Рішення № 54378615, 07.12.2015, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/4872/2015 Справа № 490/15023/14-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 грудня 2015 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.,

при секретарі - Гудковій Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСББ «Север-1» про визначення порядку користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача, в якому просила визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином: ОСОБА_1 виділити у користування кімнату № 5, житиловою площею 17,6 кв.м., балкон № 8 , площею 1,9 кв.м.; ОСОБА_2 виділити у користування житлову кімнату № 6, житловою площею 13, 5 кв.м.; приміщення коридору, площею 10 кв.м., вбиральні , ванно, кухні та балкону № 7, площею 0,7 кв.м. - залишити у спільному користуванні. Зобовязати ОСББ "Север-1" укласти окремий договір найму житлового приміщення з ОСОБА_1.

В судове засідання позивач не зявилася, представник позивача надав заяву про розгляд справи у її відсутність, підтримала позовні вимоги, просила про їх задоволення.

Відповідачка надала заяву про розгляд справи в її відсутність, просила відмовити в задоволенні позову в зв'язку з грубим порушеннням її прав як співвласника з рівними частками у праві власності запропонованим варіантом користування.

Ухвалою суду справу розглянуто у відсутність сторін, оскільки у справі достатно даних про права та взаємини сторін.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до Свідоцтва про право власності від 28.11.2008 року, квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3, що також підтверджується технічним паспортом на зазначену квартиру.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді вищезазначеної квартири.

Сторони є рідними доньками померлої ОСОБА_3 та звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини у встановленому законом порядку в шестимісячний строк, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 293\2014 .

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами склались неприязні стосунки, які тривають тривалий час.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2015 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення . Вселено ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи , сторони на теперішній час немужуть дійти добровільно згоди щодо порядку користування квартирою .

Вирішуючи питання щодо правовідносин, які склалися між сторонами, суд враховує, що згідно ст. 156 Житлового кодексу, члени сімї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

У відповідності до статей 1216, 1217, 1220, 1221, 1222 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, спадщина відкривається внаслідок смерті особи в цей же день, за останнім місцем проживання спадкодавця. Спадщина належить спадкоємцю з дня її відкриття.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, у разі якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або він подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, якщо він не заявив про відмову від неї.

Таким чином суд визнає, що сторони є спадкоємцями першої черги після смерті матері ОСОБА_3, та є такими, що прийняли спадщину після її смерті в рівних частках , оскільки у встановлений законодавством строк подали заяви про прийняття спадщини, а отже має права власника на спірну квартиру.

Відповідно до положень ст..ст. 317,321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст . 383 цього Кодексу, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. За статтею 391 цього Кодексу, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до технічного паспорту на спірну квартиру, квартира житловою площею 31,1 кв.м., загальною площею 55,3 кв.м.; складається з двох окремих житлових кімнат, площею 17,6 кв.м. та 13,5 кв.м. Таким чином, частка житлової площі, що належить позивачу та відповідачці , складає по 15,55 кв.м.

Позивач як власник житлового приміщення відповідно до положень ст. 383 ЦК України має право на безперешкодне користування належним йому житловим приміщенням, проте жодних доказів того, що відповідачка перешкоджає їй у користуванні приміщеннями квартири суду не надано, адже відповідачка взагалі квартирою не користується. Так, в зазначеній квартирі на теперішній час сторони не зареєстровані, рішення суду про вселення ні в добровільному порядку позивачкою, ні в примусовому порядку на час розгляду справи не виконане.

Відповідно до ч.1, 3 ст.358 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній частковій власності , володіють і користуються ними за їхньою згодою ,кожен із співвласників у праві спільної часткової власності має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці.

За змістом положень п.п.6-7 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства , що регулює право власності громадян на житловий будинок» № 7 від 04.10.1991 року, в спорах про поділ будинку в натурі, якщо виділ частки неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. При цьому виділенню учасникам спільної часткової власності підлягає частина, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Визначити порядок користування квартирою, виділивши позивачу у користування житлову кімнату, площею 17,6 кв.м. та балкон, площею 1,9 кв.м. , на теперішній час неможливо, оскільки це не відповідає її передбачуваній частці у праві спільної власності, порядок користування фактично не складався , оскільки відповідачка в квартирі не проживає. До того ж виділення в користування їй балкону, до якого має вихід єдине вікно з кімнати, яка пропонується до користування відповідачці ,порушує її права як учасника спільної власності , позбавляючи фактично відокремленої кімнати.

Суд також враховує, що заявляючи вимоги про зобовязання ОСББ "Север-1" укласти окремий договір найму житлового приміщення з позивачем, ОСОБА_1 таких вимог до цієї особи не заявляла, що позбавляє суд процесуальної можливості вирішити вимоги про покладення певних зобов'язань на третю особу , яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору.

На підставі викладеного, у відповідності до наведених норм права та обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги позову не підлягають задоволенню .

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України судові витрати стягненню не підлягають .

Керуючись ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів після проголошення рішення.

СУДДЯ О.А.ГУДЕНКО