Ухвала суду № 5437269, 21.08.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34

У Х В А Л А

№ 21/196-48/7221.08.08

У Х В А Л А

№ 21/196-48/7221.08.2008 р.

За заявоюДержавного підприємства “Український державний розрахунковий центр

міжнародних перевезень”

Про поворот виконання постанови

У справі За позовомЗакритого акціонерного товариства “Інтертранс” До1) Державної адміністрації залізничного транспорту України “Укрзалізниця”;

2) Державного підприємства “Український державний розрахунковий центр

міжнародних перевезень”

Провизнання недійсними додатків до договору та стягнення сум

За зустрічним

позовом Державної адміністрації залізничного транспорту України “Укрзалізниця”

До Закритого акціонерного товариства “Інтертранс”

Третя особа

ПроДержавне підприємство “Український державний розрахунковий центр

міжнародних перевезень”

визнання недійсними додатків до договору та стягнення сум

Суддя Сулім В.В.

Представники:

Без виклику сторін Обставини справи: Закрите акціонерне товариство «Інтертранс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсними додатків №№ 1, 2 до договору №1-349/06-ЦЮ від 27.11.06р. та стягнення боргу. 09.07.07р. Державна адміністрація залізничного транспорту України «Укрзалізниця»подала до Господарського суду міста Києва зустрічний позов.

Рішенням Господарського суду міста Києва 16.07.07р. у справі № 21/196 первісний позов задоволено частково, визнано недійсними додатки №№ 1 та 2 до договору № 1-349/06-ЦЮ від 27.11.06р., зобовязано Державне підприємство «Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень»(надалі «ДП «РЦП») перерахувати на картку обліку ЗАТ «Інтертранс»борг у сумі 106644772,58 грн. для оплати майбутніх перевезень. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. В задоволені зустрічних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.07р. рішення Господарського суду міста Києва по справі № 21/196 від 16.07.07р. змінено, первісний позов задоволено частково, визнано недійсними додатки №№ 1 та 2 до договору № 1-349/06-ЦЮ від 27.11.06р., зобовязано ДП «РЦП»перерахувати на картку обліку ЗАТ «Інтертранс»борг у сумі 129595735,88 грн. для оплати майбутніх перевезень. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. В задоволені зустрічних вимог відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 20.02.08р. скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.07р. та рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.07р. в частині вирішення спору про перерахування 22950963,30грн., а також збитків та упущеної вигоди відповідно в розмірі 544349,41 грн. та 132824,92 грн., а також розподілу судових витрат. В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.07р. залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2007 р. та постанови Вищого господарського суду України від 29.02.2008р. 05.03.2008р. Господарським судом міста Києва було видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2008р. було прийнято до провадження справу № 21/196 в частині перегляду вирішення спору про перерахування 22950963,30 грн., а також збитків та упущеної вигоди, відповідно, в розмірі 544349,41 грн. та 132824,92 грн., а також розподілу судових витрат та призначити справі новий номер №21/196-48/72.

12.03.08р. Закрите акціонерне товариство «Інтертранс»звернулося до Господарського суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.07р. у справі № 21/196, зміненого постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.07р. та постановою Вищого господарського суду України від 20.02.08р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2008р. №21/196-48/72 було задоволено заяву про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.07р. у справі № 21/196, наказ Господарським судом міста Києва від 05.03.2008р. визнано, таким що втратив чинність та видано новий наказ яким стягнуто з Державного підприємства «Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень»(03049, м. Київ, вул. Уманська, 5, код ЄДРПОУ 20078961, р/р 260330100534 в АБ «Експрес-банк»м. Києва МФО 322959) на користь Закритого акціонерного товариства «Інтертранс»(03049, м. Київ, вул. Фурманова, 1/7, код ЄДРПОУ 32461684 р/р: 26004064583 в АБ «Експрес-банк»м. Києва МФО 322959) борг в сумі 106644772,58 грн. (сто шість мільйонів шістсот сорок чотири сімсот сімдесят дві гривні 58 копійок).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2008р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2008р без змін.

