Рішення № 5437407, 05.07.2007, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2007 р.Справа № 6/13/14/1593 За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Давидківці Хмельницького району

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дует ЛТД", м. Хмельницький

про стягнення 13 702,71 грн.

Суддя Танасюк О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_1 приватний підприємець

Від відповідача Златогурський В.О. представник за дорученням №4/1 від 04.01.06р.

Ухвала господарського суду про прийняття справи до свого провадження від 14.05.07р. сторонам надіслана. (Вих.№01-90 від 15.05.07р.р.). Докази про отримання ухвали відповідачем до суду надійшли.

Рішення приймається 05.07.07р., оскільки в судовому засіданні 03.07.07р. оголошувалася перерва.

Рішенням господарського суду області від 15.06.06р. по справі №14/1593 позов Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Давидківці Хмельницького району до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Дует ЛТД””, м. Хмельницький про стягнення шкоди в сумі 13702,71 грн. задоволено. З відповідача стягнено шкоду в сумі 13702,71 грн. та судові витрати по справі.

Не погоджуючись із даним рішенням, відповідач 21.06.06р. звернувся із апеляційною скаргою до Житомирського апеляційного господарського суду.

Постановою ЖАГС від 19.10.06р. рішення господарського суду Хмельницької області від 15.06.06р. залишено без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Дует ЛТД””, м. Хмельницький без задоволення.

16.11.06р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Дует ЛТД””, м. Хмельницький звернулося із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.06р. по справі №14/1593, рішення господарського суду Хмельницької області у справі від 15.06.06р. скасовано, а справу скеровано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.02.07р. позов Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Давидківці Хмельницького району до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Дует ЛТД””, м. Хмельницький про стягнення шкоди в сумі 13702,71 грн. задоволено. З відповідача стягнено шкоду в сумі 13702,71 грн. та судові витрати по справі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся із касаційною скаргою до ВГС України.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.07р. по справі №13/14/1593, рішення господарського суду Хмельницької області у справі від 27.02.07р. скасовано, а справу скеровано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області. Ухвалою від 14.05.07р. справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 13702,71грн. відшкодування матеріальних збитків та судові витрати по справі.

Позивач в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, вказуючи, що 17.12.05р. позивачем здійснювалися пасажирські перевезення по маршруту №33 в м. Хмельницькому. Однак, біля 13:00 в районі вул. Пілотської, водій автомобіля „ЗІЛ-130”, реєстраційний номер НОМЕР_1, в звязку з небезпечною дорожньою обстановкою скоїв ДТП із автомобілем позивача, внаслідок чого автомобіль ПП ОСОБА_1 було пошкоджено.

При цьому, позивач зазначає, що вартість відновлювального ремонту, згідно висновку спеціаліста автотоварознавця ДП „Експерт-Сервіс Авто” складає 11052 грн., які згідно письмових нотаріально посвідчених пояснень ПП ОСОБА_3 отримані ним за ремонт автомобіля, а також вартість проведення огляду автомобіля спеціалістом в сумі 300 грн. та неотримані доходи, які він міг отримати за період простою автомобіля на ремонті (47 днів) в сумі 2 350,00 грн.

Таким чином, загальна сума відшкодування збитків заявлена позивачем становить 13702,71 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та його повноважний представник в судових засіданнях проти позовних вимог заперечує, мотивуючи тим, що оскільки позов подано після фактичного відновлення автомобіля, то позивач повинен подати документальне підтвердження фактично понесених ним матеріальних витрат на ремонт автомобіля. Так, на думку відповідача, надані позивачем нотаріально посвідчені письмові пояснення ПП ОСОБА_3 про проведення ремонту, належного позивачу автомобіля, не є допустимими доказами, якими можна підтвердити факт виконання ремонтних робіт.

Таким чином, відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем не подано допустимих доказів на підтвердження факту понесення ним реальних збитків, тому в позові просить відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії НОМЕР_4 від 12.06.03р. та на підставі ліцензії Державного департаменту автомобільного транспорту Міністерства транспорту та звязку України серії НОМЕР_5 від 26.01.05р. та договору №254 від 02.02.05р. здійснює пасажирські перевезення на власному автомобілі IVECO Turbo 40-12, державний номер НОМЕР_2 по маршруту №33 в м. Хмельницькому.

