Ухвала суду № 54359373, 14.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 р.Справа № 820/10476/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Прокуратури Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2015р. по справі № 820/10476/15

за позовом ОСОБА_1

до Прокуратури Харківської області

про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прокуратури Харківської області (далі-відповідач), в якому просив: визнати протиправним рішення прокурора Харківської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги за кожен повний рік роботи на прокурорсько-слідчих посадах у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років; зобов'язати прокуратуру Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним рішення прокурора Харківської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги за кожен повний рік роботи на прокурорсько-слідчих посадах у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років. Зобов'язано прокуратуру Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного і всебічного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 07.09.2010 року ОСОБА_1 була призначена та виплачується пенсія за вислугу років у відповідності до ст. 50 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до Наказу прокурора Харківської області від 25.04.2014 №650 позивача звільнено з органів прокуратури Харківської області на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України та ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.

Після звільнення позивач не отримав грошової допомоги за кожен повний рік роботи на прокурорсько-слідчих посадах у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років, передбачену ч. 16 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач 04.06.2015 звернувся з листом до прокурора Харківської області, у якому прохав надати наступну інформацію: чи нараховувалась вихідна допомога, якщо не нараховувалась, то чому, а також надати інформацію про розмір вихідної допомоги, на яку міг розраховувати позивач в разі її нарахування.

У відповідь на лист від 04.06.2015р. прокурором зазначено, що позивач втратив право на нарахування та виплату вихідної допомоги на підставі Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166 (далі - Закон від 27.03.2014 №1166, або Закон), яким ч.16 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" виключено. На думку прокуратури Харківської області, Закон від 27.03.2014 №1166 набув чинності з 01.04.2014 року. Інших підстав для відмови у виплаті вказаної допомоги зазначено не було.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що прокуратурою Харківської області неправильно застосовано положення Закону України "Про прокуратуру" та Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", у зв'язку із чим було безпідставно відмовлено у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до положень ч.16 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції на час звільнення), прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Згідно з частиною 13 ст. 37 Закону №3723-ХІІ ( в редакції від 23 лютого 2014 року), державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Прикінцевих положень Закону №1166-VII зміни передбачені розділами ІІ і ІІІ, набирають чинності з 1 квітня 2014 року, а абзац 2 підпункт другий пункт 24 розділ ІІ цього Закону, набирають чинності з 1 травня 2014 року.

Як свідчать письмові докази, ОСОБА_1 був звільнений 25.04.2014р., тобто до моменту виключення положень ч.16 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", а тому позивач має право на отримання грошової допомоги у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

26 листопада 2013 року Конституційний Суд України у справі №1-14/2013 прийняв Рішення та надав висновки щодо офіційного тлумачення положення частини тринадцятої статті 37 Закону №3723-XII у системному зв'язку з положеннями пункту 2 частин першої, другої статті 40 КЗпП, статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року №3721-ХІІ, у якому зазначив, що грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується державному службовцю за умов виходу на пенсію з посади державного службовця та наявності страхового стажу, в тому числі стажу державної служби не менше 10 років. Жодних додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцю у разі виходу його на пенсію в частині тринадцятій статті 37 Закону №3723-XII не встановлено.

Тобто, грошова допомога, передбачена вказаним законодавчим положенням, має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця та припиненням цієї роботи у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця. Тому розірвання трудового договору з державним службовцем з підстав, визначених у пункті 2 частини першої статті 40 КЗпП, не може нівелювати право державного службовця на отримання зазначеної грошової допомоги за умови наявності стажу державної служби не менше 10 років.

Отже, у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади відповідно до чинного законодавства державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 37 Закону №3723-XII.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

З приводу розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 14.07.2011 року № 3674-VI.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2015 року 1218 грн. 00 коп.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Пунктом 1 частини 3 статті 4 цього Закону за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлено розмір судового збору в 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктом 3 ст.6 Закону України "Про судовий збір " визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовій збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Колегія суддів зазначає, що заявлені позивачем вимоги носять немайновий характер.

Таким чином, в даному випадку розмір ставки судового збору за подання Прокуратурою Харківської області апеляційної скарги по справі за позовом немайнового характеру становить 1071,84 грн.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції на час подання апеляційної скарги), апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, звертаючись із апеляційною скаргою, не надав доказів сплати судового збору, проте надав клопотання, в якому просив відстрочити сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх сплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2015 року клопотання відповідача було задоволено та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення апеляційним судом рішення у даній справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з Прокуратури Харківської області вищевказаної суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Прокуратури Харківської області- залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2015р. по справі № 820/10476/15 - залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Прокуратури Харківської області на рахунок УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (банківські реквізити отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк ГУДКУ у Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір у розмірі 1071, 84 грн. (одна тисяча сімдесят одна ) 84 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 16.12.2015 року