Ухвала суду № 54367649, 16.12.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/7694/15-ц Номер провадження 22-ц/775/900/2015

головуючий в I інстанції Стоілова Т.В.

суддя доповідач Никифоряк Л.П.

Категорія 55

____________

У Х В А Л А

Іменем України

16 грудня 2015 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Никифоряка Л.П.

Суддів Новікової Г.В., Груїцької Л.О.

при секретарі судового засідання Чуряєві В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування Красноармійського району Донецької області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

В позові від 04 вересня 2015 року ОСОБА_1 просила стягнути з Територіального центру соціального обслуговування Красноармійського району Донецької області /ТЦ СО Красноармійського району Донецької області/ середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 2295,36 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн., вказуючи що на час звільнення з роботи 31 липня 2015 року установою їй в повному обсязі не виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі що був визначений рішенням суду.

12 жовтня 2015 року позивач уточнила позовні вимоги просила стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 4961,25 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2015 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі, вказуючи що суд неправильно застосував норми матеріального права.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача та пояснення представників ТЦ СО Красноармійського району Донецької області, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що трудовий спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі ст. 235 КЗпП України був предметом судового розгляду, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення позову згідно ст. ст. 47, 116, 117 КЗпП України, на які посилалася позивач у своєму позові. Разом з цим, трудові відносини між сторонами припинені, а тривале невиконання рішення суду про стягнення грошових сум з відповідача не може бути підставою для застосування норм КЗпП України, наведені правовідносини перейшли в площину відносин, урегульованих Законом України "Про виконавче провадження".

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції повно встановив обставини у справі, правильно застосував норми матеріального права та дійшов вірного висновку про відмову від позову.

Відповідно до встановлених обставин рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2014 року задоволено позов ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу про її звільнення від 31 березня 2014 року, поновлено її на роботі з 31 березня 2014 року та стягнуто з ТЦ СО Красноармійського району Донецької області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 квітня 2014 року по 18 липня 2014 року в розмірі 6981,72 грн., також стягнуто моральну шкоду в розмірі 2000,00грн.

30 січня 2015 року відповідно до наказу ТЦ СО Красноармійського району Донецької області № 17-к ОСОБА_1 поновлена на роботі.

Відповідно до іншого рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31 березня 2015 року на користь ОСОБА_1 стягнуто з ТЦ СО Красноармійського району Донецької області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з 19 липня 2014 року по 31 січня 2015 року в розмірі 12815,76 грн. у зв'язку із затримкою виконання судового рішення про поновлення на роботі.

31 липня 2015 року ОСОБА_1 звільнилась із ТЦ СО Красноармійського району Донецької області за власним бажанням.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31 березня 2015 року, в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу остаточно було виконано тільки 22 вересня 2015 року, з огляду на що остання вважала що було порушено вимоги статті 116 КЗпП України, та має наставати відповідальність передбачена статтею 117 КЗпП України.

Згідно із ст.ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, та якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до роз'яснень, викладених в ч. 5 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд врахував положення чинного законодавства та дійшов до вірного висновку про те, що в рішенні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31 березня 2015 року спір вирішено на підставі статті 235 КЗпП України та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, та не сплата сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаним рішенням не являється підставою для відповідальності передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Виходячи з фактичних обставин справи, висновки суду зроблені у відповідності до матеріальних норм які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і встановлених обставин справи, та за таких підстав, відповідно до статті 308 ЦПК України колегія апеляційного суду вважає за необхідне рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: