Рішення № 54377821, 14.12.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/1063/15-ц Провадження № 22-ц/772/3130/2015Головуючий в суді першої інстанції Проць В. А.Категорія 27 Доповідач Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого Якименко М.М.

суддів: Стеблюк Л.П., Колоса С.С.,

при секретарі Кирилюк Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11 серпня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

25.04.2015 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11 серпня 2015 року позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/1179/74/517 від 18.04.2006 року в розмірі 40714,01 доларів США , що еквівалентно 932230,51 гривень та 3654,00 гривень судового збору.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21.09.2015 року в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В свою чергу позивач, заперечуючи апеляційну скаргу, надіслав письмові пояснення, де, зокрема, зазначив, що сторонами в кредитному договорі погоджено строк позовної давності у три роки до всіх правовідносин, пов'язаних як з укладанням , так і виконанням цього договору (ст.ст.257,259 ЦК України). Та надав відповідний розрахунок заборгованості за кредитним договором з зазначенням періодів, за які позивач просить стягнути борг.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду , дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Рішення суду таким вимогам відповідає частково, виходячи з нижченаведеного.

Вирішуючи спір, суд правильно виходив із того, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються нормами ст. ст. 526, 527, 530, 611, 625, 1050,1054 ЦК України, з цим погоджується судова колегія.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

18.04.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», назва якого в подальшому була змінена на ПАТ « Райффайзен Банк Аваль», в особі Київської регіональної дирекції (філії) та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014/1179/74/517. Відповідно до вказаного договору банк надав , а ОСОБА_3 отримала кредит у вигляді невідновлювальної лінії з лімітом 48100,00 доларів США на строк по 18.04.2016 року зі сплатою 12,00 % річних.

Кредит був наданий позичальнику на умовах строковості, забезпечення, повернення та відповідної плати за користування ним.

06.06.2010 року з метою зменшення фінансового навантаження на ОСОБА_3, було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору відповідно до умов якої строк дії кредиту збільшився на 114 календарних місяців, дата остаточного погашення кредиту - 18.10.2025 року, строк кредиту відповідно до додаткової угоди складає - 234 місяці.

В подальшому,тимчасово, на період з 06.05.2010 року по 06.05.2011 року сторони домовились зменшити розмір щомісячного платежу позичальника до розміру, який був визначений графіком погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором, що є додатком до додаткової угоди.

Судом було встановлено, що ОСОБА_3 не виконується належним чином кредитні зобов'язання, в зв'зку з чим кредитором на її адресу направлялись повідомлення про існуючу заборгованість, однак такі звернення залишись без виконання.

Колегією встановлено, що 01.10.2014 року, у відповідності до п.6.5 кредитного договору, кредитором була надіслана вимога про дострокове виконання грошових зобов'язань. Проте в установлений строк заборгованість не повернута.

За порушення строків повернення кредитної заборгованості та процентів за користування кредитом, визначених кредитним договором, ОСОБА_3 повинна сплатити кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Сторони погодили, що до всіх правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням кредитного договору застосовується загальний строк позовної давності у три роки ( ст.ст. 257, 259 ЦК України).

Тому доводи апеляційної скарги щодо спеціального строку позовної давності, який повинен застосовуватись до вимог про стягнення пені є безпідставними та такими, що спростовуються умовами договору.

В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості, який був наданий позивачем до матеріалів позовної заяви і з якого виходив суд, задовольняючи позов.

Крім того, до апеляційної інстанції позивач, в підтвердження обґрунтованості стягнутої судом заборгованості, надав письмові пояснення з відповідним розрахунком, в якому зазначено періоди такої заборгованості, а саме по основному боргу та відсотків - за період з 28.04.2014 року по 06.03.2015 року, а по пені - за період з 29.03.2012 року по 06.03.2015 року.

Колегією встановлено, що у відповідача перед банком існує заборгованість за основною сумою кредиту - 32015,31 доларів США, відсотків 3973,47 доларів США та 108193,80 гривень пені.

Відповідачем , як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, всупереч ст.60 ЦПК України, не спростовано розмір заборгованості, який був заявлений позивачем при зверненні до суду з позовом.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач не був позбавлений можливості скористатися своїми процесуальними правами , які надані йому законом в суді першої інстанції. В матеріалах справи мітиться її письмові пояснення з приводу заявленого позову, де вона погоджувалась з існуючим боргом, посилаючись на відсутність фінансової можливості погашення кредитної заборгованості (а.с.60).

Ст.533 ЦК України передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок встановлено Декретом КМУ «Про систему валютного регулюванню і валютного контролю» від 19.02.1993 року №15-93, ст. 5, яким визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2ст. 5 цього Декрету.

Колегією суддів встановлено, що кредит надавався в іноземній валюті - доларах США, матеріали справи містять відповідні докази на підтвердження права позивача здійснювати операції з валютними цінностями, а саме банківська ліцензія та дозвіл, які були видані позивачу НБУ.

В зв'язку з чим не суперечить чинному законодавству України висновок суду про стягнення заборгованості за кредитним договором в доларах США, а також процентів за користування кредитом, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.

Однак, задовольняючи позов, суд першої інстанції навів розрахунок боргу із переведенням іноземної валюти в українську гривню за курсом НБУ станом на 06.03.2015 року.

Колегія суддів вважає, що такий розрахунок є необгрунтованим та таким, що не узгоджується з вимогами ч.2ст.533 ЦК України.

Вирішуючи питання про стягнення заборгованості у вигляді пені, колегія суддів виходить із того, що така сума підлягає стягненню у гривнях за офіційним курсом долара США по відношенню до гривні України станом на 06.03.2015 року в розмірі 108193,80 гривень (2289,7045 грн. за 100 доларів США), розмір якої заявлений позивачем у позовній заяві за період з 29.03.2012 року по 06.03.2015 року.

Судова колегія звертає увагу, що в даному випадку розмір неустойки не перевищує значно суму збитків, а тому правових підстав для її зменшення у суду немає.

Згідно ст.309 ЦПК України рішення суду в частині стягнення розміру заборгованості підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 257, 259, 526, 527, 530, 533, 611, 625, 1050, 1054, ЦК України ст.ст. 60, 213, 214, 303, 304, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11 серпня 2015 року в частині розміру стягнутої заборгованості скасувати.

Ухвалити в цій частині нове, яким позов публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/1179/74/517 від 18.06.2006 року в розмірі 35988,78 доларів США, що складається з 32015,31 доларів США основного боргу та відсотків в розмірі 3973,47 доларів США , а також стягнути 108193, 80 гривень пені.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно:

Головуючий