Ухвала суду № 54359101, 15.12.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 року справа №805/2549/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 р. у справі № 805/2549/15-а (головуючий І інстанції Бабіч С.І. ) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів в Донецькій області про скасування наказу, визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення. Позивач просить скасувати наказ начальника ДПІ у м. Краматорську № 2 від 06.01.2015 року, визнати дії ДПІ у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області протиправними та просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000191703/5421/10/05-15-17-03 від 11.03.2015 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 24 945,00 коп., у тому числі 19 956,00 грн. основний платіж та 4 989,00 грн. штрафні санкції.

Позовні вимоги обгрунтовані протиправністю наказу про призначення перевірки № 2 від 06.01.2015 року, оскільки в силу постанови КМУ № 71 заборонені перевірки малого бізнесу у 2015 році. Крім цього, позивач зазначає, про те, що всі документи, що підтверджують реальність господарських відносин з контрагентом були надані на перевірку у повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено частково, а саме податкове повідомлення-рішення № 0000191703/5421/10/05-15-17-03 від 11.03.2015 року про збільшення ФОП ОСОБА_2 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 24 945,00 коп., у тому числі 19 956,00 грн. основний платіж та 4 989,00 грн. штрафні санкції, скасовано частково, в частині збільшення ФОП ОСОБА_2 суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 4 850,00 грн. (3 880 грн. - основного платежу та 970,00 грн. штрафних санкцій). В решті позовних вимог відмовлено у зв'язку тим, що надані позивачем докази виконання договорів № 16-08 від 05.08.2014 року та № 18-08 від 21.08.2014 з ТОВ «Промлайн Груп» є неналежними та містять ознаки фіктивності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу в якій посилається на протиправність постанови Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року. В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник посилається на незаконність проведення позапланової виїзної перевірки так як його заява про проведення перевірки була написана на 7 діб пізніше, а саме 13.01.2015 року, відтоді як оскаржуваний наказ податкового органу було прийнято 06.01.2015 року, не було допитано свідка ОСОБА_3. Зазначає що всі документи, що підтверджують реальність господарських відносин з контрагентом, були надані на перевірку у повному обсязі. Просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року, та винести нове рішення яким задовольнити позовні вимоги апелянта.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.11.2015 року, апеляційна скарга ФОП ОСОБА_2 була залишена без руху у зв'язку з невірною сумою сплати судового збору.

Після усунення вищезгаданих недоліків, ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.12.2015 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 15.12.2015 року об 09:25 год.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

В своїй апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 посилається на протиправність наказу № 2 від 06.01.2015 року, прийнятого податковим органом, але суд апеляційної інстанції не погоджується з даним твердженням з наступних підстав.

Відповідно до ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з пп.78.1.1 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Уповноваженими особами відповідача було направлено лист № 17911/10/05-15-17-03 від 29.10.2014 року про надання інформаціїї та її документального підтвердження щодо господарських відносин з ТОВ "Промлайн Груп" за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року. Вказаний лист отримано позивачем 03.11.2014 року.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 04.11.2014 року первинні документи на придбання товарів у ТОВ " Промлайн Груп" у періоді з 01.08.2014р. по 31.08.2014р. та їх подальшу реалізацію надані не в повному обсязі, а саме не надані договори на придбання товарів, документи на транспортування товарно - матеріальних цінностей та продаж придбаних товарів. Згідно наданих документів ФОП ОСОБА_2 є кінцевим споживачем придбаних послуг, а придбаний товар не був реалізований.

Вказані обставини свідчать про наявність у відповідача підстав для проведення позапланової перевірки відповідно до положень ст. 78 ПК України.

13.01.2015 року ФОП ОСОБА_2 подано до ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області заяву про проведення документальної позапланової виїзної перевірки в приміщенні ДПІ.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно правомірності проведення документальної позапланової виїзної перевірки відносно ФОП ОСОБА_2

За результатами вищевказаної перевірки та на підставі акту відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000191703/5421/10/05-15-17-03 від 11.03.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 24 945,00 коп., у тому числі 19 956,00 грн. основний платіж та 4 989,00 грн. штрафні санкції.

Між позивачем та ТОВ "Промлайн Груп" було укладено договір перевезення вантажу № 15-08 від 04.08.2014 року, відповідно до умов якого ТОВ "Промлайн Груп" зобов'язалось доставити ввірений йому позивачем вантаж (три котли ДС "Атмос"100) загальною вартістю 23 280,00 грн. у м. Краматорськ, видати вантаж отримувачу, а позивач зобов'язався сплатити плату встановлену договором.

При вирішенні справи судом використовуються відповідні норми Податкового кодексу України, які діяли у період виникнення спірних відносин.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В якості доказів виконання вказаного договору позивачем надано суду виписану ТОВ "Промлайн Груп" податкову накладну № 11 від 05.08.2014 року, акт надання послуг № 1468 від 05.08.2014 року, рахунок на оплату № 0508/004 від 05.08.2014 року на суму транспортних послуг у 19 400,00 грн. (3 880,00 грн. ПДВ) та товарно транспортну накладну від 06.08.2014 року, а також платіжне доручення № 61 від 05.08.2014 року та відповідну банківську виписку, які підтверджують факт здійснення позивачем оплати за надані ТОВ "Промлайн Груп" послуги.

Суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем у податковій декларації з ПДВ за серпень 2014 року правомірно включено до складу податкового кредиту податкову накладну № 11 від 05.08.2014 року на суму ПДВ 3 880,00 грн.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення, в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4 850,00 грн. (3 880 грн. - основного платежу та 970,00 грн. штрафних санкцій (25% від 3 880,00 грн.)

