Рішення № 54380164, 17.12.2015, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7749/15-ц

Провадження № 2/591/2899/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого: судді Бурда Б.В. при секретарі: Терещенко М.П..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава, Міністерства оборони України про зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказана квартира є службовою та була надана йому у звязку з проходженням військової служби на підставі ордеру №12 від 26.02.2002 року. У даний час він звільнений у запас та є ветераном збройних сил України, його вислуга років становить 21. Він не має іншого житла. В даний час відпала потреба у збереженні статусу «службової» квартири, яку він займає. Він неодноразово звертався з цього питання до КЕВ м. Полтава, але йому було в цьому відмовлено. Вважає вказані дії відповідачів незаконними та просить зобовязати МО України надати згоду на виключення спірної квартири з числа службових, зобовязати КЕВ м. Полтава внести відповідне подання до виконкому СМР, зобовязати виконавчий комітет СМР прийняти рішення про виключення спірної квартири з числа службових.

В судовому представник позивача позов підтримала.

Представник виконавчого комітету СМР позов заперечив, посилаючись на необґрунтованість вимог.

Інші відповідачі повідомлені про час та місце розгляду справи, але її представники до суду не зявилися.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та виконкому СМР, дослідивши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказам наданими сторонами, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі ордеру № 12 від 26.02.2002 року позивачу у звязку з проходження військової служби на склад сімї з двох чоловік (він та його дружина ОСОБА_2В.) було надано у користування службове житлове приміщення квартиру АДРЕСА_1, у якому позивач зареєстрований та проживає в даний час.

Згідно п.6 Положення „Про порядок надання службових жилих приміщень і користування ним в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 р. № 37, яка є чинною, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли воно в установленому порядку виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.

Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Виходячи із системного аналізу положень п.11 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою КМ України від 03 серпня 2006 року №1081 та положень Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року №737, слід дійти висновку, що порушення питання щодо виключення квартири із категорії «службові жилі» у «неслужбові жилі», по-перше, є правом Міністра оборони України за пропозиціями начальників гарнізонів, погодженими з КЕВ(КЕЧ) району та головами гарнізонних житлових комісій. А по-друге, здійснюється, якщо відпала потреба в його використанні або в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.

В той же час, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що потреба у використанні спірної квартири, як службової, відпала.

Враховуючи наведене у суду відсутні підстави для задоволення позову та у його задоволенні належить відмовити за необґрунтованістю вимог.

Керуючись Постановою РМ УРСР № 37 «Про службові жилі приміщення», ст. ст. 118, 121, 122, 123 ЖК України, ст.ст. 10, 60, 212-215ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю вимог.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду (для осіб, що не були присутні при проголошення рішення, в той же строк з часу вручення копії рішення) апеляційної скарги.

суддя