Рішення № 54380915, 16.12.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 668/3747/15-ц Головуючий в І інстанції Головко О.В.

Провадження №22ц/791/3196/2015 Доповідач - Радченко С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року грудня місяця 16 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючий Радченко С.В.

Судді: Вербицька Л.І., Колісниченко А.Г.

секретар Сікора О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 19 жовтня 2015 року у справі за позовом Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2015 року МКП «Херсонтеплоенерго» звернулося до суду з позовом обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_1 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 є абонентом МКП «Херсонтеплоенерго» та користується послугами з централізованого опалення. Між сторонами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг із централізованого опалення, однак відповідачка на протязі тривалого часу своєчасно не оплачує в повному обсязі послуги з центрального опалення та постачання гарячої води, у зв'язку з чим виникла заборгованість. Посилаючись на наведене, з уточненнями, остаточно просили стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість в розмірі 6314,64 грн та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 81,20 грн, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача стягнути заборгованість у розмірі 6314,64 грн та судові витрати в розмірі 81,20 грн, з відповідача ОСОБА_3 стягнути на користь позивача заборгованість у розмірі 6314, 64 грн та судові витрати у розмірі 81,20 грн.

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 19 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МКП «Херсонтеплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання за період з квітня 2012 року по березень 2014 року в сумі 1384,23 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору 81,20 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь МКП «Херсонтеплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання за період з січня 2012 року по березень 2014 року в сумі 1777 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору 81,20 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь МКП «Херсонтеплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання за період з січня 2014 року по березень 2014 року в сумі 264,70 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору 81,20 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі МКП «Херсонтеплоенерго», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції змінити, стягнувши зОСОБА_1 на користь МКП «Херсонтеплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання за період з 01.08.2011 року по 01.04.2015 року в сумі 3075,40 грн, з ОСОБА_2 на користь МКП «Херсонтеплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання за період з 01.01.2012 року по 01.04.2015 року в сумі 2768 грн, з ОСОБА_3 на користь МКП «Херсонтеплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання за період з 01.01 2014 року по 01.04.2015 року в сумі 1255,70 грн. Стягнути з відповідачів судові витрати.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для стягнення заборгованості, у визначеному позивачем розмірі, у зв'язку із ненаданням таких послуг відповідачам через встановлення ними індивідуального опалення у належному їм помешканні, так і з пропуску позивачем передбаченого ст.257 ЦК України строку для звернення до суду з позовом.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 (а.с.40) та є споживачами послуг з центрального опалення та постачання гарячої води, які надає МКП «Херсонтеплоенерго», та згідно з розрахунком мають заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01.12.2001 року по 01.04.2015 року включно в сумі 18943,92 грн (а.с.20).

20.01.2011 року з метою відключення квартири відповідачів від системи централізованого теплопостачання були погоджені технічні умови (а.с.57).

З акту комісії посадових осіб ПП «Південьгазмонтаж» від 12.03.2014 року вбачається, що квартира відповідачів відключена від системи центрального теплопостачання, без участі представника МКП «Херсонтеплоенерго» (а.с.55).

Відповідно до ст.68 ЖК УРСР, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Відповідно до п.25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Згідно п.26 вищезазначених Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року №4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 09.12.2005 року за №1478/11758 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Відповідно до п.2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, лише після затвердження акту про відключення від мереж централізованого опалення на черговому засіданні міжвідомчої комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Отже, діючим законодавством врегульований порядок та підстави припинення договірних відносин між споживачем та виконавцем послуг з централізованого опалення і не дотримання цього порядку свідчить про самовільність такого відключення, не припиняє договірних відносин сторін і не звільняє споживача послуг від їх оплати.

За таких обставин акт комісії посадових осіб ПП «Південьгазмонтаж» не може бути підставою припинення договірних відносин між відповідачами та позивачем, скільки його не затверджено в установленому порядку комісією по розгляду питань відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання.

Таким чином, квартира відповідачів була відключена від централізованої мережі теплопостачання з порушенням встановленого порядку, тому, не можна вважати, що відповідачі не є споживачами послуг з централізованого опалення.

Зазначені суттєві для справи обставини безпідставно не взяті до уваги судом першої інстанції, що призвело до невірних висновків про відсутність підстав для стягнення за послуги з централізованого опалення, що надаються позивачем.

Також колегія суддів не може погодитись з висновком суду про визначений судом строк позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2014 року за результатом розгляду заяви МКП «Херсонтеплоенерго» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплозабезпечення та гарячого водопостачання в сумі 16355,16 грн, який ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона від 25.08.2014 року скасовано (а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, на яку має право позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

У ч.1 ст.95 ЦПК України зазначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів чи витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Однак судом першої інстанції, не оцінена перерва перебігу строку позовної давності, оскільки подання заяви про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, в контексті положень ч.2 ст. 264 ЦК України є обставиною, яка перериває перебіг позовної давності.

Оскільки МКП «Херсонтеплоенерго» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу в серпні 2014 року, тим самим перервало строк позовної давності, а позовну заяву подано 24.08.2015 року, тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.08.2011 року по 01.04.2015 року в сумі 3075,40 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню заборгованість за послуги з централізованого опалення починаючи з моменту їх повноліття, тому з ОСОБА_2 на користь МКП «Херсонтеплоенерго» підлягає стягненню заборгованість за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання за період з 01.01.2012 року по 01.04.2015 року в сумі 2768 грн, а з ОСОБА_3 за період з 01.01 2014 року по 01.04.2015 року в сумі 1255,70 грн.

На підставі статті 88 ЦПК України, судові витрати стягуються з кожного із відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушеннями норм матеріального та процесуального права, а тому на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК країни воно підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго»задовольни.

Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 19 жовтня 2015 року в частині стягнення боргу за послуги з централізованого опалення змінити, зазначивши, що стягненню з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго»підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01 серпня 2011 року по 01 квітня 2015 року в сумі 3075,40 грн., замість стягнутої судом суми 1384, 23 грн. та судові витрати в сумі 39,54 грн. замість 81, 20 грн.; стягненню з ОСОБА_4 на користь Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго»підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01 січня 2012 року по 01 квітня 2015 року в сумі 2768 грн., замість стягнутої судом суми 1777 грн. та судові витрати в сумі 30, 33 грн. замість 81, 20 грн.; стягненню з ОСОБА_3 на користь Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго»підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01 січня 2014 року по 01 квітня 2015 року в сумі 1255,70 грн., замість стягнутої судом суми 264, 70 грн. та судові витрати в сумі 16,14 грн. замість 81, 20 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий С.В. Радченко

Судді: Л.І. Вербицька

А.Г. Колісниченко