Ухвала суду № 54361187, 16.11.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

16 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаСамсіна І.Л.,суддів:Кривенди О.В., Кривенка В.В., -

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс-2000» (далі - Товариство) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року у справі за позовом Товариства до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 липня 2015 року касаційну скаргу ДПІ задовольнив, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2014 року скасував, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2014 року залишив у силі.

Не погоджуючись з рішенням суду касаційної інстанції, 27 жовтня 2015 року Товариство звернулося до Верховного Суду України з заявою про його перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування заяви додано копії постанов Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2013 року та 29 травня 2014 року (справи №№ К/800/27776/13, К/800/1283/14 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року Товариство посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 198 Податкового кодексу України, статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, про перегляд рішення в якій заявлено вимогу, відмінні від обставин, встановлених у справі, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року.

Так, у справі, про перегляд рішення в якій заявлено вимогу, суд касаційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції, що подані платником податків первинні документи не підтверджують реальність взаємовідносин зі спірним контрагентом.

У справі № К/800/27776/13, на рішення в якій посилається заявник на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом одних й тих самих норм матеріального права, Вищий адміністративний суд України зазначив, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про нікчемність правочинів зроблений з порушенням норм матеріального права (стаття 228 Цивільного кодексу України). А також дійшов висновку, що податковий орган не довів допустимими доказами наявність порушень позивачем, про які вказано в акті перевірки, що став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

У справі № К/800/1283/14, на рішення в якій посилається заявник на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом одних й тих самих норм матеріального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами. Твердження відповідача про нікчемність договорів, укладених між позивачем та його контрагентами є необґрунтованими належними засобами доказування припущеннями, оскільки, позиція податкового органу щодо суперечності спірної угоди інтересам держави не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Аналіз правозастосування у наведених рішеннях дозволяє дійти висновку, що йдеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, які регулюють формування податкового кредиту, але ґрунтуються на відмінних між собою фактичних обставинах справи, правильність встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс-2000» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І.Л. Самсін О.В. Кривенда В.В. Кривенко