Постанова № 54359069, 03.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2015 рокусправа № 804/14425/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року по справі № 804/14425/15 за позовом Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» до Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и В:

Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення:

-№ 000111/150315715 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 19 277,86 грн.;

- № 0004721504 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 21907,05 грн.;

- №0004731504 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 81949,65 грн.;

- №0004751503 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 236231,81 грн.;

- №0004761503 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 10% у сумі 80133,30 грн.;

- №0004771501 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 1059990,34 грн.;

- №0004781501 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 10% у сумі 10коп.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом з огляду на результати проведення камеральної перевірки, які свідчать про порушення підприємством строків сплати узгоджених податкових зобов'язань. Позивач вказував на те, що відповідачем здійснено податковий контроль не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, оскільки, за позицією позивача, податкова інспекція повинна була провести не камеральну, а документальну перевірку. Також позивач вказував на те, що податкова служба безпідставно зараховувала сплачені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість на погашення податкового боргу минулих податкових періодів, оскільки така податкова заборгованість з податку на прибуток та з податку на додану вартість вже була стягнута у судовому порядку та її сплата була розстрочена судовим рішенням, а отже зарахування розстрочених платежів у рахунок погашення податкового боргу минули податкових періодів, суперечить положенням ст.100 Податкового кодексу України. Крім цього, позивач посилався на те, що в його діях відсутній склад податкового правопорушення, за яке ДПІ застосовано спірні штрафні санкції, оскільки він не ухилявся від сплати податкових зобов'язань, а був в цьому обмежений, як теплопостачальна організація, нормативно-правовими актами виконавчої влади та арештами, які накладені на все майно та кошти підприємства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року у

задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована обов'язком платника податків сплачувати податкові зобов'язання у визначені законом строки і встановлення, у спірному випадку, контролюючим органом факту не виконання такого обов'язку, є підставою для застосування штрафних санкцій.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції?, Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами, які викладено у позові. Заявник апеляційної скарги фактично вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тим обставинам, з якими позивач пов'язував неправомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що посадовими особами Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питання несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води (збір за спеціальне використання води) за 4 квартал 2014 року, нарахованої згідно податкового розрахунку №9079627069 від 02.02.2015 року; екологічного податку за 4 квартал 2014 року, нарахованого згідно податкової декларації №9077811720 від 15.01.2015 року, земельного податку за травень 2014 року лютий 2015 року, нарахованого згідно податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2014 рік N9079627069 від 17.02.2014, N9024923881 від від 05.05.2014, N9048665000 від 21.08.2014 і на 2015 рік N9019692-161 від 20.02.2015 податку на додану вартість, нарахованого згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (наказ ДПА Україна від 07.12.10 №927), податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року №9059630319 від 17.10.2014, податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року №9067656262 від 20.11.2014, уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість №9030581260 від 05.03.2015р.; податку на прибуток, нарахованого згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (наказ ДПА України від 07.12.10 №927 N2a/0470/57 від 23.03.2012).

За результатами перевірки складено акт №209/1504/00130850 від 14.08.2015 року в якому зроблено наступні висновки:

- в порушення пункту 57.1 статті 57, пункту 257.5 статті.257 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, ДП "Криворізька Теплоцентраль" не сплачено протягом граничного терміну сплати узгодженої суми грошового зобовязання з рентної плати за спеціальне використання води (збір за спеціальне використання води) за 4 квартал 2014 року, граничним терміном сплати 19.02.2015 (дата погашення податкового боргу 03.04.2015), з затримкою на 43 дні;

- в порушення пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, не сплачено протягом граничного терміну сплати узгодженої суми грошового зобовязання з екологічного податку за 4 квартал 2014 року, граничним терміном сплати 19.02.2015 (дата погашення податкового боргу 03.04.2015), з затримкою на 43 дні;

- в порушення пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, не сплачено протягом граничного терміну сплати узгодженої суми грошового зобовязання з податку на додану вартість, а також податку на прибуток;

- в порушення пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, не сплачено протягом граничного терміну сплати узгоджені суми грошових зобовязань ю земельному податку за травень 2014 року лютий 2015 року.

На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№ 000111/150315715 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 19 277,86 грн. (за платежем: Податок на прибуток);

- № 0004721504 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 21907,05 грн. (за платежем: Надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення);

- №0004731504 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 81949,65 грн. (за платежем: Рентна плата за спеціальне використання води);

- №0004751503 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 236231,81 грн. (за платежем: Земельний податок з юридичних осіб);

- №0004761503 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 10% у сумі 80133,30 грн. (за платежем: Земельний податок з юридичних осіб);

- №0004771501 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 1059990,34 грн. (за платежем: Податок на додану вартість);

- №0004781501 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 10% у сумі 10коп. (за платежем: Податок на додану вартість).

