Постанова № 54359124, 16.12.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Каліуш О.В.

Суддя-доповідач - Жаботинська Світлана Володимирівна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року справа №233/2317/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Жаботинської С.В., Васильєвої І.А., Василенко Л.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2015 року у справі № 233/2317/15-а (головуючий І інстанції Каліуш О.В.) за позовом директора Костянтинівського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» ОСОБА_2 до першого заступника начальника Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області Власова Сергія Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив скасувати постанову серії АА № 187241 по справі про адміністративне правопорушення від 20.04.2015 року та стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360, 00 грн. та закрити провадження по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 165-1 КУпАП є незаконним та необґрунтованим, оскільки 14.10.2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669-VII. Пп.8 п.1 ст.11 даного Закону внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» - доповнено розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» статтею 9-3, у зв'язку з чим відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Вказує на те, що 30 жовтня 2014 року було підписано розпорядження КМУ № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція». Місто Костянтинівка, де Костянтинівське ВУВКГ взято на облік як платник податків входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. Дію переліку було зупинено, але не скасовано розпорядженням КМУ від 05.11.2014 року № 1079-р. Виходячи з вищевикладеного, розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р не тільки діяло в період з 30.10.2014 року по 04.11.2014 року, а і не скасовано до цього часу, Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669-VII також діє. До того ж, постановою від 26.01.2015 року по справі № 826/18327/14 (залишено в силі 02.04.2015 року) та постановою від 09.02.2015 року № 826/18330/14 Окружного адміністративного суду м. Києва розпорядження КМ України № 1079-р від 05.11.2014 року «Про зупинення дії розпорядження КМ України від 30.10.2014 року № 1053» було визнано нечинним. Відповідно до зазначених постанов, розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція» діє.

Крім того, Костянтинівське ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» не мало можливості сплатити суму заборгованості з єдиного внеску, оскільки Управління не є юридичною особою та входить до складу комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», яке і є розпорядником коштів. Костянтинівське ВУВКГ здійснює оплату податкових зобовязань, заробітної плати та будь-яких інших фінансових операцій зі своїх рахунків в разі розпорядження Компанії.

За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.

Постанову серії АА № 187241 від 20 квітня 2015 року, винесену першим заступником начальника Костянтинівської ДОПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області Власовим С.О., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 165-1 КУпАп скасовано, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до рішень Київського окружного адміністративного суду у справі № 826/18330/14 від 08.01.2015 року та від 26.01.2015 року № 826/18327/14, яке ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року залишене без змін, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року «Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053» визнано нечинним.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що наявність сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати за відсутністю затвердженого переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція не дає змоги застосовувати норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669-VII, та не дає підстав для звільнення від відповідальності позивача. Зазначає, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника та вказує на те, що робити висновки відносно того, що розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція» діє - є передчасним та незаконним, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015 року у справі № К/800/19383/15 клопотання КМУ про зупинення виконання постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року задоволено.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Костянтинівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" є відокремленим підрозділом, що входить до складу комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" ( а.с. 4, 7-9).

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" зареєстровано в якості юридичної особи 3 вересня 2007 року за № 12661450000026990, включено до ЄДРПОУ № 00191678, та перебуває на обліку як платник єдиного внескувідповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у відповідача.

Згідно до ст. 7 Статуту Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" від 28.08.2007 року № 98р до повноважень генерального директора відносяться розпорядження коштами та майном підприємства ( а.с. 5-6).

З листа відповідача позивачу вбачається, що при перевірці баз даних Костянтинівською ОДПІ встановлено несплату позивачем єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за січень 2015 року.

ОСОБА_2, як керівника, запрошено листом № 2332/05-14-17-02 від 07.04.2015 року до Костянтинівської ОДПІ 14 квітня 2015 року для складання, ознайомлення та підписання протоколу про адміністративне правопорушення ( а.с. 43).

