Рішення № 54360624, 10.12.2015, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 668/391/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року м.Херсон

Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого - судді Черниш О.Л.

при секретарі Зваді О.М.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача - адвоката Бондюченка Володимира Миколайовича, представника відповідача Державної казначейської служби України Дмитренко Олени Василівни, представника відповідача - Одеської залізниці Ніколащенка Сергія Олександровича, прокурорів прокуратури Комсомольського району м. Херсона Нощенка Олександра Борисовича, Орлика Віктора Валерійовича, прокурора відділу прокуратури Херсонської області Бобровського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до лінійного відділу на станції Херсон УМВС України в Херсонській області, Державної казначейської служби України, Одеської залізниці, управління УМВС України на Одеській залізниці про відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди та судових витрат

в с т а н о в и в

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління державної казначейської служби України в Херсонської області, лінійного відділу на станції Херсон УМВС України на Одеській залізниці, в якій просив стягнути за рахунок коштів державного бюджету матеріальні збитки в сумі 9393,90грн, витрати на правовому допомогу 4300 грн. та моральну шкоду в сумі 17052 грн, всього 30745,90грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив такі обставини:

Слідчим відділом ЛВ на станції Херсон УМВС України на Одеській залізниці 29.06.2013 року проти нього було порушено кримінальне провадження за ч.1 ст.309 КК України, прокурором Херсонської прокуратури по нагляду за додержанням законів у транспортній сфері 31.07.2014 року затверджено обвинувальний акт, який з реєстром матеріалів досудового розслідування направлено в Суворовський районний суд м. Херсона.

Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 28.10.2013 року позивача засуджено за ч.1 ст.309 КК України до одного року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном 2 роки, на підставі ст.76 КК України зобов'язано періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Апеляційну скаргу на вирок ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 25.12.2013 року залишено без задоволення, а вирок суду - без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.07.2014 року ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 25.12.2013 року скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 04.09.2014 року вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 28.10.2013 року скасовано, кримінальне провадження відносно позивача закрито за недоведеністю вини у вчиненні злочину.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Незаконне притягнення позивача до кримінальної відповідальності, проведення відносно нього досудового розслідування та несправедливе засудження негативно вплинуло на його моральний стан та завадило виконанню ним навчального плану та графіку навчального процесу, що потягло за собою виключення з числа студентів 4-го курсу Херсонського державного університету.

Цим позивачу завдано моральних страждань, порушило його нормальні життєві зв'язки, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Під слідством і судом позивач перебував з 29.06.2013 року по 04.09.2014 року, тобто 14 місяців.

Мінімальна заробітна плата з січня 2014 року становить 1218 гривень, і відповідно розмір моральної шкоди дорівнює 17052 гривні (1218х14).

Крім того, позивачу завдано матеріальних збитків у вигляді втрати стипендії у розмірі 1760 гривень та інших нарахувань у вигляді допомоги, наданої у статусі «дитина-сирота» державою у розмірі 1371,30 грн., а всього 3131, 30 гривень, які позивач отримував щомісячно включно по червень 2014 року за період навчання у навчальному закладі.

Ці збитки з 01.07.2014 року по 01.10.2014 року, тобто за три місяці складають 9393,90 грн.

Стипендія та інші нарахування надавались позивачу на підставі ст.ст.4,8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 02.03.2014 року № 2342-15.

За надання правової допомоги позивач поніс витрати у розмірі 4300гривень.

Статтею 4 вищезазначеного закону передбачено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1,3,4,5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Під час судового розгляду позивач надав до суду позовну заяву до лінійного відділу на станції Херсон УМВС України на Одеській залізниці, Державної казначейської служби України, в якій зазначив такі ж обставини, як і в попередній позовній заяві, просив стягнути най його користь завдану незаконними діями відповідача №1 - лінійний відділ на станції Херсон УМВС України Одеської залізниці моральну шкоду у сумі 17052 грн, матеріальні збитки в сумі 9393,90 грн., а також витрати на правову допомогу у сумі 4300 гривень за рахунок Державного бюджету України (а.с.54-55).

Під час розгляду справи позивач надав суду позовну заяву до Одеської залізниці, Державної казначейської служби України, просив стягнути на його користь з Одеської залізниці моральну шкоду в сумі 17052 грн., матеріальні збитки у розмірі 9393 грн, витрати на правову допомогу в сумі 4300 гривень - всього 30745,90 гривень за рахунок державного бюджету України (а.с.146-149).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив викладені вище обставини.

В подальшому під час розгляду справі позивач надав суду додаткову позовну заяву до управління МВС України на Одеській залізниці, державної казначейської служби України, в якій просив стягнути на його користь з управління МВС України на Одеській залізниці моральну шкоду у сумі 17502 грн., матеріальні збитки в сумі 9393,90 грн., витрати на правову допомогу в сумі 4300 грн., всього 30745,90 грн за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з рахунку управління МВС України на Одеській залізниці, а в разі відсутності на його рахунку відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив вищевикладені обставини.