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції фактично виходив з того, що спірні рішення прийняті контролюючим органом на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції, у повній мірі, суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Відносно доводів позивача про те, що відповідачем здійснено податковий контроль не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, оскільки, за позицією позивача, податкова інспекція повинна була провести не камеральну, а документальну перевірку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

У свою чергу, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Таким чином, відмінність камеральної перевірки від документальної, зокрема, полягає у способі встановлення тих чи інших обставин, які мають значення для виконання основної функцій контролюючого органу - податкового контролю. Так, якщо під час проведення камеральної перевірки такі обставини встановлюються шляхом дослідження даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, то під час проведення документальних перевірок такі обставини встановлюються шляхом дослідження не лише даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а й шляхом дослідження фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства.

У спірному випадку контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питання несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов'язань. Для встановлення обставин, які свідчать про несвоєчасність сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань, відсутня необхідність у дослідженні документів, які зазначені вище та які можуть бути дослідженні лише під час проведення документальної перевірки. Такі обставини встановлюються шляхом дослідження поданих платником декларацій (розрахунків) та відомостей про фактичну сплату узгоджених податкових зобов'язань.

Таким чином, у спірному випадку, з метою з'ясування обставин зазначених в акті перевірки, контролюючим органом обґрунтовано проведено камеральну перевірку.

Щодо доводів позивача про відсутність у його діях податкового правопорушення, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, у позові та в апеляційній скарзі позивач посилається на те, що він не ухилявся від сплати податкових зобов'язань, а був у цьому обмежений, як теплопостачальна організація, нормативно-правовими актами виконавчої влади, згідно з якими здійснювався перерозподіл та перерахування коштів ДП «Криворізька теплоцентраль», а також у зв'язку з арештами, які накладені на все майно та кошти підприємства.

Відносно таких доводів позивача колегія суддів зазначає, що сплата податків (обов'язкових платежів) є обов'язком платника податків, що прямо передбачено як Конституцією України так і Податковим кодексом України. Невиконання такого обов'язку є підставою для застосування санкцій, зокрема, фінансових санкцій, які передбачені п.126.1 ст.126 ПК України. При цьому, чинне законодавство не ставить в залежність обов'язок платника податків по сплаті податків від його фінансового становища (наявності чи відсутності грошових коштів), як не ставить в залежність від цього і настання відповідальності у вигляді застосування фінансових санкцій, які передбачені п.126.1 ст.126 ПК України.

Таким чином, зазначені вище доводи позивача, які стосуються неправомірності здійснення відповідачем податкового контролю, відсутності фінансової можливості виконання своїх податкових зобов'язань, не можуть бути підставою для задоволення позову.

Щодо підстав для застосування штрафних санкцій, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що підставою для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань за платежем: Надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (податкове повідомлення-рішення №0004721504 від 01.09.2015р.) та за платежем: Рентна плата за спеціальне використання води (податкове повідомлення-рішення №0004731504 від 01.09.2015р.), стали висновки ДПІ про те, що підприємством до контролюючого органу подані відповідні розрахунки вказаних податкових зобов'язань, граничний термін сплати яких є 19.02.2015р.. Фактично самостійно узгоджені позивачем податкові зобов'язання сплачені 03.04.2015р. З огляду на вказані обставини, приймаючи до уваги кількість днів затримки сплати (43 дні), податковою службою прийнято податкові повідомлення-рішення про застосування штрафу у розмірі 20% від суми погашеної суми податкового боргу.

Зазначені в акті перевірки обставини, які стали підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, позивачем не заперечувались.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим застосування до позивача штрафних санкцій, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 01.09.2015р. №0004721504 та№0004731504.

Аналогічні обставини стали підставою і для прийняття податковою службою податкового повідомлення-рішення №0004751503 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 236231,81 грн. (за платежем: Земельний податок з юридичних осіб) та податкового повідомлення-рішення №0004761503 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 10% у сумі 80133,30 грн. (за платежем: Земельний податок з юридичних осіб).

Так, в акті перевірки (а.с.15) зазначено, що ДП «Криворізька Теплоцентраль» не сплачено протягом граничних термінів узгоджені суми грошових зобов'язань по земельному податку за період травень 2014 року - лютий 2015 року.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що за вказаний період підприємством до податкової служби подані: звітна податкова декларація з плати за землю за 2014 рік та уточнююча декларація за вказаний період (а.с.27-30), в яких визначений розмір щомісячних платежів з плати за землю. У визначені законом граничні строки сплати, позивачем, узгоджені суми податкових зобов'язань, сплачені не були, що не заперечувалось останнім та підтверджено наданими платіжними дорученнями, які хоча і свідчать про сплату земельного податку за 2014 рік, але вказують на недотримання позивачем строків сплати щомісячних платежів, які визначені п.287.3 ст.287 ПК України.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає правомірним застосування до позивача штрафних санкцій, які визначені податковим повідомленням-рішенням №0004751503 від 01.09.2015р.

