Ухвала суду № 54360687, 08.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 року м. Київ К/800/22095/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкасивторресурси» до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року Приватне акціонерне товариство «Черкасивторресурси» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просило:

- скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 22.01.2015 року № 0000022206 та № 0000012206 про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та мита на товари, що ввозяться на митну територію України.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкасивторресурси» було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 22.01.2015 року № 0000012206 про збільшення суми грошового зобов'язання приватному акціонерному товариству «Черкасивторресурси» з податку на додану вартість за основним платежем 46380,93 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 11595,23 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 22.01.2015 року № 0000022206 про збільшення суми грошового зобов'язання приватному акціонерному товариству «Черкасивторресурси» за платежем - мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності за основним платежем 231904,65 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 57976,16 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області було залишено без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 року - без змін.

У касаційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби в Черкаській області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити Приватному акціонерному товариству «Черкасивторресурси» у задоволенні позовних вимог.

Приватним акціонерним товариством «Черкасивторресурси» подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 28.11.2014 року по 11.12.2014 року Головним управлінням Державної фіскальної служби в Черкаській області була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання Приватним акціонерним товариством «Черкасивторресурси» вимог законодавства України з питань державної митної справи. За результатами перевірки складено акт від 25.12.2014 року № 1/23-00-22-06/01886224, у якому зазначено, що Приватне акціонерне товариство «Черкасивторресурси» при декларуванні товару лінії для подрібнення та змішування РЕ/РР виробів (відходів та деревинно-полімерних композиційних матеріалів) № 20111205, специфікація моделі - № WPSJ65», нарахуванні та сплаті митних платежів за МД від 27.01.2012 року № 902050000/2012/000284 були допущені порушення, а саме: Закону України «Про Митний тариф України», в частині застосування правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД та ставок ввізного мита за відповідними товарними підкатегоріями; статтей 8, 17 Закону України «Про Єдиний митний тариф»; статтей 81, 88 Митного кодексу України; пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язанняза вказаною МД на суму 278285,59 грн. з яких 231904,65 грн. за ввізним митом та 46380,93 грн. - за ПДВ.

На підставі акту перевірки Державною фіскальною службою у Черкаській області 22.01.2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0000012206, яким Приватному акціонерному товариству «Черкасивторресурси» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 57976,16 грн., у тому числі 46380,93 грн. за основним платежем та 57976,16 грн. за штрафними санкціями та № 0000022206, яким Приватному акціонерному товариству «Черкасивторресурси» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на загальну суму 289880,81грн., у тому числі 231904,65грн. за основним платежем та 57976,16грн. за штрафними санкціями.

Як встановлено судом, Приватним акціонерним товариством «Черкасивторресурси» було задекларовано у графі 31 «Опис товару» митної декларації від 27.01.2012 року № 902050000/2012/000284 товар, а саме: «лінія для подрібнення та змішування РЕ/РР виробів (відходів) (деревинно-полімерних композиційних матеріалів) №20111205, специфікація моделі № WPSJ65, потужність 1035,25KW, з електричним живленням з фази 380В, 50Гц. В розібраному стані (згідно пакувального листа) - нова 1 шт. Лінія переробки пластика використовується для отримання деревинно-пластикового композиційного матеріалу з тирси, гранульованого поліетилену та необхідних добавок. У графі 31 зазначено, що країна виробництва товару є - Китай (СN). Кодом товару за вказаною МД у графі 33 було зазначено: 8477809900 - «обладнання для обробки гуми чи пластмаси або для виробництва виробів з цих матеріалів», що повністю відповідало опису товарів та коду товарів, зазначених виробником у товаросупровідних документах, у експортній декларації, оформленій митними органами країни - відправника та у висновку експертного дослідження товару, поданих до митного оформлення. Митна вартість товару була заявлена за першим методом - за ціною угоди щодо товарів, що імпортуються, про що свідчать дані графи 43 МД «код МВ». На підставі заявлених даних, позивачем на підставі МД від 27.01.2012 року № 902050000/2012/000284 було здійснено нарахування та сплату обов'язкових платежів у сумі 740747,81грн., що підтверджується даними граф 47 «нарахування платежів» та В «подробиці розрахунків» декларації.

Порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 року № 314, передбачено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю.

Так, згідно із Розділом 3 «Здійснення митних процедур» Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації встановлено, що при митному контролі здійснюється: перевірка правильності класифікації та кодування товарів (пункт 16); перевірка правильності визначення країни походження товарів (пункт 17); перевірка правильності визначення митної вартості товарів (пункт 21); перевірка правильності нарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших платежів (застосування пільг в оподаткуванні, застосування векселів, правильності заповнення граф 47 та В ВМД) (пункт 23).

Як вбачається з митної декларації від 27.01.2012 року № 902050000/2012/000284, митницею проведено відповідні види митного контролю при здійсненні митного оформлення. Отже, митна декларація від 27.01.2012 року № 902050000/2012/000284 була оформлена Черкаською митницею без зауважень. Відповідач, приймаючи вищезазначену митну декларацію та пропускаючи товар на митну територію України, погодився з усіма відомостями, зазначеними в ній.

Відповідно до пункту 14 статті 1 Митного кодексу України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Пунктом 15 статті 1 Митного кодексу України передбачено, що митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Згідно із пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України, пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Відповідно до частини 2 статті 78 Митного кодексу України, митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Згідно із частиною 1 статті 69 Митного кодексу України, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Частиною 1 статті 313 Митного кодексу України визначено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Таким чином, якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05.03.2013 року у справі за позовом Приватної фірми «АПІЯ» до Харківської митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи, що митна декларація від 27.01.2012 року № 902050000/2012/000284 була оформлена Черкаською митницею без зауважень, отже приймаючи вищезазначену митну декларацію та пропускаючи товар на митну територію України, митний орган погодився з усіма відомостями зазначеними в ній, та те, що в акті перевірки відсутня інформація про наявність у документах поданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості, неточностей, неповностей або фальсифікації цих документів, що відповідно до положень статті 69 Митного кодексу України, є підставою для проведення визначення митної вартості товарів митним органом, шляхом проведення митного контролю вже після пропуску товарів на митну територію України, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, визнавши протиправними та скасувавши податкові повідомлення-рішення відповідача від 22.01.2015 року № 0000022206 та № 0000012206 про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та мита на товари, що ввозяться на митну територію України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкасивторресурси» до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз