Ухвала суду № 54359203, 15.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15991/15 Головуючий у 1-й інстанції: Нагорянський С.І. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

15 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів за участю секретаря представника позивача представника відповідача-1 представника відповідача-2Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю., Петрика І.Й. ОСОБА_4 Пархоменко О.О. Гуленка Ю.М. Проценко Т.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_8 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року провадження у справі зупинено з підстав застосування положень п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року про зупинення провадження у справі як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зупиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що в провадженні Конституційного Суду України перебуває подання Верховного Суду України щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини 1 статті 8, частини 4 статті 13, статей 21, 22, частин 1, 4, 5 статті 41 Конституції України, результат розгляду якого впливає на законодавче врегулювання спірних правовідносин та правильне вирішення справи.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

З аналізу наведеної норми вбачається, що при наявності інших причин, що не передбачені пунктами 1-3 ч. 2 ст. 156 КАС України, та за наявності обґрунтованого клопотання сторони, суд наділений правом зупинити провадження у справі.

Іншими причинами є не будь-які обставини, а лише ті, які тимчасово перешкоджають або роблять недоцільним розгляд справи, оскільки за час зупинення можуть з'явитися важливі для справи обставини, неврахування яких може вплинути на законність судового рішення.

Відповідно до позовної заяви, підставою для звернення позивача до суду стало те, що відповідачем не включено позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта банк», на підставі договору банківського вкладу (депозиту), який укладено між банком та позивачем, як з фізичною особою. Така бездіяльність, на думку позивача, перешкоджає його праву на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Колегія суддів зазначає, що у конституційному провадженні Конституційного Суду України перебуває на розгляді подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

Згідно з інформацією на офіційному сайті Конституційного Суду України (http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/283136), вищезазначене подання Верховного Суду України перебуває на розгляді у колегії суддів Конституційного Суду України.

Питання конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» має суттєве значення для правильного та об`єктивного розгляду даної справи, оскільки спірні правовідносини, зокрема регулюються положеннями цього Закону.

Згідно положень пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», - у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції України може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, за результатами розгляду конституційного подання щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правове регулювання відносин, пов'язаних із функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, в залежності від рішення Конституційного Суду України може змінитися. Тому прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній адміністративній справі до результатів розгляду судом конституційної юрисдикції зазначеного подання, є неможливим.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зупинення провадження в адміністративній справі до розгляду Конституційним Судом України вказаного подання Верховного Суду України.

З підстав вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року про зупинення провадження у справі - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року про зупинення провадження у справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович І.Й. Петрик

Повний текст ухвали складено та підписано - 16.12.2015

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Ключкович В.Ю.

Петрик І.Й.