17.12.05р. в районі вул. Пілотської водій автомобіля „ЗІЛ-130”, реєстраційний номер НОМЕР_1, що відповідно до довідки відділу державної автоінспекції УМВС України в Хмельницькій області №1373 від 22.02.06р. належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Дует ЛТД”, в звязку з небезпечною дорожньою обстановкою скоїв ДПІ із автомобілем позивача, внаслідок чого автомобіль ПП ОСОБА_1 було пошкоджено. Вина водія ОСОБА_4 у вчиненні даного правопорушення встановлена постановою Хмельницького міськрайонного суду від 12.01.06р.

За заявою ПП ОСОБА_1 спеціалістом автотоварознавцем ДП „Експерт-Сервіс Авто” ОСОБА_5 складено висновок №348 від 29.12.05р., відповідно до якого матеріальний збиток, заподіяний власникові IVECO Turbo 40-12, державний номер НОМЕР_2 визначено в розмірі 11052,71 грн. Вартість вказаного висновку спеціаліста становить 300,00 грн., що підтверджується квитанцією №4 від 19.12.05р. філії „Хмельницьке центральне відділення Промінвестбанку”.

Судом на виконання вказівок, що містяться у постанові ВГС України від 20.12.06р. по даній справі , досліджено питання щодо реальної вартості робіт, виконаних ПП ОСОБА_3. В звязку з цим, судом встановлено, що ПП ОСОБА_3 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію №14392 від 25.07.02р. та згідно копії свідоцтва №201206 від 01.01.06р. є платником єдиного податку, здійснюючи підприємницьку діяльність по ремонту автомобілів.

При цьому, факт виконання ПП ОСОБА_3 ремонтних робіт по відновленню автомобіля позивача підтверджується лише нотаріально засвідченими заявами ПП ОСОБА_3 від 08.06.06р. та від 30.05.06р., відповідно до яких позивачем передано йому для ремонту автомобіля суму 11052,00 грн., згідно висновку спеціаліста автотоварознавця. Однак, жодних відомостей на підтвердження факту понесення ПП ОСОБА_1 витрат в сумі 11052,00 грн. в книзі доходів та витрат в грудні 2005р.- лютому 2006р. не міститься, оскільки згідно копії витягу з книги обліку доходів та витрат ПП ОСОБА_1, позивачем відображено лише щоденний (з урахуванням офіційних вихідних, святкових та неробочих днів) дохід позивача внаслідок здійснення ним пасажирських перевезень, який складає сталу суму 50,00 грн., що також підтверджується копіями звітів позивача за ІІІ-IV квартал 2005р., поданими до ДПІ в м. Хмельницькому , а витрати в зазначеній книзі не відображались , зокрема в період коли здійснювався ремонт автомобіля чи в подальшому.

Згідно довідки Комунального підприємства по організації роботи міського пасажирського транспорту №9 від 07.02.06р. автомобіль позивача в звязку з пошкодженням в ДТП в період з 18.12.05р. по 02.02.06р. на маршруті не працював.

В звязку з цим, з огляду на вказівки, що містяться в постанові ВГС України від 18.04.07р., сторони в судовому засіданні досягли згоди щодо наявності у позивача вихідного дня неділі. Таким чином, період простою автомобіля позивача, без урахування вихідних днів у період з 18.12.05р. по 02.02.06р. (7 днів) та офіційного святкового - 7 січня 2006р., всього 8 днів) становить 39 днів, тому підтвердженими є втрати позивача від простою автомобіля за період з 18.12.05р. по 02.02.06р. в сумі 1 950,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявний договір про надання позивачу правової допомоги адвокатом ОСОБА_6 від 09.02.06р., згідно якого витрати на надання правової допомоги становлять 1370,00 грн.

Аналізуючи надані по справі докази та пояснення сторони, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ч. 1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Так, судом враховується, що відповідно до довідки відділу державної автоінспекції УМВС України в Хмельницькій області №1373 від 22.02.06р. автомобіль „ЗІЛ-130”, реєстраційний номер НОМЕР_1, належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Дует ЛТД”, а відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду від 12.01.06р. встановлено вину водія ОСОБА_4, у вчиненні ДТП, внаслідок якого постраждав автомобіль позивача.

