги:

1. за первісним позовом - вимога про визнання акту прийому-передачі нежитлових приміщень недійсним, тобто, одна вимога немайнового характеру;

2. за зустрічним позовом - розірвання договору оренди та стягнення 97 013 грн. 43 коп., ( дві вимоги, одна з яких немайнового характеру, а інша майнова).

Отже, у даному випадку судовий збір підлягає сплаті за дві немайнові та одну майнову вимоги.

Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (із відповідними змінами та доповненнями) ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у відповідній редакції за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру.

Як закріплено в ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з січня 2015 року установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1 218 гривень.

У абзаці 2 пункту 2.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у разі коли в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо скаржник не згоден з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Крім того, законом України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина. Розмір судового збору у випадках подання апеляційних чи касаційних скарг судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015 р., розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Вказана позиція, зокрема, викладена і в п. 4, п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015р. №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-VІІІ).

Таким чином, станом на дату звернення з касаційною скаргою, судовий збір за її подання має бути сплачений у розмірі 5 942 грн. 81 коп. (1 461 грн.60 коп. + 1 461 грн. 60 коп., + 3 019 грн. 61 коп.).

Однак, до касаційної скарги, в якості доказу сплати судового збору, додано квитанцію № 0.0.460460225.1 від 13.11.2015 р. про сплату судового збору у розмірі 4 669 грн. 44 коп.

Отже, скаржником надано суду докази сплати судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено нормами чинного законодавства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Касаційна інстанція зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно, з урахуванням вимог ст.ст. 53, 110 вказаного кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфобіосервіспром" на рішення господарського суду Одеської області від 10.08.2015 р. та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 р. у справі №916/2135/15 повернути скаржнику.

Справу №916/2135/15 повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя В. Я. Карабань

Судді А.С. Ємельянов

Л.В. Ковтонюк