Ухвала суду № 54367312, 14.12.2015, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/20195/15-к

Провадження № 1-кс/234/5560/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку тримання під вартою

14 грудня 2015 року Слідчій суддя Краматорського міського суд Донецької області - ОСОБА_1

при секретарі Пагуліч Д.Г.

за участю прокурора Столяренко Д.С.

захисників адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорськ клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області юриста 1 класу ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12014050000000546 від 11.09.2014 рокуу відношенні:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Донецьк Донецької області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на посаді в.о. генерального директора ДП «Вунільна компанія Краснолиманська», раніше не судимого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2009 та 2012 років народження, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично мешкає за адресою: Донецька область, м.Красноармійськ, вул..Революції, 37,

-підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області юрист 1 класу ОСОБА_5 В.О.10.12.2015 року звернувся до суду з клопотанням про продовження до 4-х місяців строку тримання під вартою ОСОБА_6, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області перебувають матеріали кримінального провадження № 12014050000000546 від 11.09.2014.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6, фактично виконуючи обовязки генерального директора ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», а таким чином являючись службовою особою, до обовязків якої входить загальне керівництво даним державним підприємством та організація його (підприємства) добувної та виробничої діяльності щодо видобутку камяного вугілля, у період часу з 05.09.2014 по теперішній час, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, розуміючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків від своєї протиправної діяльності для юридичної особи ТОВ «Краснолиманське», діючи з корисливих мотивів, а саме з ціллю організації та безпосереднього видобутку камяного вугілля, метою якого є одержання неправомірної вигоди для себе та інших на даний час не встановлених слідством осіб, діючи як керівник ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», незаконно та безпідставно заволодів основними засобами, які згідно з даними бухгалтерського обліку знаходяться на балансі ТОВ «Краснолиманське» станом на 01.09.2014 року на загальну суму 288970 206 грн.

Своїми умисними діями, що виразилися у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.

У подальшому продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6, фактично виконуючи обовязки генерального директора ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», а таким чином являючись службовою особою до обовязків якої входить загальне керівництво даним державним підприємством та організація його (підприємства) добувної та виробничої діяльності щодо видобутку камяного вугілля, у період часу з 05.09.2014 по теперішній час, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, розуміючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків від своєї протиправної діяльності для юридичної особи ТОВ «Краснолиманське», діючи з корисливих мотивів, а саме з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших на даний час не встановлених слідством осіб, діючи як керівник ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», незаконно та безпідставно організував проведення силами працівників даного державного підприємства незаконні роботи по видобутку камяного вугілля на ділянках надр, що знаходились у віданні ТОВ «Краснолиманське» та при цьому незаконно використав засоби видобутку камяного вугілля (обладнання, тощо), що належить вказаному товариству, а саме: видобуток вугілля, монтажно-демонтажні роботи у 3-й південній лаві похилу № 1 пласта m24; 4-й північній лаві похилу № 1 пласта m24; 4-й південній лаві похилу № 1 пласта m24; 5-й південній лави похилу № 1 пласта m24; 5-й північній лаві ухилу № 1 пласта m24; монтаж і подальший видобуток у: 9-й південній лаві похилу № 1 «біс» к5 2 ступеню; проведення гірничих виробок у: вентиляційному штреку 4-ої північної лави похилу № 1 пласта m24; 5-му північному конвеєрному штреку похилу № 1 пласта m24; 5-му південному конвеєрного штреку похилу №1 пласта m24; конвеєрному ходку № 2 5-ої південної лави похилу № 1 пласта m24; похилу №1, людського та вантажного ходків пласту m24 2 ступеню; вентиляційному штреку № 4 південної лави похилу № 1 пласта m24; флангового «біс» конвеєрного ходка похилу № 1 пласта m24; конвеєрну ходку № 1, 2 5-ої північної лави похилу № 1 пласта m24; 5-й «біс» південного конвеєрного штреку похилу № 1 пласта m24 (збійка); 6-го північного конвеєрного штреку похилу № 1 пласта m24 (збійка); приймально-відправному майданчику вантажного ходка похилу № 1 пласта m24; похилу № 1 засбросової частини пласта l3; вентиляційного штреку північній корінної лави засбросової частини пласта l3; конвеєрного штреку північній корінної лави засбросової частини пласта l3; повітрьоподавального ходку похилу № 1 засбросової частини пласта l3; вантажного ходку похилу № 1 засбросової частини пласта l3; 1-го північного «біс» конвеєрного штреку похилу № 1 засбросової частини пласта l3; 1-го північного конвеєрного штреку похилу № 1 засбросової частини пласта l3; вентиляційного штреку 1-й північної лави засбросової частини пласта l3; по ремонту (підривання, перекріплення, зачистка) в : 3-му південному конвеєрному штреку похилу №1 пласта m24; похилу № 1 пласта m24; людського ходка похилу № 1 пласта m24; вантажного ходка похилу № 1 пласта m24; 5-го південному конвеєрному штреку похилу № 1 пласта m24; конвеєрному ходку № 1 5-й південної лави похилу № 1 пласта m24; 4-го південному конвеєрному штреку похилу № 1 пласта m24; конвеєрних ходках № 1 і № 2 південної лави похилу № 1 пласта m24.