Щодо застосування штрафних санкцій за платежем: податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість (податкові повідомлення-рішення від 01.09.2015р. №0004771501 та №000111/150315715), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з акту перевірки вказані штрафні санкції ДПІ визначено з огляду на погашення позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, які вже були стягнуті у судовому порядку та виконання рішень суду, з цього приводу, було розстрочене, у зв'язку з чим податковою службою складено графіки погашення розстрочених податкових зобов'язань (а.с.34-39).

Позивачем надано суду докази, які свідчать про те, що ним сплачувалися узгоджені податкові зобов'язання у відповідності з складеними графіками погашення податкових зобов'язань, а саме платіжні доручення, в яких зазначено як вид податку, його суму так і посилання на відповідний графік погашення.

Сплачені суми податкових зобов'язань зараховувалися податковою службою у рахунок зменшення податкового боргу з податку на прибуток та з податку на додану вартість минулих податкових періодів, тим самим штучно збільшувався період кількості днів затримки сплати податкових зобов'язань.

Не заперечуючи повноваження контролюючого органу, які визначені п.87.9 ст.87 ПК України та які вказують на те, що що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, колегія суддів вважає, що у спірному випадку податковою службою не враховано положення 100 ПК України.

Так, відповідно до ст.100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Відстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (п. 100.6, п. 100.7 ст. 100 ПК України).

Оскільки, судовими рішеннями було розстрочено сплату податкового боргу ДП «Криворізька теплоцентраль», при цьому податковим органом, відповідно до вказаних рішень суду, складено графіки погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду сум заборгованості, колегія суддів доходить висновку, що зарахування сплачених ДП «Криворізька теплоцентраль» сум податкового боргу повинно було здійснюватися контролюючим органом відповідно до графіків погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду сум заборгованості та цільового призначення платежу, вказаного відповідачем в платіжному дорученні.

Таким чином, визначення податковою службою днів прострочення сплати узгоджених податкових зобов'язань, враховуючи зарахування сплачених сум у погашення податкового боргу минулих податкових періодів, є неправомірним та свідчить про необґрунтованість застосування штрафних санкцій при сплаті позивачем узгоджених податкових зобов'язань, сплата яких була розстрочена.

З цих підстав, колегія суддів вважає неправомірним податкове повідомлення-рішення №000111/150315715 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 19 277,86 грн. (за платежем: Податок на прибуток).

З розрахунку податкового повідомлення-рішення №0004771501 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 1059990,34 грн. (за платежем: Податок на додану вартість) вбачається, що до розрахунку штрафних санкцій ДПІ включено кількість днів прострочення сплати узгоджених податкових зобов'язань по податковій декларації з ПДВ від 17.10.2014р. (53 дні) сума штрафних санкцій - 127222,6грн. та по податковій декларації з ПДВ від 20.11.2014р. (51 день) сума штрафних санкцій - 21559,2грн. Тобто, включено дні прострочення сплати узгоджених податкових зобов'язань, які не стосуються сплати зобов'язань, що розстрочені судовим рішенням.

Відносно сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ, по вказаним деклараціям, позивачем не заперечувався факт несвоєчасної сплати податкових зобов'язань, у зв'язку з чим колегія суддів вважає обґрунтованим застосування контролюючим органом штрафних санкцій у розмірі 148 781,8грн. (127222,6 + 21559,2).

Таким чином, необґрунтовано застосованими штрафними санкціями, які визначені податковим повідомленням-рішенням №0004771501 від 01.09.2015р., є штрафні санкції у розмірі 911 208,54грн. (1059990,34 - 148 781,8), у зв'язку з чим вказане податкове повідомлення-рішення, в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 911 208,54грн., підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0004781501 від 01.09.2015р. (форма "Ш") про застосування штрафу у розмірі 10% у сумі 10коп. (за платежем: Податок на додану вартість), колегія суддів вважає зазначити те, що вказаним рішенням відповідача визначено штрафні санкції з огляду на порушення позивачем строків сплати узгоджених податкових зобов'язань по уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ від 05.03.2015р. №9030581260 (15 днів). Оскільки, вказаний факт позивачем не заперечувався, то суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для висновків щодо неправомірності вказаного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить висновку про часткову обґрунтованість вимог апеляційної скарги, у зв'язку з чим вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року по справі № 804/14425/15 - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Податкове повідомлення-рішення № 000111/150315715 від 01.09.2015р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 20% у сумі 19277,86грн. (за платежем: Податок на прибуток підприємств) - визнати неправомірним та скасувати.

Податкове повідомлення-рішення №0004771501 від 01.09.2015р. про застосування штрафу у розмірі 20% (за платежем: Податок на додану вартість), в частині штрафних санкцій у розмірі 911 208,54грн. - визнати неправомірним та скасувати.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 08.12.2015р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк