Ухвала суду № 54368504, 10.12.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/916/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2015 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши заяву про самовідвід судді Бенца К.К. від розгляду справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі відділення №3600 Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» в особі відділення №3600 Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розпорядженням керівника апарату Ужгородського міськрайонного суду від 03.12.2015 р. призначено автоматичний перерозподіл справи № 308/916/14-ц, у зв'язку з тим, що суддя Івашкович І.І. звільнений з посади судді Ужгородського міськрайонного суду наказом Верховної ОСОБА_3 України №788 від 12.11.2015 року, і передано її на розгляд судді Бенца К.К. 08.12.2015 року.

До початку зясування обставин у справі та перевірки їх доказами суддею Бенца К.К. заявлений самовідвід для забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого розгляду справи, з підстав, наявності обставин , що викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді справи, з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України, з метою уникнення у сторін сумніву в безсторонності, а отже і об'єктивності, для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Підстави для відводу ( самовідвіду) судді визначено ст. 20 ЦПК України.

Зокрема, згідно п.4 ч.1 ст.20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами .

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.9 Конституції України, ст.20 ЦПК України суддя не може брати участь у розгляді справи, оскільки є обставини, які викликають сумнів в його безсторонності, а отже і об'єктивності.

Так, відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 9 Конституції України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатись субєктивними та обєктивними критеріями. Відповідно до субєктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до обєктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету ОСОБА_3 Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких звязків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: ніхто не може бути суддею у власній справі. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Так у справі «Пєрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 р. Європейський суд уточнив зміст поняття «неупереджений суд», зазначивши, що для того, щоб суди могли вселяти громадськості необхідну довіру, слід враховувати також і питання їх внутрішньої організації. Правова позиція Суду по цій справі полягає в тому, що субєктивний підхід до неупередженості відображає особисті переконання цього судді у конкретній справі, обєктивний - визначає, чи мали місце достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Презумпція особистої неупередженості діє до тих пір, поки не доведено інше. Будь-який суддя, відносно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Інакше підривається довіра, якою у демократичному суспільстві мають користуватися суди.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий -у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Враховуючи викладене, в силу статті 20 ч.1 п.4 ЦПК України з врахуванням позиції Європейського Суду з прав людини, для забезпечення умов, за яких у сторін не виникло б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом , з метою запобігання у подальшому нарікань на необ'єктивність та упередженість головуючого, а також звинувачень у заінтересованості в результаті розгляду справи, заявлений самовідвід судді підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 20, 23, 25, 210, 223, 293-294 ЦПК України,

ухвалив:

Задовольнити заяву головуючого судді Бенца К.К. про самовідвід по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі відділення №3600 Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Передати матеріали цивільної справи №308/916/14-ц канцелярії Ужгородського міськрайонного суду для виконання вимог, передбачених ст. 25 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4