Внаслідок зазначеного використання директором ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» ОСОБА_6 свого службового становища всупереч інтересам служби, юридичній особі - ТОВ «Краснолиманське», у фактичному віданні якого знаходились вищевказані ділянки надр та обладнання, спричинено матеріальну шкоду на значну суму, яка на даний час встановлюється слідством.

Своїми умисними діями, що виразилися у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6, фактично виконуючи обовязки генерального директора ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», а таким чином являючись службовою особою до обовязків якої входить загальне керівництво даним державним підприємством та організація його (підприємства) добувної та виробничої діяльності щодо видобутку камяного вугілля, підписання договорів як керівником даного державного підприємства, у період часу з 01.10.2014 по 14.07.2015, діючи умисно, розуміючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків від своєї протиправної діяльності для юридичної особи ТОВ «Краснолиманське», діючи з корисливих мотивів, а саме з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших на даний час не встановлених слідством осіб, а також з метою легалізації та придання вигляду законності проведенню працівниками ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» незаконних робіт по видобутку камяного вугілля, які проводились на ділянках надр, що фактично знаходились у віданні ТОВ «Краснолиманське», підписав договір підряду № 01/10-3 від 01.10.2014, згідно з яким ТОВ «Краснолиманське» (замовник) доручає, а ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» (підрядник) зобовязується виконати роботи з видобування камяного вугілля; монтажно-демонтажні роботи; роботи по монтажу та подальшому видобуванню; роботи по проведенню гірничих виробок; роботи по ремонту на ділянках надр, які використовувались ТОВ «Краснолиманське».

При цьому, генеральний директор ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» ОСОБА_6, підписуючи вищевказаний договір, достовірно знав, що даний документ є підроблений, оскільки підпис директора ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_7 та відтиск печаті даної юридичної особи підроблені невстановленими на даний час особами, тим самим ОСОБА_6 підробив зазначений документ, оскільки останній не відповідав дійсності, так як фактично ТОВ «Краснолиманське» не мало жодного наміру укладати вищевказану угоду.

У подальшому на підставі підробленого документу договору підряду № 01/10-3 від 01.10.2014 та розпоряджень директора ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» ОСОБА_6, працівники вказаного державного підприємства на протязі періоду з 01.10.2014 по теперішній час здійснювали відповідні роботи, передбачені договором, зокрема по видобутку камяного вугілля, внаслідок чого ТОВ «Краснолиманське» спричинено тяжкі наслідки, а саме матеріальну шкоду на суму, яка на даний час встановлюється слідством.

Своїми умисними діями, що виразилися у підробленні офіційного документу, яке спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366 КК України.

16.10.2015 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України.

Слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами допитів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, актом перевірки Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області № 022/1-10-459 від 10.10.2014, висновком почеркознавчої та техніко-криміналістичної експертизи.

Допитаний свідок ОСОБА_7 показав, що з жовтня 2011 року займає посаду директора ТОВ «Краснолиманське». Підприємство орендує приміщення на території ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», здійснює свою діяльність на підставі низки договорів, укладених з вказаним державним підприємством. 05.09.2014 року на території підприємства зявились невстановлені особи в камуфляжній формі та відбулось силове захоплення підприємства. ОСОБА_9 змусили залишити територію шахти, фактично керувати ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» став ОСОБА_6 01.10.2014 ОСОБА_7 викликали до кабінету генерального директора, де невідомі озброєні особи в камуфляжі в присутності ОСОБА_6 та ОСОБА_15 повідомили йому, щоб він та його працівники залишили територію державного підприємства, інакше до них буде застосовано фізичну силу. Фактично з листопада 2014 року ОСОБА_7 та персонал ТОВ «Краснолиманське» не пускають на територію підприємства. Крім того, стверджує, що не підписував договір підряду № 01/10-3 від 01.10.2014 між ТОВ «Краснолиманське» та ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська». На підставі цього договору державне підприємство видобуває та реалізовує вугілля на пластах, які знаходяться у відданні товариства.