Актом щодо неявки для розгляду адміністративної справи керівника КВУВКГ КП «Компанія Вода Донбасу» встановлено факт неявки для розгляду адміністративної справи ОСОБА_2 ( а.с. 44).

09 квітня 2015 року головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ЄСВ складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 576190, відповідно до якого ОСОБА_2 - керівник КВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» вчинив несплату єдиного соціального внеску за січень 2015 року в сумі 284418, 13 грн. по граничному строку сплати 20.02.2015 року фактично несплачено, чим порушено ч. 4 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( а.с. 15).

Постановою першого заступника начальника Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області Власовим С.О. від 20 квітня 2015 року серія АА 187241, ОСОБА_2, керівника ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу», притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 1360 грн. за несплату єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2015 року, нарахованого в сумі 284418, 73 гривень по граничному строку сплати 20.02.2015 року фактично не сплачено, чим порушено п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ч. 4 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 16).

На теперешній час заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 284418, 73 грн. за січень 2015 року повністю погашена ( а.с. 51).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності застосування податковим органом до керівника підприємства штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в період проведення антитерористичної операції.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною восьмою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

За приписами пункту 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно ст. 26 зазначеного Закону посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за: порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску; подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.п. 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.

Згідно вимог ст. 234-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ст. 165-1). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.

Відповідно до вимог п. 3 ст. 288 КУпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення. Отже у разі незгоди з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, встановлено законодавче право її оскарження до суду.

Згідно до ч. 4 ст. 165-1 КУпАП України, передбачено, що несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст. 284 КУпАП України, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем порушено строк сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до самостійно визначених грошових зобов'язань.

Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VII визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 11 цього Закону внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 такого змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Матеріалами справи підтверджено, що 5 листопада 2014 року позивачем до податкового органу подана заява № 1647/10 про звільнення виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме нарахування, утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності.

Підприємством також отриманий сертифікат Торгово-промислової палати № 1216 від 29 жовтня 2014 року про настання обставин непереборної сили.

Оцінюючи спірні відносини колегія суддів зазначає, що Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім п. 4 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За положеннями статті першої цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 жовтня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/18327/14 від 26 січня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року, визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015 року у справі № К/800/19383/15 клопотання Кабінету Міністрів України про зупинення виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року задоволено та зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року до розгляду касаційної скарги у Вищому адміністративному суді.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 липня 2015 року у справі № К/800/19383/15 задоволено частково касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

Як вбачається з витягу з Положення № 36 Костянтинівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", затвердженого Наказом Генерального директора від 30.01.2009 року № 17, управління розташоване за адресою: вул. 11 Ангеліної, м. Костянтинівка, Донецька обл., 85106 та відповідно до пункту 15 статті 1 Переліку від 30.10.2014 року та Переліку від 02.12.2015 року м. Костянтинівка входить до населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція ( а.с. 7).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач звільняється від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану згідно вимог Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Таким чином, позовні вимоги в частині скасування постанови серії АА № 187241 у справі про адміністративне правопорушення від 20.04.2015 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360, 00 грн. підлягають задоволенню, оскільки в діях (бездіяльності) ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 4 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Щодо позовної вимоги про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, колегія суддів зазначає наступне.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 171-2 КАС України. Зазначені справи розглядаються в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов крім іншого, може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень. Крім того, ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову крім іншого про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення або окремих його положень. Отже, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не входить до повноваження адміністративного суду під час розгляду справи за правилами КАС. На підставі викладеного, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області - задовольнити частково.

Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2015 року у справі № 233/2317/15-а - скасувати.

Позовні вимоги директора Костянтинівського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» ОСОБА_2 до першого заступника начальника Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 20 квітня 2015 року серія АА 187241 першого заступника начальника Костянтинівської ОДПІ Головного Управління Міндоходів у Донецькій області Власова Сергія Олександровича про притягнення директора Костянтинівського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді накладення штрафу у розмірі 1360, 00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В.Жаботинська

Судді І.А.Васильєва

Л.А.Василенко