Ухвала суду № 54371984, 15.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 грудня 2015 року м. Київ К/800/51958/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015

у справі № 813/4644/15

за позовом Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартел-Софт»

2. Реєстраційної служби Золочівського районного управління юстиції

про визнання недійсними змін до установчих документів, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 у справі № 813/4644/15.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно із п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» (редакція діє з 01.09.2015)), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду суб'єктом владних повноважень, ставка судового збору встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не менше 120 відсотків від 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 названого Закону розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Як вбачається з наявних матеріалів, скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також доказів зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України. Проте, відповідачем зазначено, що, оскільки на час подання позову до суду першої інстанції судовий збір для податкового органу не підлягав сплаті, а, отже, розмір ставки судового збору для звернення податкової інспекції з касаційною скаргою має дорівнювати нулю.

Крім того, відповідачем вказано, що аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 № 21-598а15.

Такі доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги судом, з огляду на таке.

Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» визначено об'єкти справляння судового збору з розподілом на ті, за які судовий збір справляється (ч. 1 ст. 3 Закону), і ті, за які цей збір не справляється (ч. 2 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, згідно з чинною на момент подання касаційної скарги редакцією Закону України «Про судовий збір» органи доходів і зборів не звільненні від сплати судового збору, а обставини, викладені в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 № 21-598а15, відмінні від тих, на які посилається скаржник як на підставу несплати судового збору.

Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику встановити строк для усунення згаданих вище недоліків до 11.01.2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

У зв'язку з цим, скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у визначений судом касаційної інстанції строк.

Керуючись ст.ст. 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Золочівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без руху.

3. Встановити скаржнику строк до 11.01.2016 для усунення вказаних недоліків.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко