ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2015 року справа № 2а/2370/4341/2011
09 год. 25 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
секретар судового засідання Будченко А.Ю.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 подано позов, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Черкаси, правонаступником якої є відповідач, № НОМЕР_1 від 10.05.2011 про збільшення грошових зобовязань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації в Черкаській області була проведена перевірка позивача з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, на підставі результатів якої був складений акт від 03.08.2010 про порушення вимог податкового законодавства, а саме непроведення готівкових коштів, отриманих за реалізовані паливно-мастильні матеріали через реєстратор розрахункових операцій на суму 50932 грн. На підставі цього акту відповідачем проведена документальна планова перевірка дотримання вимог податкового законодавства та встановлено, що позивач не відобразила кошти в сумі 50932 грн. в податкових зобовязаннях за серпень 2010 року. За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у місті Черкаси було донараховано податок на додану вартість в сумі 8489 грн. та застосовані фінансові санкції до позивача в розмірі 2122 грн.
З указаним рішенням вона не погоджується, оскільки в серпні 2010 року позивач не отримувала готівкові кошти в сумі 50932 грн. за реалізацію паливно-мастильних матеріалів. Ці кошти надійшли в безготівковій формі на розрахунковий рахунок та не повинні проводитися через реєстратор розрахункових операцій. Крім того, неотримання коштів саме в готівковій формі встановлено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду, згідно якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 займається оптовою торгівлею паливом.
Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що проведеною перевіркою позивача з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, встановлено факт продажу товару за готівку в розмірі 50932 грн. та непроведення вказаної суми через реєстратор розрахункових операцій. З цих підстав відповідачем проведено документальну планову перевірку позивача щодо дотримання ним вимог податкового законодавства за результатами якої встановлений факт невідображення вказаних коштів в податкових зобовязаннях за серпень 2010 року чим порушені вимоги Закону України Про податок на додану вартість. За наслідками перевірки відповідачем винесено рішення про донарахування сум податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 8489 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 2122 грн. Вказана в акті сума 50932 грн. з реалізації паливно-мастильних матеріалів є помилковою, а тому тягне за собою невірне визначення донарахованих податкових зобовязань та штрафних санкцій. Крім того, згідно розрахунку вбачається, що фактична сума заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість за серпень 2010 року складає 1697 грн. 73 коп., а штрафних санкцій 425 грн., оскільки сума готівки, отриманої за реалізацію паливно-мастильних матеріалів, що не були проведена через реєстратор розрахункових операцій становить 10186 грн. 40 коп.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
03.08.2010 ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації в Черкаській області була проведена перевірка фізичної особи підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами перевірки складений акт № 003753 від 03.08.2010, в якому зазначено, що при перевірці господарської одиниці автозаправочної станції, що знаходиться по вулиці Сумгаїтській, 3а в місті Черкаси, де здійснює свою підприємницьку діяльність позивач, встановлено факт продажу паливно-мастильних матеріалів за готівку в розмірі 10186 грн. 40 коп. та непроведення вказаної суми через реєстратор розрахункових операцій.
За наслідками цієї перевірки державною податковою інспекцією у місті Черкаси було винесене рішення про застосування штрафних санкцій від 18.08.2010 № НОМЕР_2, яке було оскаржене позивачем в судовому порядку.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2011 у справі № 2а/2370/54/2011 рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.08.2010 № НОМЕР_2 було скасоване.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2013, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2011 скасовано та прийняте рішення про відмову у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у місті Черкаси в повному обсязі.
Скасовуючи постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2011 суд апеляційної інстанції вважає правомірним визначення позивачу фінансових санкцій за непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій відповідно до вимог пункту 1 статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.
22.04.2011 державною податковою інспекцією у місті Черкаси проведена документальна планова перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта господарювання фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 (акт № 656/17-210/НОМЕР_3 від 22.04.2011).
Вказаною перевіркою встановлено порушення податкового законодавства у вигляді невідображення коштів в сумі 50932 грн., отриманих за реалізацію паливо-мастильних матеріалів через реєстратор розрахункових операцій відповідно до акту перевірки № 003753 від 03.08.2010 р., що не були проведені в податкових зобовязаннях з податку на додану вартість за серпень 2010 року.
Як наслідок проведеної перевірки державною податковою інспекцією у місті Черкаси винесене податкове повідомлення-рішення від 10.05.2011 № НОМЕР_1 про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 8489 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2122 грн.
Разом з тим, згідно наданого відповідачем розрахунку, фактична сума заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість за серпень 2010 року складає 1697 грн. 73 коп., а штрафних санкцій 425 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що визначення платників податку на додану вартість, обєктів, бази та ставок оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету передбачені чинним на момент виникнення спірних правовідносин Законом України Про податок на додану вартість від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР).
Відповідно до вимог пункту 4.1. статті 4 Закону № 168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обовязкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого звязку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в звязку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі Порядок).
Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пункт 4 Порядку).
Згідно пункту 5 Порядку за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Підпунктом 5.2 Порядку визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 6 Порядку).
Таким чином, акт перевірки № 656/17-210/НОМЕР_3 від 22.04.2011 не містить обставин порушення позивачем вимог Закону України Про податок на додану вартість при оформленні зобовязань з податку на додану вартість у серпні 2010 року з зазначенням конкретних господарських операцій, за якими допущено заниження таких зобовязань.
Покладений в основу висновків про заниження позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість акт перевірки від 03.08.2010 № 003753, містить факти порушення позивачем положень Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, однак, доказів, що зазначені порушення призвели до зниження позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість у серпні 2010 року відповідачем не надано.
Таким чином, суд вважає висновки державної податкової інспекції у місті Черкаси стосовно заниження фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 податку на додану вартість безпідставними.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Черкаси від 10 травня 2011 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 9611 грн., в тому числі за основним платежем 8489 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2122 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39497534) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.О. Гаврилюк
Постанова складена у повному обсязі 15.12.2015.
Судове рішення № 54358907, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 10.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2370/4341/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: