Постанова № 54373, 21.07.2006, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

"21" липня 2006 р.

Справа № 4/256/06

Позивач: ВАТ "ЮГцемент"

вул.Промислова,9, смт.Ольшанське, Миколаївський р-н, Миколаївська обл., 57113

3 особа без самостійних вимог Українська асоціація підприємств та організацій цементної і

на стороні позивача азбестоцементної промисловості “Укрцемент”

вул.М.Расокової,23, м.Київ,02002

Відповідач: Державна інспекція з енергозбереження

вул.Краківська,17, м.Київ

Прокурор Миколаївської області в інтересах держави

Склад колегії суддів:

Головуюча суддя - Дубова Т.М.

Суддя - Васильєва Л.І.

Суддя - Ткаченко О.В.

Секретар судового засідання Тимошевська Ю.В.

В судовому засіданні присутні:

Від позивача – нач.юр.від. Корнієнко С.В. дов. 01/06-06 від 01.06.06р.

Від 3 особи – не з»явився

Від відповідача – начальник ТУ Балакірєв М.В. дов.12/168-2105 від 12.07.2006р.

держінспектор Поляков С.Г. посвідчення №105 від 22.12.2003р.

Прокурор – Біоносенко В.В.

Суть спору: Про скасування постанови №5.4.14.1/5-454П від 27.10.2005р.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що Кодексом Адміністративного судочинства України (далі КАСУ) не передбачено подання зустрічних позовів. Крім того, позов подано без дотримання територіальної підсудності, відповідно до вимог КАСУ, справи з приводу оскарження актів суб’єктів владних повноважень розглядаються адміністративними судами України, відповідно до вимог п.1 ст.19 КАСУ, справи вирішуються за місцем знаходження відповідача. Вважає, що постанова №5.4.14.1/5-454П від 27.10.2005р. теруправління Держінспекції з енергозбереження по Миколаївській області прийнята згідно ст.27 Закону України “Про енергозбереження”. Всі матеріали комплексної перевірки, в тому числі і постанова були складені у відповідності з додатками 1,2,3 до Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого Наказом Держкомітету України з енергозбереження від 04.08.00р. № 64, зареєстрованого в Мін’юсті України 25.09.00р. за № 653/4874, яким визначений механізм накладення та стягнення підвищеної плати. Згідно висновку акту перевірки на 27.10.05р. нераціональні перевитрати паливно-енергетичних ресурсів за 2004р. по підприємству склали 3748.8 тис. кВт/год на рік за рахунок недотримання норм питомих витрат електричної енергії на виробництво цементу. Норми питомих витрат позивачу на 2004р. оформлені відповідно до вимог Порядку нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 р. № 786.

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача надала пояснення, згідно яких Українська асоціація підприємств та організацій цементної і азбестоцементної промисловості “Укрцемент” є правонаступником майна всіх прав та обов’язків концерну “Укрцемент”, але не є центральним органом виконавчої влади, згідно статуту не має повноважень щодо встановлення обов’язкових для підприємства, що входять до асоціації, загально галузевих норм, стандартів та технічних умов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої

особи та прокурора, суд –

В С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2005 року Державною інспекцією з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Миколаївській області було винесено постанову № 5.4.14.1/5-454 “Про застосування підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів” .

Позивач просить скасувати визначену постанову з тих підстав, що акт № 5.4.14.1/5-454 комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів від 27.10.2005р. , на підставі якого приймалась постанова було складено з порушенням нормативних актів, що регулюють порядок встановлення норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно Положення про територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Миколаївській області (арк.спр.24-26), інспекція є структурною одиницею урядового органу державного управління - Державної інспекції з енергозбереження (відповідача), здійснює контроль за додержанням нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах і наділена правом застосування до підприємств, установ, організацій підвищену плату за неефективне (нераціональне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, відповідно до діючого законодавства України та нормативно-правових актів, у разі виявлення фактів перевитрат ними зазначених ресурсів.

27.10.05р. відповідачем було проведено перевірку позивача, щодо використання паливно-енергетичних ресурсів. За результатами перевірки було складено акт та прийнято постанову, згідно якої до позивача застосовано подвійну плату за перевитрати електричної енергії в обсязі 3 748,8 тис. кВт/год за 2004р .в розмірі 1 619 481,60 гривень.

Відповідно до розділу УП акту перевірки від 27.10.05р. (арк.спр.9-11) норми питомих витрат ПЕР в 2004 році були затверджені для позивача “технічним директором ВАТ “ЮГцемент” в січні 2005р., але не узгоджені та не затверджені у встановленому порядку”.