Представник відповідача Державної казначейської служби України позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача - Одеської залізниці позов не визнав, вважав позовні вимоги до Одеської залізниці безпідставними.

Прокурор прокуратури Комсомольського району у м. Херсоні вважав, що позов задоволенню не підлягає, надав висновок до суду про необґрунтованість позову.

Прокурор прокуратури Херсонської області вважав, що позов підлягає задоволенню частково, а саме: тільки в частині стягнення моральної шкоди.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідачів, висновки прокурорів, суд встановив, що 29.07.2013року відносно ОСОБА_1 було складено обвинувальний акт і направлено до Суворовського районного суду м. Херсона (а.с.9.10).

Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 28.10.2013 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309КК України, і призначено покарання у вигляді одного року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання із встановленням іспитового строку у два роки ( а с.11).

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 25 грудня 2013року вказаний вирок був залишений без змін (а.с.28,29), але ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвала апеляційного суду Херсонської області від 25 грудня 2013 року була скасована з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції (а.с.57.58).

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 04 вересня 2014 року вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 28 жовтня 2013року скасовано, кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито за недоведеністю вини у вчиненні злочину. У мотивувальній частині ухвали зазначено, що провадження підлягає закриттю на підставі ч.1 ст.284 КПК України( а.с.12,13).

Таким чином, згідно наданих суду доказів ОСОБА_1 незаконно перебував під слідством та судом з 29.07.2013 року до 04.09.2014 року.

Позивач у позовній заяві зазначав, що під слідством він перебував з 29.06.2013 року, проте доказів цього суду не було надано.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю в діях складу кримінального правопорушення або не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито за недоведеністю вини у вчиненні злочину з посиланням на ч.1 ст.284КК України, пунктом третім якої передбачено закриття кримінального провадження в разі не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

За змістом підстава закриття кримінального провадження апеляційним судом відповідає пункту 3 ч.1 ст.284 КПК України.

Таким чином, згідно викладених обставин ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного перебування під слідством та судом.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

За змістом вказаної норми держава визнає, що внаслідок незаконного перебування під слідством та судом, незаконного засудження особі причиняється моральна шкода, розмір якої не може бути меншим одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, а тому посилання прокурорів прокуратури Комсомольського району м. Херсона про недоведеність позивачем наявності моральної шкоди є безпідставним.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням мінімальної заробітної плати на час ухвалення рішення, який з 01.09.2015 року року є 1378 гривень.

З урахуванням перебування ОСОБА_1 під слідством та судом з 29.07.2013 року по 04.09.2014 року розмір моральної шкоди складає 18231,07грн. (3 дні липня 2013 року 133,35грн., 4 дні вересня 2014 року 183,72 грн, 13 місяців 01.08.2013 року по 31.08.2014 року 17914 гривень (13х1378).

Згідно ч.4 ст.3 вищезазначеного закону передбачено, що у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги.

Частина 1 ст.1 Закону передбачає відшкодування шкоди внаслідок незаконного засудження, що мали місце відносно ОСОБА_1, оскільки вироком Суворовського районного суду м. Херсона він був засуджений, вирок набув законної сили після залишення його в силі ухвалою апеляційного суду Херсонської області, але був скасований судом касаційної інстанції.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати, які підтверджуються квитанціями про їх сплату (а.с.154), підлягають стягненню.

Вимоги про стягнення матеріальних збитків задоволенню не підлягають, оскільки ті матеріальні втрати, про які позивач зазначив у позовній заяві, не пов'язані із притягненням позивача до кримінальної відповідальності.

Позивач заявляв вимоги до різних відповідачів, але моральна шкода відповідно до статті 4 Закону визначає, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1,3,4,5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету, а тому

Оцінивши в сукупності всі докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме: на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 18231,07 грн., судові витрати у розмірі 4300 гривень, решта вимог задоволенню не підлягає з підстав, зазначених у мотивувальній частині рішення.

Керуючись ст.ст.3,4, 10,11,60,88,179,209,212 ЦПК України, на підставі ст.1176 ЦК України, ст.2, ч.4 ст.3, ст.13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" суд

в и р і ш и в

Позов ОСОБА_1 до лінійного відділу на станції Херсон УМВС України в Херсонській області, Державної казначейської служби України, Одеської залізниці, управління УМВС України на Одеській залізниці про відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди та судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану за час перебування під слідством і судом, у розмірі 16853 (шістнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят три) гривні 07 копійок та судові витрати у розмірі 4300 ( чотири тисяч триста) гривень.

В решті позовних вимог та вимог до лінійного відділу на станції Херсон УМВС України в Херсонській області, Одеської залізниці, управління УМВС України на Одеській залізниці відмовити.

Рішення протягом десяти днів з дня його проголошення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги через Комсомольський районний суд м. Херсона. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Черниш О.Л.