Ухвала суду № 54380112, 10.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5124/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Омікрон плюс» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2015 року ТОВ «Омікрон плюс» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12.08.2015р. №500060001/2015/610116/2, визнання нечинною картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00236.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у митного органу були відсутні підстави для коригування митної вартості товару, задекларованого позивачем за першим методом - ціною договору, оскільки усі витрати щодо завантаження, пакування товару, поставки та страхування його вже були включені товариством в ціну товару, яка відображена в товаросупровідних документах, наданих митному органу для митного оформлення, і надання додаткових документів законодавством не передбачається. Висновок митного органу, що на ціну товару може впливати «відсутність в пакувальному листі №13164 посилання на інвойс №13164» та «відсутність в інвойсі №13164 торгівельної марки товару» є безпідставним, так як це жодним чином не впливає на вартість товару. Жодна із визначених митним законодавством підстав для коригування митної вартості товару не зазначена в рішенні про коригування митної вартості товарів від 12.08.2015р.

Одеська митниця ДФС проти позову заперечувала, зазначивши, що у спірному рішенні про коригування митної вартості товару наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також визначено джерело інформації, що використовувалася митним органом для визначення митної вартості товару за резервним методом. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2015р. позов ТОВ «Омікрон плюс» задоволено у повному обсязі.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем було надано митному органу усі необхідні документи, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), а тому висновки відповідача щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими. Митним органом не подано жодного доказу того, що в нього виникли обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митного оформлення товару та не наведено обґрунтованих підстав щодо неможливості застосувати перший метод визначення митної вартості товару.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Омікрон плюс» залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при проведенні перевірки правильності визначення митної вартості у Митниці були обґрунтовані сумніви щодо прийнятності заявленої декларантом ціни товару, зокрема: у п.4.1 наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту від 13.07.2015р. встановлено, що ціна договору містить ціну товару на умовах поставки згідно з Інкотермс - СІР Київ, тоді як митне оформлення товару здійснюється на умовах CIF Одеса; у пакувальному листі від 21.07.2015р. №13164 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний інвойс; в зовнішньоекономічному інвойсі від 21.07.2015р. №13164 відсутня торгівельна марка товару. На вимогу митного органу щодо надання додаткових документів листом від 12.08.2015р. декларант повідомив про неможливість їх надання. Інших способів ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості із декларантом законодавством не передбачено.

ТОВ «Омікрон плюс» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 13.07.2015р. між ТОВ «Омікрон плюс», як покупцем, та фірмою «Т-business, INC» (Panama), як продавцем, укладено зовнішньоекономічний контракт №OMKTBS про поставку товару в асортименті, у кількості й за цінами, зазначеними в інвойсі до кожної партії товару.

Згідно п.3.1 контракту базисні умови поставки СІР Kиїв (Україна) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010. Допускаються поставки на інших умовах згідно ІНКОТЕРМС 2010, які зазначаються в інвойсі на окрему партію товару.

За умовами п.4.1, п.4.2 Контракту ціна товару зазначається у специфікації до кожної партії товару. Ціна товару містить: ціну товару, вартість завантаження товару, пакування та страхування.

Згідно п.5.2, п.5.3 Контракту оплата вартості товару здійснюється в строк не пізніше 90 днів з дати поставки товару на підставі рахунків-фактур (invoices) і транспортних накладних.

На виконання вимог зазначеного контракту на адресу ТОВ «Омікрон плюс» надійшов товар - ключі у наборі; ключі; інструменти ручні; лещата.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом ТОВ «Омікрон плюс» складено та подано 12.08.2015р. до Одеської митниці митну декларацію в електронному вигляді №500060001/2015/014888 та документи, необхідні для митного оформлення товару: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 03.08.2015p., CMR №13164 від 11.08.2015р., коносамент №HD/LUD/ODS/15-002 від 21.07.2015р., рахунок-фактуру (інвойс) №13164 від 21.07.2015р., зовнішньоекономічний Контракт №OMKTBS від 13.07.2015р., специфікацію №13164 від 21.07.2015р., пакувальний лист №13164 від 21.07.2015р., акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 11.08.2015р.

При цьому, митну вартість товару визначено позивачем за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

За результатами візуальної перевірки наданих разом з МД документів та співставлення даних, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, на етапі контролю митної вартості правильності визначення митної вартості товарів, задекларованих у МД від 12.08.2015р. №500060001/2015/014888 встановлено, що подані документі містять розбіжності, а саме:

- у п.4.1 наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту від 13.07.2015р. №ОМКТВS встановлено, що ціна товару містить ціну товару на умовах СІР Київ, тоді як митне оформлення товару здійснюється на умовах CIF Одеса;

- в пакувальному листі від 21.07.2015р. №13164 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний інвойс;

- в зовнішньоекономічному інвойсі від 21.07.2015р. №:13164 відсутня торгівельна марка товару.

На підставі положень ч.3 ст.53 Митного кодексу України Митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів.