Як зазначено у розрахунку до акту (арк.спр.13) , витрати електричної енергії за рахунок недотримання норм питомих витрат електроенергії на виробництво цементу в 2004р. за результатами перевірки позивача було виконано на підставі “затверджених заступником голови Миколаївської облдержадміністрації та погоджених заступником голови Держкоменергозбереження України норм питомих витрат ПЕР на 2004р.”, які склали 123.5 кВт*год на тонну, а фактично згідно звіту позивача –129.5 кВт*год (арк.спр.17 на звороті).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві від 22.10.2002р. № 112, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.11.2002р. за № 878/7166 (далі Основні положення), нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР) у суспільному виробництві України здійснюється відповідно до Закону України "Про енергозбереження" та постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997р. N 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" (далі Порядок) і проводиться на всіх рівнях управління суспільним виробництвом відповідно до Основних положень. Нормування питомих витрат ПЕР у суспільному виробництві здійснюється з метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів і є основою для запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження та застосування економічних санкцій за їх нераціональне використання.

Пунктом 1.10, ч.2 п.7.2 Основних положень та п. 2 Порядку, нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві визначено поняття: “ норма питомої витрати паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР)” - це затверджений уповноваженим на те Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади показник їх використання на одиницю виробленої продукції, виконаних робіт або наданих послуг встановленої якості, орієнтований на прогресивне виробництво.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що “відповідальність за розроблення методик нормування, а також за розроблення і затвердження типових норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві покладається:

міжгалузевих (загальновиробничого характеру) - на Державний комітет з енергозбереження;

галузевих - на відповідні міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

регіональних (для підприємств усіх форм власності, що не належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади) - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації”.

Таким чином, затверджувати питомі витрати ПЕР для позивача повинна була виключно Миколаївська обласна державна адміністрація.

Відповідно до п.7.7 Основних положень, п. 17 Порядку (в редакції від 06.06.2001р.),

міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації визначають організації, які забезпечують методичне керівництво нормуванням у галузях (регіонах) та здійснюють погодження методик нормування, а в окремих випадках - норм витрат паливно-енергетичних ресурсів, розроблених для потреб підприємства, галузі, регіону іншими виконавцями. Норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для підприємств з річним енергоспоживанням понад 10 000 тонн умовного палива та для казенних підприємств підлягають погодженню з Держкоменергозбереження, за відповідною формою (згідно додатку 2 до Основних положень) до 1 березня року, наступного за звітним, після чого норми підлягають затвердженню цими органами.

Звіт позивача про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії за січень-грудень 2004 року (форма 11-МТП) (арк.16-17), свідчить, що позивач належить до категорії підприємств з річним енергоспоживанням понад 10 000 тонн умовного палива.

Надані відповідачем загально виробничі норми питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на 2004р., свідчать, що вони не були погоджені з Держкоменергозбереження.

Крім того, відповідач не надав належних доказів, що ці норми надісланні на адресу Держкоменергозбереження та доказів, що затверджені належним чином норми були доведені позивачеві . В судовому засіданні сторонами надані примірники загальновиробничих норм: відповідачем, затверджені облдержадмінстрацією 20.02.2004р. (арк.спр.82), позивачем, не затверджені облдержадмінстрацією (арк.спр.83).

До того ж, згідно загальновиробничих норм на 2004р., плановий показник ПЕР встановлено на рівні 123,6 кВт/год на тонну. Між тим, розрахунок до акту та сам акт перевірки містить норму в кількості 123,5 кВт/год на тонну. Розрахунок до акту не містить дати затвердження визначених норм облдержадмінстрацією.

В судовому засіданні представник відповідача Поляков С.Г., який приймав участь у перевірці, надав пояснення суду, що на час складення розрахунку він не мав в наявності загальновиробничих норм на 2004р., розрахунок виконувався на підставі листа Українського концерну підприємств та організацій цементної і азбестоцементної промисловості “Укрцемент” від 26 квітня 2004 р. за № 156 (арк.15), адресованого позивачу, яким визначено норми питомих витрат на виробництво цементу –123.5 кВт.год.

Враховуючи, що третя особа є правонаступником концерну “Укрцемент”, зареєстрована Дніпровською райдержадміністрацією у м.Києві 19.03.2004р. за № 01860, про що свідчить статут третьої особи, то лист № 156 від 26.04.2004р. був надісланий позивачу ліквідованою юридичною особою.

До того ж, згідно довідки з ЄДРПОУ та статуту третьої особи вона не є уповноваженим органом виконавчої влади, а комерційною організацією, яка до того ж не має повноважень щодо встановлення обов’язкових для підприємств, що входять до асоціації, загальногалузевих норм.

Додаток №2 до Основних положень повинен містити методики нормування, на підставі яких розроблені норми.

Між тим, надані суду загальновиробничі норми питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на 2004р., не містять посилань на галузеві методики, хоча в загальновиробничих нормах на 2005р. визначено методику нормування: ГВИПНИР Южгіпроцемент у кількості 146,69 т у.п.