Відповідно до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З цього вбачається, що понесені позивачем збитки підлягають відшкодуванню лише в розмірі реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, судом враховується, що відповідно до ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.3 ст. 208 ЦК України, до правочинів, які належить вчиняти у письмовій формі відносяться правочини між фізичними особами між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

В звязку з цим, з огляду на вказівки, що містяться в постанові ВГС України від 20.12.06р., судом приймається до уваги, що оскільки позивач звернувся з позовом, вже після фактичного виконання робіт по відновленню належного йому автомобіля, то належним доказом на підтвердження факту понесення позивачем реальних збитків є лише письмовий договір про виконання ремонтних робіт, укладений між позивачем та ПП ОСОБА_3, тому письмові нотаріально посвідчені заяви ПП ОСОБА_3 від 08.06.06р. та від 30.05.06р.про отримання від позивача суми в розмірі 11052,00 грн. для проведення відновлювального ремонту, згідно висновку спеціаліста автотоварознавця не є допустимими доказами підтвердження понесення позивачем реальних витрат по відновленню автомобіля.

Враховуючи, що позивачем не подано жодних доказів на підтвердження факту існування господарських відносин між ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по ремонту автомобіля, а також акту виконаних ремонтних робіт та будь-яких документальних підтверджень щодо вартості проведеного ПП ОСОБА_3 ремонту, подану до податкового органу суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПП ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача відшкодування понесених позивачем збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 11052,00 грн. є безпідставними, необґрунтованими, суперечать матеріалам справи, не відповідають чинному законодавству, тому в їх задоволенні належить відмовити.

Щодо позовних вимог позивача про відшкодування доходів, які він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода), відповідно до п.2. ч1. ст.22 ЦК України, то судом на виконання вказівок, що містяться в постанові ВГС України від 18.04.07р. враховується, що згідно витягу з книги обліку доходів та витрат ПП ОСОБА_1, позивачем відображено лише щоденний (з урахуванням офіційних вихідних, святкових та неробочих днів) дохід, який складає сталу суму 50,00 грн., що також підтверджується копіями звітів позивача за ІІІ-IV квартал 2005р., поданими до ДПІ в м. Хмельницькому і завірені податковим органом, однак не відображено жодних відомостей на підтвердження факту понесення ПП ОСОБА_1 будь - яких витрат в грудні 2005р.- лютому 2006р., тому числі в сумі 11052,00 грн. в період коли здійснювався ремонт автомобіля чи в подальшому.

Також, суд виходив з того, що на виконання вказівок, що містяться в постанові ВГС України від 18.04.07р., сторонами в судовому засіданні досягнено згоди щодо наявності у позивача вихідного дня неділі та святкових днів. Тому, враховуючи період простою автомобіля, який згідно довідки Комунального підприємства по організації роботи міського пасажирського транспорту №9 від 07.02.06р. становить з 18.12.05р. по 02.02.06р. та без урахування вихідних та офіційних святкових днів (8 днів), підтвердженими є втрати позивача від простою автомобіля за період з 18.12.05р. по 02.02.06р. за 39 днів в сумі 1 950,00 грн.

Також судом враховується, що позивачем для визначення розміру збитків, заподіяних автомобілю внаслідок ДТП було замовлено проведення дослідження спеціаліста - автотоварознавця ДП „Експерт-Сервіс Авто” ОСОБА_5 №348 від 29.12.05р., вартість якого становить 300,00 грн. та підтверджується квитанцією №4 від 19.12.05р. філії „Хмельницьке центральне відділення Промінвестбанку”.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволеню частково в частині відшкодування збитків в сумі 1950,00 грн. (упущена вигода), також щодо відшкодування вартості послуг спеціаліста автотоварознавця в сумі 300,00 грн., щодо решти позовних вимог в позові необхідно відмовити.

В звязку з частковим задоволенням позовних вимог, судові витрати, у відповідності до ст.49 ГПК України, покладаються на сторін в розмірі пропорційно задоволеним позовним вимогам

Керуючись ст.ст. 1, 2,45, 12, 15, 33, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Давидківці Хмельницького району до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Дует ЛТД””, м. Хмельницький про стягнення шкоди в сумі 13702,71 грн. задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дует”, (м. Хмельницький, вул. Ватутіна, буд. 8, код ЄДРПОУ 23836037) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, (с. Давидківці Хмельницького району, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) збитки (упущена вигода) в сумі 1950,00 грн. (одна тисяча девятсот пятдесят гривень 00 коп.), 300,00 грн. (триста гривень 00коп.) витрат на оплату послуг спеціаліста - автотоварознавця, 224,96 грн. (двісті двадцять чотири гривні 96 коп.) витрат на послуги адвоката, 22,50 грн. (двадцять дві гривні 50 коп.) витрат по оплаті державного мита та 19,38 грн. (девятнадцять гривень 38 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

СуддяО.Є. Танасюк

Віддруковано 3 примірники:

1-до справи

2- позивачу;

3-відповідачу