Постанова № 54371497, 10.12.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2015 р. Справа № 805/3332/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державна фіскальна служба у Донецькій області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамоторський феросплавний завод» м. Краматорськ

про: стягнення з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника, податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 6857565,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекції у м. Краматорську Головного управління Державна фіскальна служба у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамоторський феросплавний завод» м. Краматорськ про стягнення з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника, податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 6857565,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у 6857565,12 грн., яка виникла в звязку з несплатою самостійно визначених грошових зобовязань відповідно до податкових декларацій з плати за землю за 2014, 2015 рік в розмірі 6266298,33 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 477469,49 грн. та нарахованої пені за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошового зобовязання в розмірі 113797,30 грн.

Представник позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 до суду зявились, просили розглянути справу в порядку письмового провадження. Представники позивача через канцелярію суду надали заяву про зменшення позовних вимог, а саме просили суд стягнути з відповідача грошові кошти, що належать платнику податків, з розрахункових рахунків у банках суму податкового боргу в розмірі 6380095,63 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 до суду зявився, через канцелярію суду надав заперечення на позовну заяву відповідно до якої просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечення відповідач зазначив, що предметом стягнення за позовом, є орендна плата за землю за період з груденя 2014 року по липень 2015 року та нарахованої пені за їх несвоєчасну сплату. Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введено вдію рішення РНБО України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереженням територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей. В свою чергу відповідно до ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено податкові пільги, а саме під час проведення АТО звільняються субєктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Крім того, ТОВ «КФЗ» отримано сертифікат (висновок) Торгово - промислової палати України про настання обставин непереборної сили, яким засвідчено настання форс мажорних обставин зумовлених АТО щодо питання виконання податкових зобовязань. В звязку з чим позовні вимоги позивача є безпідставними, оскільки Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» звільняються від сплати податку за користування земельними ділянками. Представник відповідача також просив суд розглянути справу в порядку письмового провадженя.

Відповідно до ч 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, про наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» зареєстровано в якості юридичної особи 14.07.2010 р. за № 12701020000003259, включено до ЄДРПОУ за № 37133410 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби.

Як вбачається з матеріалів справи податковий борг відповідача з орендної плати виник з наступних підстав:

-530706,59 грн. нараховано згідно податкової декларації від 13.02.2014 року № НОМЕР_1 станом на 30.12.2014 р.;

-225308,63грн. нараховано згідно уточнюючої податкової декларації від 01.10.2014 року № НОМЕР_2 станом на 30.12.2014р. ;

-530706,65грн. нараховано згідно податкової декларації від 13.02.2014 року № НОМЕР_1 станом на 30.01.2015 р.;

-225308,29грн. нараховано згідно уточнюючої податкової декларації від 01.10.2014 року № НОМЕР_2 станом на 30.01.2015 р.;

-944245,38 грн. нараховано згідно податкової декларації від 14.02.2015 року № НОМЕР_3 станом на 02.03.2015 р.;

-944245,38 грн. нараховано згідно податкової декларації від 14.02.2015 року № НОМЕР_3 станом на 30.03.2015 р.;

-944245,38 грн. нараховано згідно податкової декларації від 14.02.2015 року № НОМЕР_3 станом на 30.04.2015 р.;

-944245,38 грн. нараховано згідно податкової декларації від 14.02.2015 року № НОМЕР_3 станом на 30.05.2015 р.;

-944245,38 грн. нараховано згідно податкової декларації від 14.02.2015 року № НОМЕР_3 станом на 30.06.2015 р.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно ст. 285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у звязку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до ч. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно ч. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ч. 288.1, 288.2, 288.3, 288.4, 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Суд зазначає, що відповідачем самостійно визначено до сплати суму орендної плати за землю на 2014 р. та 2015 р., яка не сплачена в розмірі 6266298,33 грн. за період грудень 2014 року по червень 2015 року.

Згідно пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

В звязку з чим, позивачем була нарахована пеня в розмірі 113797,30 грн.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В звязку з наявною заборгованістю та на підставі картки особового рахунку платника податків, податковим органом прийнято податкову вимогу № 523-25 від 06.05.2014 року на суму 530706,57 грн. Зазначена податкова вимога отримана уповноваженою особою відповідача 06.05.2014 року, що підтверджується матеріалами справи.

В свою чергу суд зазначає, що Закон України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено терміни, а саме: період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про не відкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Кабінетом Міністрі Україні затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення розпорядженням № 1053-р від 30.10.2014 р.

В подальшому,розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р. зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористичнаоперація, та визнання такими, що втратили чинність,деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», відповідно до якого втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053, а також визначено перелік населених пунктів на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Суд зазначає, що відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вбачається, що ТОВ «Краматорський феросплавний завод» зареєстровано за адресою: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Мориса Тореза, буд. 18, відповідно до п. 16, ст. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р, м. Краматорськ входить до зазначеного переліку.

Відповідно до ст. 6 Закону України № 1669 передбачено, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 7 вищезазначеного закону передбачено скасування на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Статтею 10 Закону № 1669-VII врегульовано порядок підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, а саме: протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно частини 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Суд зазначає, що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обовязків щодо сплати зобовязань з орендної плати та плати за землю, а надає можливість на період проведення антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки. Підставою для можливого невиконання своїх обовязків субєктів господарювання у строки передбачені законодавством є сертифікат (висновок) Торгово промислової палати України.

Відповідачем суду надано сертифікат (висновок) Торгово промислової палати України про настання обставин непереборної сили № 1950/05-4 від 22.07.2014 року, відповідно до якого засвідчено настання непереборної сили з 14 квітня 2014 року для Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово промислової палати України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

В звязку з вищенаведеним суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом із орендної плати з юридичних осіб у сумі 6380095,63 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимоги Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом із орендної плати з юридичних осіб у сумі 6380095,63 грн. відмовити.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.