Постанова № 54363202, 09.12.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/10230/15-п Головуючий у І інстанції Туманова К.Л.Провадження № 33/780/787/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 429 09.12.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2015 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області ОСОБА_1, за участю: представника Київської митниці ДФС ОСОБА_2, особи, яку притягнуто до відповідальності - ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2015 року, якою

ОСОБА_3, 03. 05. 1966 р. н.,

громадянку України, проживаючу за адресою:

АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень. Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0589/125120104/15 від 2 жовтня 2015 року валюту в розмірі 8907 доларів США конфісковано на користь держави. Судом також стягнуто з ОСОБА_3 на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. та на користь Київської митниці ДФС понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 27 грн. 44 коп.

Вказане вище адміністративне правопорушення ОСОБА_3 вчинено, як зазначено в постанові суду, за наступних обставин.

2 жовтня 2015 року, о 03 год. 15 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу ,,Приліт терміналу ,,Д ДП МА ,,Бориспіль, ОСОБА_3, яка прилетіла до України із Ізраїлю, м. Тель-Авів, літаком а/к ,,Міжнародні авіалінії України, рейсом №782, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - ,,зелений коридор, тим самим відповідно до ч.5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиркою ,,білої лінії, яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю ,,зелений коридор, пасажирці було задано питання щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має при собі 20 000 доларів США. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці залу ,,Приліт терміналу ,,Д ДП МА ,,Бориспіль, де нею була видана готівка у розмірі 20 060 доларів США. З виявленої суми ОСОБА_3 було пропущено 11 153 долари США (еквівалент 10 000 євро станом на 2 жовтня 2015 року). За протоколом про порушення митних правил було тимчасово вилучено 8 907 доларів США.

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, вважає, що вона не відповідає фактичним обставинам справи та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, кошти, які нею перевозились були зняті нею 1 жовтня 2015 року з її банківського рахунку в Ізраїлі, про що у неї були відповідні документи для проходження митного контролю. Вона, її чоловік та мати змушені були покинути м. Луганськ, який знаходиться під окупацією, вона страждає на хронічну хворобу, на лікування якої йдуть майже всі кошти. В Ізраїлі чоловік працює на кількох роботах, живуть вони в орендованій квартирі. Апелянт також зазначає, що в Україну з вказаною сумою грошей вона приїхала з метою відвідати рідних і близьких, надати їм допомогу, заплатити комунальні платежі за два роки. Гроші, які були вилучені вона та її чоловік заробили своєю працею. Апелянт також звертає увагу апеляційного суду на Європейську Конвенцію ,,З захисту прав і основних свобод людини, практику Європейського Суду з прав людини та вважає, що конфіскаціє вказаних вище коштів є для неї ,,індивідуальним і надмірним тягарем, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції щодо неї, в частині конфіскації 8907 доларів США, повернувши їх їй та звільнити її відповідно до ст. 288 КУпАП від сплати держмита.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3, приймаючи до уваги доводи апелянта, з метою всебічного, повного та обєктивного зясування обставин справи, перевірки доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення: особи яку притягнуто до відповідальності, яка уточнила вимоги апеляційної скарги; представника Київської митниці ДФС, яка заперечувала проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та надані під час апеляційного розгляду документи, допитавши свідка ОСОБА_4, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно ст. 17 (Застосування судами Конвенції та практики Суду) Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до свої власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним. Суд також вказав, що органи влади повинні дотримувати розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства та потребою захищати право заявника на мирне володіння своїм майном, тобто чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, суд зауважив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення.

Апеляційним судом, як і судом першої інстанції встановлено, що правопорушення, яке вчинила ОСОБА_3 полягало у переміщенні через митний кордон України - ,,зелений коридор не задекларованих митному органу коштів, які перевищують 10000 євро, що підлягає обовязковому декларуванню.

За вказаних вище даних висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, є правильним.

Що ж до призначеного судом першої інстанції стягнення ОСОБА_3, в частині конфіскації тимчасово затриманих коштів, то апеляційний суд приходить до такого.

Так, під час апеляційного розгляду даної справи встановлено, що ОСОБА_3 на даний час є переселенкою з тимчасово окупованої території (м. Луганськ), проживає в м. Києві в квартирі, яку знімає, офіційно звільнена та немає постійної роботи, гроші, які вона ввозила в Україну мають законне походження та потрібні були для сплати комунальних платежів, які накопились за час відсутності її та її родини на тимчасово окупованій території, також гроші потрібні на її лікування та проживання у м. Києві.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась, жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

З огляду на наведене, враховуючи вказані вище обставини, апеляційний суд з врахуванням майнового стану ОСОБА_3 та тієї життєвої ситуації, в якій вона опинилась на даний час, вважає, що застосування судом першої інстанції конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку не відповідає вимогам положень ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції ,,З захисту прав і основних свобод людини, практиці Європейського Суду з прав людини, тобто є не пропорційним вчиненому ОСОБА_3 та покладає на неї ,,надмірний індивідуальний тягар.

За вказаних обставин постанову судді суду першої інстанції слід змінити та звільнити ОСОБА_3 від стягнення у виді конфіскації предметів правопорушення, повернувши їх останній.

На підставі наведенного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_3 змінити.

Тимчасово вилучену згідно протоколу №0589/125120104/15 від 02 жовтня 2015 року валюту в сумі 8907 (вісім тисяч девятсот сім) доларів США повернути гр. ОСОБА_3.

В решті постанову залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області підпис ОСОБА_1