Ухвала суду № 54358914, 16.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 373/2541/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Зелеська А.О. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

16 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Петрика І.Й.,

Собківа Я.М.,

за участю секретаря Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного Фонду України в м. Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії по перерахунку пенсії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом та просить визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду в місті Переяславі-Хмельницький та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області у перерахунку пенсії ОСОБА_3 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначену їй 25 вересня 2012 року пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувавши показник середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу по Україні 2001,20 грн., що був визначений у 2011 році, який передував зверненню за призначенням пенсії.

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області щодо відмови ОСОБА_3 у проведенні перерахунку пенсії за віком. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у місті Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області здійснити з 13.03.2015 перерахунок пенсії за віком, призначеної ОСОБА_3, застосувавши показник середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в Україні, визначений для таких цілей у 2011 році, відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного Фонду України в м. Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт вказує на допущення судом першої інстанції неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що провести перерахунок пенсії, застосувавши заробітну плату за 2011 рік - 2001,20 грн. немає можливості, оскільки пенсія призначалася за вислугу років у 2001 році відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Під час звернення у 2012 році за пенсією за віком, пенсію ОСОБА_3 переведено з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії за вислугою років на пенсію за віком. При цьому, апелянт посилається на положення ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де визначено загальне правило переведення з одного виду пенсій на інший.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного судового рішення колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 195 КАС України, згідно з яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.09.2001 ОСОБА_3, як працівник освіти (вихователь дошкільного закладу) вийшла на пенсію по вислузі років, у зв'язку з чим звільнилась з роботи.

12.09.2001 наказом начальника міського відділу освіти виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради її призначено на посаду завідувача дошкільного закладу «Сонечко».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 досягла, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійного страхування» пенсійного віку (55 років).

05.10.2012 позивач звернулась до управління Пенсійного фонду в м. Переяслав-Хмельницький та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області з заявою про призначення їй пенсії за віком.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що пенсійним органом зроблено перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії за вислугу років, яку вона не отримувала більше десяти років та переведено з одного виду пенсії на інший з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який використовувався при призначенні їй пенсії за вислугу років, та який з урахуванням Постанови КМ України № 327 від 23.04.2012 «Про підвищення рівня соціального захисту населення» був змінений на показник 2007 року для всіх призначених до 2008 року пенсій. При нарахуванні ОСОБА_3 у жовтні 2012 року пенсії за віком управління Пенсійного фонду в м. Переяслав-Хмельницький та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області керувалось положеннями ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де визначено загальне правило переведення з одного виду пенсій на інший.

13.03. 2015 ОСОБА_3 звернулась до управління Пенсійного фонду в м. Переяслав-Хмельницький та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області з заявою про перерахунок призначеної пенсії за віком з проханням застосувати показник середньої заробітної плати застрахованої особи, що передував року звернення за такою пенсією, який у 2011 році становив 2001,20 грн.

Листом начальника Управління Пенсійного фонду в м. Переяслав-Хмельницький та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області від 19.03.2015 № 1876/02 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії та роз'яснено, що її пенсію у 2012 році переведено з одного виду на інший, а саме з пенсії за вислугу років, що призначена у 2001 році на пенсію за віком, у відповідності до ч.3 ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та при обчисленні пенсії застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у сфері економіки України за 2007 рік 1197,91 грн. з врахуванням того, що пенсія за вислугу років, з якої здійснено переведення, позивачу була призначена до 2008 року.

Вважаючи відмову пенсійного органу протиправною, ОСОБА_3 звернулася до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач при обчисленні ОСОБА_3 пенсії за віком у жовтні 2012 року безпідставно використав механізм переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, не врахувавши при цьому, що позивач з 11.09.2001 не є отримувачем пенсії за вислугу років, а тому при обчисленні її пенсії необхідно було застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком, як того вимагає ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується з огляду на таке.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року(зі змінами та доповненнями) визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.

Статтею 1 Закону №1058- IV встановлено, що «пенсією» є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Види ж пенсійних виплат і соціальних послуг визначені у статті 9 вищезазначеного Закону, зокрема, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються наступні пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 3 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При цьому, у своїй постанові від 09 червня 2015 року по справі № 21-550а15 Верховний Суд України усуваючи неоднакове застосування норм матеріального права, вважає, що у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії ніж Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачені іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 01.09.2001, не досягнувши відповідного пенсійного віку, вийшла на пенсію за вислугою років (25 років страхового стажу в галузі освіти).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Враховуючи, що 12.09.2001 ОСОБА_3 влаштувавшись на роботу завідуючою дошкільного закладу «Сонечко» у м. Переяслав-Хмельницькому, а також беручи до уваги положення статті 7 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», суд апеляційної інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції, що виплата пільгової пенсії за вислугою років ОСОБА_3 тривала десять днів та припинилась 11.09.2001 року та з цього часу позивач пенсіонером не являлась.

Отже, відповідач при обчисленні ОСОБА_3 пенсії за віком у жовтні 2012 року безпідставно використав механізм переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, не врахувавши при цьому, що позивач з 11.09.2001 не є отримувачем пенсії за вислугу років, а тому при обчисленні її пенсії необхідно було застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком, як того вимагає ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії управління Пенсійного Фонду України в м. Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області при обчисленні пенсії позивачу за віком з застосуванням середнього заробітку по Україні за 2007 рік не відповідають вимогам Закону №1058-ІУ і порушують права ОСОБА_3 на пенсію у відповідному до визначеного законом розмірі.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконано.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору задоволено та в порядку ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 14 липня 2011 року № 3674-VI.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року N 484-VIIІ, який набув чинності 01.09.2015 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при подані позовної заяви.

Частиною 1 цієї статті Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2015 року становить 1218 гривень.

У зв'язку з цим судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 535,92 грн. (487,20 *110%=535,92 грн.) підлягає стягненню з особи, що подала апеляційну скаргу

Керуючись ст.ст. 41,160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з управління Пенсійного Фонду України в м. Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. Хмельницького, 28) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському район; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів бюджету: 22030001) судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 535(п'ятсот тридцять п'ять) 92 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.12.2015.

Головуючий суддя: В.Ю. Ключкович

Судді: І.Й. Петрик

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.