Допитаний свідок ОСОБА_9 показав, що 14.02.2012 він був призначений на посаду генерального директора ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська». 05.09.2014 до його кабінету увірвались ОСОБА_6, ОСОБА_15, два працівника міліції, представники виконавчої служби, особи у спортивному одязі міцної статури. Вказані особи оголосили рішення суду про поновлення ОСОБА_6 на посаді генерального директора та змусили керівництво шахти залишити територію підприємства. В подальшому був вимушений написати заяву про звільнення з посади генерального директора.

Допитана в якості свідка головний бухгалтер ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» ОСОБА_8 підтвердила показання ОСОБА_9 в частині захоплення державного підприємства.

Допитані свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтвердили факт видобування вугілля на пластах ТОВ «Краснолиманське» на підставі договору підряду № 01/10-3 від 01.10.2014 між ТОВ «Краснолиманське» та ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська».

Згідно з актом перевірки Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області № 022/1-10-459 від 10.10.2014 на виїмковій дільниці 3 південної лави похилу №1 пласту у межах відводу ТОВ «Краснолиманське» робітники ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» без дозвільної документації ведуть гірничі роботи.

Відповідно до висновку експерта підписи у графах «Директор» та «Заказчик» від імені ОСОБА_7 в договорі підряду № 01/10-3 від 01.10.2014 між ТОВ «Краснолиманське» та ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» ймовірно виконані не ОСОБА_7, а іншою особою.

Відповідно до висновку експерта два відбитки печатки ТОВ «Краснолиманське», розташовані на останньому аркуші договору підряду у графах «ОСОБА_16 ОСОБА_7» та «Заказчик» нанесені не печаткою, зразки якої надані на дослідження.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29.10.2015 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 грудня 2015 року включно.

Слідчий вказує, що в ході досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій та інших заходів, спрямованих на повне, всебічне та обєктивне досудове розслідування, зокрема: отримати висновок судової економічної експертизи щодо обсягів незаконно видобутого вугілля та розміру спричинених збитків, надати йому правову оцінку; за участю представників ТОВ «Краснолиманське» провести огляд обладнання товариства, яке знаходиться на території державного підприємства; виконати інші слідчі дії, у яких виникне потреба після отримання висновку економічної експертизи та огляду обладнання; з урахуванням отриманої інформації визначитись з остаточною кваліфікацією дій підозрюваних; виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст.290 КПК України.

Вказані слідчі та процесуальні дії не можуть бути проведені в повному обсязі до 14.12.2015р., що перешкоджає завершенню досудового розслідування до закінчення строків дії відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Постановою прокурора Донецької області строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 5-ти місяців, тобто до 15 березня 2016 року.

Також слідчий зазначає в клопотанні, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків.

З метою запобігання вищенаведеним ризикам сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначена необхідність та неможливість обрання стосовно підозрюваного іншого менш суворого запобіжного заходу обґрунтовується тим, що він, використовуючи можливість вільно пересуватися може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, знищити чи сховати речові докази за провадженням, особливо враховуючи той факт, що слідством не встановлені усі особи, причетні до вчиненого кримінального правопорушення.

Крім того, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких, зокрема, санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, вислухавши думку підозрюваного ОСОБА_6, та його захисників адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які просили відмовити в задоволенні клопотання через те, що клопотання про продовження строку тримання під вартою подано до суду з порушенням строків передбачених КПК України, прокурором не доведено наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, вважаю за необхідне клопотання задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбаченого уч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити всі обставини перелічені у зазначеній статті.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобовязаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені участині третійцієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Встановлено, що ОСОБА_6 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України.

Санкція статті 191 ч.5 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.

Санкція статті 364 ч.2 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від пятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Санкція статті 366 ч.2 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот пятдесяти до семисот пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких обєктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обовязково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть предявлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Суд вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме: протоколами допитів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, актом перевірки Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області № 022/1-10-459 від 10.10.2014, висновком почеркознавчої та техніко-криміналістичної експертизи.