05.08.2014 року між ТОВ "Промлайн Груп" та позивачем було укладено договір № 16-08, відповідно до умов якого ТОВ "Промлайн Груп" зобов'язалось поставити позивачу насос циркуляційний ДАВ ВРН 120/250 40 м - 2 шт., компенсатор об'єму V-80л - 1 шт., бак акумулятор V-500л - 1 шт., насос підпиточний Jet H=45м - 1 шт, хімводоочистка - 1 шт. на загальну суму з ПДВ 42 555,00 грн., ПДВ - 7092,50 грн.

Позивачем надано рахунок на оплату № 0508/005 від 05.08.2014 року на вказану суму, видаткову накладну № 1469 від 05.08.2014 року, податкову накладну № 12 від 05.08.2014 року та платіжне доручення № 62 від 05.08.2014 року.

Крім цього надано товарно-транспортну накладну № 0508/005 від 05.08.2014 року, за якою вищевказаний товар нібито було доставлено позивачу з м. Києва у м. Краматорськ.

21.08.2014 року між ТОВ "Промлайн Груп" та позивачем було укладено договір № 18-08, відповідно до умов якого ТОВ "Промлайн Груп" зобов'язалось поставити позивачу котел "Атмос" 100 у кількості 1 шт. за ціною 53 900,00 грн. з ПДВ.

Позивачем надано рахунок на оплату № 2108/001 від 21.08.2014 року на вказану суму, видаткову накладну № 1517 від 21.08.2014 року, податкову накладну № 32 від 21.08.2014 року та платіжне доручення № 69 від 21.08.2014 року.

Крім цього надано товарно-транспортну накладну № 21008/001 від 21.08.2014 року, за якою вищевказаний товар нібито було доставлено позивачу з м. Києва у м. Краматорськ.

Проте з матеріалів справи вбачається, що вказаний товар ані за договором № 16-08 від 05.08.2014 року, ані за договором № 18-08 від 21.08.2014 року. взагалі не було доставлено у м. Краматорськ.

Позивачем надано договір відповідального зберігання від 01.08.2014 року з ТОВ "Торгово-будівельна компанія "Фаворі-Строй" з актом приймання-передачі майна до нього.

Серед майна, що нібито передано на зберігання у м. Луганську вказані насос ДАВ ВРН 120/250 40 м - 2 шт., тобто майно яке позивачем нібито отримано у м. Краматорську згідно з наданою товарно-транспортною накладною № 0508/005 від 05.08.2014 року.

Жодних доказів на підтвердження факту транспортування вказаного товару у м. Луганськ позивач суду не надав, як не зміг позивач пояснити і те яким чином товар опинився у м. Луганську, хоча пунктом навантаження у товарно-транспортній накладній вказано м. Київ, а пунктом розвантаження м. Краматорськ.

Також позивачем надано договір відповідального зберігання № 44 від 29.08.2014 року з ТОВ "Грейн Опт" з актом приймання-передачі майна до нього.

Майном, що нібито передано на зберігання у м. Донецьку, вказаний котел "Атмос" 100 у кількості 1 шт. за ціною 53 900,00 грн. з ПДВ., тобто майно яке позивачем нібито отримано у м. Краматорську згідно з наданою товарно-транспортною накладною № № 21008/001 від 21.08.2014 року.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податком на додану вартість необхідно дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Будь які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Водночас за відсутності факту придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

На час розгляду апеляційної скарги, ФОП ОСОБА_2 жодних доказів на підтвердження факту транспортування вищевказаних товарів у м. Донецьк та м. Луганськ позивач суду не надав, як не зміг позивач пояснити і те яким чином товар опинився у м. Донецьку, хоча пунктом навантаження у товарно-транспортній накладній вказано м. Київ, а пунктом розвантаження м. Краматорськ.

Жодних доказів оплати за відповідальне зберігання позивачем суду не надано.

Також колегія суддів зазначає, що згідно з наданими позивачем суду договорами відповідального зберігання вони були укладені ще до того, коли відповідний товар нібито було доставлено до місця такого зберігання.

Товарно - транспортна накладна на перевезення котлу „Атмос ДС 100" виписана ТОВ „Промлайн Груп" 21.08.2014р., а договір на його відповідальне зберігання та акт приймання передачі товару укладений фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 з ТОВ „Грейн ОПТ (м. Донецьк, вул. Умова, 1) лише 29.08.2014р, тобто після того, як котел нібито був доставлений до м. Краматорська.

Товарно - транспортна накладна на перевезення насосів циркуляційних ДАВ ВН 120/250 40М виписана ТОВ „Промлайн Груп 05.08.2014р. у м. Краматорськ, а договір на їх відповідальне зберігання та акт приймання передачі майна був укладений фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 з ТОВ „ТБК „Фаворі - Строй" (м. Луганськ, вул. Монтажна, 21А) вже 01.08.2014 року., тобто до моменту отримання такого товару.

Позивач посилається на те, що у даті договору на відповідальне зберігання було допущено описку та помилково зазначено датою 1 серпня 2014 року. Позивачем вказано, що вірною є дата вказаного договору - 11 серпня 2014 року.

Проте та сама дата (01.08.2014 року) зазначена і у акті приймання-передачі майна на зберігання та, у будь-якому разі, доказів транспортування (поставки) такого товару у м. Луганськ позивачем суду не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що докази якими обґрунтовує свої позовні вимоги позивач, в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20 095 грн. (16 076 грн. - основного платежу та 4 019,00 грн. штрафних санкцій (25% від 16 076,00 грн.) є неналежними та містять ознаки фіктивності.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає що рішення Донецького окружного адміністративного суду прийняте при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а отже не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 р. у справі № 805/2549/15-а - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Д.В. Ляшенко

Судді Л.В. Ястребова

І.Д. Компанієць