Листом від 12.08.2015р. №35/08 декларант повідомив про неможливість надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

У зв'язку з цим, 12.08.2015р. Одеською митницею, за результатами проведених консультацій, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610116/2, відповідно до якого митну вартість товарів визначено за резервним методом. При прийнятті вказаного рішення митним органом визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) та база даних ПІК «Інспектор-2006», у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю - митні декларації: від 27.07.2015р. №10026004/2015/0192712, від 29.05.2015р. №125130013/2015/0404565, від 29.05.2015р. №125130013/2015/0404565, від 17.06.2015р. №500407000/2015/002811, від 02.07.2015р. №500407000/2015/002811, від 04.06.2015р. №100250003/2015/078040.

Відповідачем видано ТОВ «Омікрон плюс» Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00236 та запропоновано подати нову декларацію з врахуванням вимог рішення про коригування.

Задовольняючи позов ТОВ «Омікрон плюс» про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12.08.2015р. №500060001/2015/610116/2 та визнання нечинною картки відмови №500060001/2015/00236, суд першої інстанції дійшов висновку, що товариством під час митного оформлення товарів, надано митному органу всі необхідні документи, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), а тому висновки Митниці щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 зазначеної статті Кодексу передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З наведеного слідує, що законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Тобто, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених Митним кодексом України.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Як зазначалось вище, при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів від 12.08.2015р. №500060001/2015/610116/2, а також в обґрунтування вимог апеляційної скарги Одеська митниця Державної фіскальної служби дійшла висновку, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) не застосовується у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності: у п.4.1 наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту від 13.07.2015р. №ОМКТВS встановлено, що ціна товару містить ціну товару на умовах СІР Київ, тоді як митне оформлення товару здійснюється на умовах CIF Одеса; в пакувальному листі від 21.07.2015р. №13164 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний інвойс; в зовнішньоекономічному інвойсі від 21.07.2015р. №:13164 відсутня торгівельна марка товару.

Колегія суддів не може погодитися з обґрунтованістю наведених в рішенні про коригування митної вартості підстав для такого коригування та погоджується з судом першої інстанції, що вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Стосовно посилання митного органу, на те що, у п.4.1 наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту від 13.07.2015р. №ОМКТВS встановлено, що ціна товару містить: ціну товару на умовах СІР Київ, тоді як митне оформлення товару здійснюється па умовах CIF Одеса, то відповідачем не враховано, що умовами п.3.1 цього ж Контракту передбачено, що базисні умови поставки : СІР Київ (Україна) згідно Інкотермс 2010, а також допускаються поставки на інших умовах, згідно Інкотермс 2010, які будуть зазначені в інвойсах на кожну окрему партію.

Тобто, сторонами погоджено, що товари можуть поставлятися за будь-якими умовами, згідно Інкотермс 2010, які будуть зазначені в інвойсах на кожну окрему партію. Згідно інвойсу №13164 від 21 липня 2015 року, який було надано митному органу, сторонами Контракту з двох обраних умов поставки даної партії товару обрано саме умову CIF Одеса.

Відсутність в пакувальному листі від 21.07.2015р. №13164 посилання на зовнішньоекономічний інвойс та відсутність в зовнішньоекономічному інвойсі від 21.07.2015р. №:13164 торгівельної марки товару, на думку колегії суддів, не є тими розбіжностями, які безпосередньо могли вплинути на визначення митної вартості товару та вказані недоліки не можуть бути підставою для коригування відповідачем митної вартості товару за наявності усіх необхідних документів.

Більше того, як правильно зазначив суд першої інстанції, інвойс та пакувальний лист, що виписані Продавцем, є спорідненими документами, які доповнюють один одного, що випливає з їх змісту; вони мають один номер, виписані в один час на одну партію товару. Інвойс за своєю сутністю є рахунком-фактурою, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар, і законодавством України не передбачено затвердженої форми інвойсу та вимог щодо його заповнення. Матеріалами справи підтверджено, що у товаросупровідних документах зазначено найменування товару в тому числі за Кодом УКТЗЕД, кількість товару по позиціях, ціна за одиницю товару по позиціях та загальна ціна товару у кожній позиції, загальна вартість партії товару. Специфікація узгоджена сторонами та підписана кожною із сторін контракту. Асортимент товару, що поставляється, деталізується експортером в пакувальному листі та інвойсі (який складається згідно пакувального листа), які складені у відповідності до умов контракту та специфікації до контракту та не містить будь-яких розбіжностей щодо кількісних та цінових характеристик. Характеристики товару, вказані декларантом у митній декларації, не відрізняються за характеристиками товару, зазначеними в товаросупровідних документах.

Одеською митницею, в порушення ст.ст. 53, 54 Митного кодексу України не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не зазначено, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На підставі викладеного, із врахуванням принципу презумпції правомірності дій платника податків, колегія суддів доходить висновку, що зазначені відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів від 12.08.2015р. №500060001/2015/610116/2 підстави для такого коригування є необґрунтованими, а надані позивачем до Митниці документи на підтвердження митної вартості задекларованого товару за своїм змістом та обсягом не виключають можливість визначити митну вартість цього товару за основним методом - за ціною договору.

Судова колегія вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.