Згідно п 1.16 Основних положень , норми питомих витрат ПЕР повинні: розроблятися на єдиній методичній основі; враховувати конкретні умови, технологію та організацію

виробництва, досягнення науки і техніки та бути орієнтованими на прогресивні показники енерговикористання; грунтуватись на планах організаційно-технічних заходів, направлених на підвищення ефективності використання ПЕР; систематично переглядатися з урахуванням досягнутих показників ефективності використання ПЕР та об'єктивних змін умов виробництва;

враховувати результати енергетичних обстежень: сприяти мобілізації резервів економії ПЕР у суспільному виробництві; ураховувати нормативні енергетичні характеристики, які

відображають комплекс техніко-економічних показників роботи обладнання, визначених на основі даних заводу-виробника, або випробувань при оптимальних режимах роботи з урахуванням ступенів його старіння, параметрів та зовнішніх факторів.

Отже, враховуючи вищевикладене, норми питомих витрат ПЕР для позивача в 2004 році не були розроблені, затверджені, погоджені з Держкоменергозбереженням в порядку, визначеному чинним законодавством України, згідно додатку 2 до Основних положень та доведені позивачу.

Таким чином, перевитрати , нараховані відповідачем позивачу в 2004 році електричної енергії за рахунок недотримання норм питомих витрат ПЕР, що наведені в акті перевірки, на підставі якого прийнята постанова, є безпідставними та необґрунтованими.

Постанова відповідача №5.4.14.1/5-454П від 27.10.2005р.прийнята відповідно до ст.11 Закону України “Про енергозбереження” та Постанови КМУ від 2.09.93 № 699.

Між тим, ст.11 Закону України “Про енергозбереження” містить економічні заходи для забезпечення енергозбереження, у т.ч. введення плати за нераціональне використання

паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами; застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих;

За перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефектив-ного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.

Згідно п.2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 1993 р. N 699 “ Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві”, яким встановлено розміри плати за газ, що тимчасово споживається на виробничі потреби понад встановлені середньодобові норми, а також у разі неефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами ,якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни.

Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані технологічною недосконалістю процесів і на виконання робіт потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси, то за погодженням із споживачем встановлюється термін для їх виконання. У разі невиконання робіт у зазначений термін споживач надалі до їх завершення сплачує за перевитрачений обсяг газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в подвійному розмірі встановленої на них ціни.

Тобто, визначена Постанова КМУ передбачає різні наслідки застосування економічних заходів для забезпечення енергозбереження в залежності від причини їх виникнення.

Між тим, ні акт перевірки, ні постанова відповідача не містять відомості з приводу чого виникли перевитрати на обертових печах та в сушарному барабані: в результаті неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів або викликані технологічною недосконалістю процесів.

Заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки:

Відповідно до положень п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАСУ “до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України”.

Крім того, ухвалою суду від 09.06.2006р. (арк.спр.1) відкрите окреме провадження в адміністративній справі, при цьому, в ухвалі судом було зазначено, що положеннями КАСУ не передбачено подання зустрічного позову в адміністративній справі, але заява відповідає вимогам ст.ст.105-106 КАСУ, тому підстав для відмови у її прийняті у суду не було.

З приводу подання позову без дотримання територіальної підсудності, то відповідно до вимог ч.2 ст.19 КАС України справи про оскарження правових актів індивідуальної дії, яким є оскаржувана постанова, вирішуються адміністративними судами за місцем знаходження позивача. Оскільки позивач - ВАТ "ЮГцемент" знаходиться в Миколаївській області, справа за територіальною підсудністю розглядається господарським судом Миколаївської області.

До того ж, визначені відповідачем у відзиві посилання на норми процесуального права не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Твердження відповідача, що постанова №5.4.14.1/5-454П від 27.10.2005р. теруправління Держінспекції з енергозбереження по Миколаївській області прийнята у відповідності до ст.27 Закону України “Про енергозбереження”, додатків 1, 2, 3 до Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого Наказом Держкомітету України з енергозбереження від 04.08.00р. № 64 та зареєстрованого в Мін’юсті України 25.09.00р. за № 653/4874, а норми питомих витрат позивачу на 2004р. оформлені відповідно до вимог Порядку нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997р. № 786, спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає , що постанова відповідачем була винесена безпідставно та необґрунтовано, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід стягнути на користь позивача з державного бюджету України.

Керуючись п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, ч.1 ст.94, ст.ст.98, 153-154, 158-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Миколаївській області № 5.4.14.1/5-454П від 27 жовтня 2005р. про застосування підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.

Стягнути з державного бюджету України на користь ВАТ "ЮГцемент" вул.Промислова,9, смт.Ольшанське, Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,57113 (код 00293031) суму 3,40грн. судового збору.

Згідно ст.258 КАС України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили , за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне скарження

Головуюча суддя Дубова Т.М.

Суддя Васильєва Л.І.

Суддя Ткаченко О.В.