04.07.08р. Господарським судом видано наказ № 21/196-48/72 про примусове виконання постанови на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.08р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду №21/196-48/72 від 25.06.08р., яке набрало законної сили 25.06.08р. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.08р. визнано дії державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Калевича В.А. щодо винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника від 23.06.08р. № 7920163 протиправними; скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.06.08р. № 7920163 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 10664477,26 грн.

18.08.08р. Державне підприємство «Український Державний розрахунковий центр міжнародних перевезень»звернувся до суду із заявою про поворот виконання постанови, яку обґрунтовує тим, що Відділ примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стягнув із ДП «РЦП»суму на 10% більше ніж вказано в наказі від 22.05.08р. № 21/196-48/72, що є виконавчим збором згідно постанови від 25.06.08р.; Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.07.08р. постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.06.08р. скасовано. ДП «РЦП»не вказало, щодо якої саме постанови воно звернулося із заявою про поворот виконання.

Відповідно до ст. 122 Господарського процесуального кодексу України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Якщо не приведені у виконання рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без розгляду, господарський суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Таким чином, ст. 122 Господарського процесуального кодексу України встановлені підстави, за яких сторона у справі може звернутися до суду із заявою про поворот виконання рішення, постанови. При цьому, під постановою розуміється постанова відповідної судової інстанції. ДП «РЦП»не надав суду доказів того, що у справі № 21/196-48/72 постанова судової інстанції була скасована і було прийняте нове рішення про повну або часткову відмову в позові, припинено провадження у цій справі, позов було залишено без розгляду. Отже, у заявника відсутні правові підстави звернення до суду із заявою про поворот виконання постанови. Водночас, у заяві не зазначено, щодо якої саме постанови ДП «РЦП»звернулося із заявою про поворот виконання.

Частина друга ст. 122 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість видачі судом наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості, але таке право виникає у суду в разі настання однієї із підстав, зазначеної у частині першій цієї статті. За відсутності такої підстави у заявника не настає право звертатися з такої вимогою до суду, а у суду відсутнє право видачі такого наказу.

У прохальній частині заяви ДП «РЦП»просить видати наказ щодо солідарного стягнення з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державного казначейства України коштів у розмірі 10664477,26 грн., які були неправомірно стягнуті по постанові державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.06.08р. Відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України наказ є процесуальним документом, на підставі якого провадиться виконання рішення господарського суду. Предметом у справі №21/196-48/72 не було вимог про стягнення коштів з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державного казначейства України; Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державне казначейство України не були сторонами у справі № 21/196-48/72; ДП «РЦП»не є стягувачем у цій справі. З огляду на зазначене, у ДП «РЦПК»відсутні правові підстави звертатися у справі № 21/196-48/72 до суду із заявою, яка містить вимоги про видачу виконавчого документу.

ДП «РЦП»обґрунтовує заяву про поворот виконання постанови також ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», в якій встановлено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави. Однак, підставою стягнення відшкодування шкоди у судовому порядку є рішення суду, яким встановлено факт завдання такої шкоди та визначено розмір шкоди, за позовом особи, якій було завдано шкоду. Тому посилання ДП «РЦП»на обґрунтування правових підстав звернення до суду із заявою про поворот виконання постанови у справі № 21/196-48/72 є безпідставним.

Безпідставним є також посилання ДП «РЦП»на п. 4.16.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.99 р. № 74/5, оскільки зазначене положення регулює перерахування стягнутого виконавчого збору до Державного бюджету України, але не встановлює для боржника у виконавчому провадженні права звертатися із заявою до суду про поворот виконання постанови.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Державного підприємства «Український Державний розрахунковий центр міжнародних перевезень»про поворот виконання постанови.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 86, 122 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства «Український Державний розрахунковий центр міжнародних перевезень»від 07.08.08р. № РЦП-9/6033-Ю про поворот виконання постанови.

Суддя В.В. Сулім