Ухвала суду № 54362997, 10.12.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/3994/15-ц Головуючий у І інстанції Скарлат О. І.Провадження № 22-ц/780/6748/15 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю. О.Категорія 26 10.12.2015

УХВАЛА

Іменем України

10 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді : Матвієнко Ю.О.,

суддів Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

при секретарі Ярун Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 03 листопада 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що 17.09.2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до п.1.1. якого банк відкрив відновлювальну кредитну лінію ОСОБА_2 на загальну суму 30 337 дол. США та зобов»язався надати позичальнику кошти на купівлю автомобіля.

Відповідно до п.3.2. укладеного між сторонами кредитного договору позичальник зобов»язався повернути отриманий кредит не пізніше 17.09.2011 року шляхом щомісячного часткового погашення заборгованості за кредитами у сумі 633,00 дол. США з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 12,5% річних.

З метою забезпечення виконання грошових зобов»язань між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу від 17.09.2007 року, відповідно до умов якого в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідач передала в заставу автомобіль MITSUBISHI, модель PAJERO SPORT, рік випуску 2007, колір сірий, шассі № НОМЕР_2, тип ТЗ - універсал, реєстраційний № НОМЕР_1.

В зв»язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у відповідача перед позивачем станом на 04.10.2012 року утворилась заборгованість у розмірі 48 104,43 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 384 498,75 грн.

На підставі викладеного позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 17.09.2007 року звернути стягнення на користь ПАТ «Родовід Банк» на предмет застави: автомобіль марки MITSUBISHI, модель PAJERO SPORT, рік випуску 2007, колір сірий, шасі № НОМЕР_2, тип ТЗ - універсал, реєстраційний № НОМЕР_1, що переданий в заставу АТ «Родовід Банк» на підставі договору застави від 17.09.2007 року, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом проведення торгів та продажу предмету застави за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 03 листопада 2015 року позов задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 17.09.2007 року звернуто стягнення на користь ПАТ «Родовід Банк» на предмет застави: автомобіль марки MITSUBISHI, модель PAJERO SPORT, рік випуску 2007, колір сірий, шасі № НОМЕР_2, тип ТЗ - універсал, реєстраційний № НОМЕР_1, що переданий в заставу АТ «Родовід Банк» на підставі договору застави від 17.09.2007 року, що належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом проведення торгів та продажу предмету застави за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.09.2007 року між ВАТ «Родовід Банк» (на даний час ПАТ «Родовід Банк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до п.1.1. якого банк відкрив відновлювальну кредитну лінію ОСОБА_2 на загальну суму 30 337 дол. США та зобов»язався надати позичальнику кошти на купівлю автомобіля.

Відповідно до п.3.2. укладеного між сторонами кредитного договору позичальник зобов»язався повернути отриманий кредит не пізніше 17.09.2011 року шляхом щомісячного часткового погашення заборгованості за кредитами у сумі 633,00 дол. США з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 12,5% річних.

З метою забезпечення виконання грошових зобов»язань між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу від 17.09.2007 року, відповідно до умов якого в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідач передала в заставу належний їй на праві власності автомобіль MITSUBISHI, модель PAJERO SPORT, рік випуску 2007, колір сірий, шасі № НОМЕР_2, тип ТЗ - універсал, реєстраційний № НОМЕР_1.

Також встановлено, що в зв»язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у відповідача перед позивачем станом на 04.10.2012 року утворилась заборгованість у розмірі 48 104,43 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 384 498,75 грн.

Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 23 січня 2013 року задоволено позов ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 48 104,43 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 384 498,75 грн. (а.с.34-36).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17 червня 2013 року заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 січня 2013 року залишено без змін (а.с.37-40).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2013 року заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 17 червня 2013 року залишено без змін (а.с.41-44).

Рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за укладеним між ними кредитним договором не виконано.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов»язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Згідно ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов»язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до п. 5.2 укладеного між сторонами кредитного договору у разі недотримання позичальником умов цього договору кредитор має право вимагати дострокового його розірвання, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих за ними процентів, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет застави згідно з договором застави № 37.3/АА-095.07.2 від 17 вересня 2007 року та договорів застави, що можуть бути укладені в майбутньому в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором.

Враховуючи те, що на момент настання терміну виконання зобов»язання, забезпеченого заставою, воно позичальником виконано не було і рішення суду про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором не виконано, що підтверджується наявними в справі письмовими доказами, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та звернення стягнення на предмет застави, оскільки позивач, як заставодержатель, набув право звернення стягнення на предмет застави на підставі ст. 20 Закону України «Про заставу» та згідно п. 5.2. укладеного між сторонами 17.09.2007 року договору застави.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про пропуск позивачем строків звернення з позовом до суду законності та обґрунтованості висновків суду не спростовують і колегією суддів до уваги не беруться.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як підставу для скасування рішення суду, колегією суддів відхиляються, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише, якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи, натомість справа судом вирішена правильно, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга відповідача не містить.

Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 03 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :