Постанова № 54382191, 16.12.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 916/2570/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Грека Б. М., суддів Васищака І. М., Студенця В. І., за участі представника відповідача Д. Моісєєва (дов. від 25.12.2014), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" на рішення Господарського суду Одеської області від 15 липня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2015 року у справі № 916/2570/15 за позовом державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії до державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення 43 562 грн 43 коп,

УСТАНОВИВ: У квітні 2015 року державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення 39 030 грн 67 коп. інфляційних втрат і 4 531 грн 76 коп. річних з підстав неналежного виконання договору від 30 вересня 2013 року № 655-0/116-П-ІЛФ-13.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15 липня 2015 року (суддя Ю. Мостепаненко), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2015 року, позов задоволено в частині стягнення 39 030 грн 67 коп. інфляційних втрат і 4 513 грн 77 коп. річних; у решті позову відмовлено.

Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" просить рішення і постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 27, 62, 80 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 30 вересня 2013 року сторони уклали договір № 655-О/116-П-ІЛФ-13 майнового сервітуту (користування гідротехнічними спорудами, відповідно до умов якого позивач (власник) надає відповідачу (сервітуарій) право обмеженого користування належними власнику гідротехнічними спорудами (нерухомим майном), розташованими в акваторії Іллічівського морського порту, а саме причал № 26, довжиною 210 м, архівний номер паспорту 85326 (далі - договір).

Умовами договору сторони погодили, що плата за сервітут складає 134 085 грн 12 коп. (з податком на додану вартість); оплата сервітуту здійснюється сервітуарієм щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку власника; сума щомісячного платежу розраховується виходячи з кількості днів у звітному місяці; цей договір набуває чинності з дня його укладення, але регулює взаємовідносини між сторонами, починаючи з 21 серпня 2013 року у відповідності до статті 631 Цивільного кодексу України; договір діє до 31 грудня 2013 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором; усі права та обов'язки власника, які передбачені цим договором, виконуються Іллічівською філією державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (пункти 2.2, 2.3, 7.1, 7.7 договору).

Позивач умови договору виконав і виставив відповідачу рахунки на загальну суму 134 085 грн 12 коп., проте відповідачїх не оплатив, що зумовило звернення державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення 134 085 грн 12 коп. і рішенням цього суду від 21 липня 2014 року по справі № 916/935/14, яке набрало законної сили, позов задоволено.

Зазначене рішення господарського суду боржник виконав 26 січня 2015 року.

З підстав неналежного виконання відповідачем зобов'язання в частині сплати суми боргу, позивач просив господарський суд стягнути 39 030 грн 67 коп. інфляційних втрат і 4 531 грн 76 коп. річних за період з 31 жовтня 2013 року по 25 січня 2015 року.

За правилами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність рішення суду про стягнення боргу не припиняє грошових зобов'язань боржника та не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, як і не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України коштів за весь час прострочення грошового зобов'язання.

За обставин невиконання відповідачем грошового зобов'язання господарські суди, здійснивши перерахунок індексу інфляції і річних, правомірно задовольнили позов в частині стягнення 39 030 грн 67 коп. інфляційних втрат і 4 513 грн 77 коп. річних.

Інші твердження скаржника досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Одеської області від 15 липня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2015 року у справі № 916/2570/15 залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" без задоволення.

Головуючий, суддя Б. М. Грек Суддя І. М. Васищак Суддя В .І. Студенець