Рішення № 54375476, 16.12.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2891/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Цоток В. В.

Доповідач Кіселик С. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

16.12.2015 Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого судді Кіселика С А ,

суддів : Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И Л А :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору, в якому зазначив, що відповідно до умов кредитного договору № б/н від 12.12.2005 року, укладеного між Банком та ОСОБА_2 Банк надав ОСОБА_2 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків і станом на 31.08.2015 року має заборгованість перед позивачем в сумі 46948 гривень 31 копійку, яку в добровільному порядку сплатити не бажає. Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11.03.2013 року з ОСОБА_2 на користь Банку, за даним кредитом, стягнуто 35594 грн. 73 коп. А тому, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 12421 грн. 26 коп., яка складається із 11353 грн. - різниця між поточною заборгованістю та вимогами задоволеними судом раніше, 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 567 грн. 68 коп. - штраф (процентна складова) та судові витрати в сумі 1218 грн. 00 коп.

Заочним рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК заборгованість по відсотках за користування кредитом по кредитному договору № б/н від 12.12.2005 року за період з 01.02.2013 року по 31.08.2015 року в сумі 11353 ( одинадцять тисяч триста п'ятдесят три ) гривні 58 коп. та судовий збір в сумі 1113 грн. 31 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено .

Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у стягненні штрафів ПАТ КБ «ПриватБанк» просить його в цій частині скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким вимогу про стягнення штрафів задовольнити.

В скарзі апелянт зазначив, що судом першої інстанції безпідставно застосовано строки позовної давності.

Відповідач в судове засідання не зявилась. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином - повісткою та СМС повідомленням.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши в межах ст. 303 ЦПК України матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно вимог п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Вирішуючи спір на підставі досліджених доказів суд першої інстанції встановив, що відповідно до умов кредитного договору № б/н від 12.12.2005 року, укладеного між Банком та ОСОБА_2 перший надав останній кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків і станом на 31.08.2015 року має заборгованість перед позивачем в сумі 46948 гривень 31 копійку, яку в добровільному порядку сплатити не бажає.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11.03.2013 року з ОСОБА_2, на користь Банку, за даним кредитом, стягнуто 35594 грн. 73 коп. А тому, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 12421 грн.26 коп., яка складається із 11353 грн. - різниця між поточною заборгованістю та задоволеною раніше судом, 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 567 грн.68 коп. - штраф (процентна складова) та судові витрати в сумі 1218 грн. 00 коп.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, однак позивач звернувся до суду із пропуском строку позовної давності щодо стягнення штрафів.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Згідно зі ст. ст. 526, 530,610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1 та 4 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 ЦК України).

Позовна давність застосовуєтьсчя судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 ЦПК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено сторорною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

Як роз'яснено у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в суді першої інстанції заяву про застосування строку позовної давності не подавав, а тому у суду не було правових підстав для застосування такого строку.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що пункт 7 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з самою ч. 11 ст. 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України № 6-126цс13 від 20 листопада 2013 року у справі за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка, відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України, має враховуватись всіма судами України загальної юрисдикції.

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що згідно з п.4 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову повністю, оскільки визначена банком на підставі умов договору заборгованість відповідачем не оспорена.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України позивачеві суд присуджує з відповідача понесені судові витрати у справі, а саме: судовий збір в сумі 1218 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2015 року, в частині відмови у стягненні неустойки скасувати.

Позов Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в частині стягненні неустойки задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» неустойку за порушення строків платежів у виді штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) 567 грн. 88 коп. за кредитним договором № б/н від 12.12.2005 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» сплачений судовий збір в сумі 104 грн. 69 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя С.А. Кіселик

Судді: Т.М. Авраменко

Л.В. Суровицька