16 жовтня 2015 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені злочинів передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України.

16 жовтня 2015 року ухвалою Краматорського міського суду Донецької області до підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14 грудня 2015 року включно, та визначено розмір застави 20000000грн.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29.10.2015 року зменшено розмір застави ОСОБА_6 до 5000000грн.

Постановою прокурора Донецької області державного радника юстиції 3 класу ОСОБА_17 від 09 грудня 2015 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014050000000546 до 5 (пяти) місяців, тобто до 15.03.2016 року.

У данному кримінальному провадженні виконано усі можливі слідчі дії, спрямовані на отримання та перевірку отриманних доказів у ньому. Разом з тим закінчити розслідування у 2-місячний строк немає можливості з причин складності вказаного кримінального провадження, оскільки під час розслідування необхідно отримати висновок судової економічної експертизи щодо обсягів незаконно видобутого вугілля та розміру спричинених збитків, яка, відповідно до листа Харківського НДІСЕ ім..Засл.проф.М.С.Бокаріуса від 10.12.2015 року буде виготовлена орієнтовно в грудні 2015 року січні 2016 року; за участю представників ТОВ «Краснолиманське» провести огляд обладнання товариства, яке знаходиться на території державного підприємства; виконати інші слідчі дії, у яких виникне потреба після отримання висновку економічної експертизи та огляду обладнання; з урахуванням отриманої інформації визначитись з остаточною кваліфікацією дій підозрюваних; виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст.290 КПК України.

Як обґрунтування обставин, які виправдовують продовження тримання ОСОБА_6 під вартою слідчим наведено відомості про те, що на час розгляду клопотання по суті не зменшились попередні ризики, а саме, підозрюваний, перебуваючи на свободі, спроможний переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на достовірність показань свідків у кримінальному провадженні.

Суд вважає, що слідчим у клопотанні обґрунтовано наведений перелік вказаних ризиків, які встановлені з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, і який, перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може вчинити спроби сховатися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на достовірність показань свідків.

Таким чином, вказані обставини свідчать про неможливість до закінчення досудового розслідування запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_6 інших більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою у звязку з чим, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 ще на 60 днів, а саме до 11 лютого 2016 року включно.

Доводи захисників та підозрюваного щодо відсутності обґрунтованої підозри та ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає не обґрунтованими, такими, що нічим не підтверджуються та не спростовують доводів прокурора. Стороною захисту не надані інші докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_6 більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам.

Що стосується доводів сторони захисту про порушення слідчим строку звернення до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6, то суд зазначає, що слідчим хоча і був пропущений строк , встановлений ч.1 ст.199 КПК України, але це не порушило будь якого права підозрюваного та захисників, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, клопотання про продовження строку тримання під вартою розглянуто до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою ОСОБА_6, наслідки пропуску цього строку не є підставою для відмови у продовженні строку тримання під вартою.

Відповідно до ст.183 ч.3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобовязаний визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Згідно з частиною 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

При визначенні розміру застави, суд враховує обставини кримінальних правопорушень і вважає їх такими, що підривають в очах громадян авторитет держави та створюють негативне враження безладдя та безкарності, що в свою чергу є винятковим випадком.

З урахуванням даних про особу підозрюваного, його майнового стану, знаходження на його утриманні вагітної дружини та двох неповнолітніх дітей, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, те, що кількість цих ризиків на час розгляду клопотання зменшилась, враховуючи розмір завданої матеріальної шкоди, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обовязки, суд вважає доцільним визначити ОСОБА_6 заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України в розмірі 3000000грн.

Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, оскільки відсутні підстави вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_6

Крім того, суд вважає необхідним відповідно до ст.183 ч.3 КПК покласти на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ст.194 цього Кодексу, у разі внесення ним застави

Керуючись вимогами ст.ст.131,132,176-178, 183,184,194,197,199 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області юриста 1 класу ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Артемівському слідчому ізоляторі управляння Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області на 60 днів, тобто до 11 лютого 2016 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 3000000 (три мільйони) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на разрахунковий рахунок №37317004001000, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, код банку 834016, код ЄДРПОУ 26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду по першому виклику;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місяця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі всіма особами по даному кримінальному провадженню.

Попередити ОСОБА_6, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого суді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Вступна і резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 14.12.2015 року. Повний текст ухвали проголошений 17.12.2015 року.

СуддяОСОБА_1