Постанова № 54358544, 24.11.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 року 810/4024/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрол Октан-Плюс" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрол Октан-Плюс"(далі - позивач) з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області(далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2015 №00027/2101/496(далі - оскаржуване рішення).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем протиправно та всупереч нормам чинного законодавства України проведено перевірку, вважає необгрунтованим висновки акту перевірки на підставі яких було винесено оскаржуване рішення, а тому вважає його протиправним та просить суд скасувати.

В запереченнях відповідач вказує, що всі його дії є правомірними, оскільки вони вичинялись в межах та у спосіб передбачений йому законом, а позовні вимоги вважає необгрунтованим, та такими, що не підлягають задоволенню і просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

У судове засіданні представник позивача, належним чином повідомлений, не з'явився, однак подав до суду клопотання, в якому просив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для подальшого розгляду і вирішення даної справи вже відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вирішив задовольнити клопотання позивача та подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження на основі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

07.04.2015 посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, на підставі направлень від 07.04.2015 №1168 та 1169, проведена фактична перевірка позивача з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями га/або тютюновими виробами.

За результатами вказаної перевірки складено ОСОБА_1 №605/10-36-21/36172328 від 16.04.2015 року (далі - ОСОБА_1 перевірки), в яком встановлено факт реалізації бензину А95 та дизелю без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункового документа.

До ОСОБА_1 перевірки долучено пояснення пояснення працівника позивача ОСОБА_2 та зошит залишку паливо-мастильних матеріалів, вказані додатки наявні в матеріалах справи.

На підставі висновків ОСОБА_1 перевірки відповідачем винесено оскаржуване рішення, в якому встановлено порушення п.1.2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995(далі - Закон 265/95ВР) та застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 20906985,95 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням позивач звернувся до суду, що стало предметом розгляду даної адміністративної справи, якій суд надає наступну правову оцінку.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-УІ (надалі Податковий кодекс України).

Положеннями ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи (органи державної податкової служби) мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, як платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно із п. 86.1 ст. 86 Податкового Кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, передбачає, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Посилання позивача про порушення відповідачем процедури проведення перевірки суд вважає необгрунтованим, оскільки відповідач діяв відповідно до статті 80 Податкового кодексу України, яка передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Даної обставини підтвердженням є наявний в матеріалах справи лист з проханням про вжиття заходів в межах своєї компетенції начальника оперативного управління ГУ ДФС у Київській області, ОСОБА_3, до начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Київській області, ОСОБА_1, з якого слідує, що до ОУ ГУ ДФС у Київській області надійшла заява гр. ОСОБА_4 від. 23.03.2015 №8/0/3в, в якій зазначено, що у м. Тараща по вул. Пушкіна в нежитловому приміщенні здійснюється незаконна реалізація підакцизної групи товарів, а саме бензину та дизелю. Вказані обставини стали підставою для реагування податковому органу, а саме ініціювання та проведення перевірки для підтвердження або спростування обставин викладених в заяви гр. ОСОБА_4

Представник позивача в судовому засіданні спростовував факт реалізації бензину та дизеля тим, що паливно-мастильні матеріали, які знаходились на території позивача, зберігаються в його складському приміщенні на виконання умов договору оренди від 05 січня 2012 року укладеного з ТОВ"Петрол Октан", тому не реалізує їх та вважає, що в такому випадку не потребує застосування в своїй господарській діяльності реєстратора розрахункових операцій.

Однак, з відібраних при проведенні перевірки пояснень гр. ОСОБА_2 слідує, що він працює на підприємстві позивача охоронцем. До його функціональних обов'язків входять: слідкування за порядком на території; заправка автомобілів бензином та дизелем. Він реалізує бензин та дизель та фіксує продаж у спеціальному зошиті для грошових залишків копія якого надана до пояснень.

Разом з тим стаття 3 Закону 265/95ВР передбачає порядок проведення розрахунків, а саме субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобовязані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обовязковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;

4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;

5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Стаття 17 Закону 265/95ВР передбачає, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Системний аналіз загачених норм закону та викладені вище обставини приводять суд до висновку, що мотивування позивачем про протиправності дій відповідача не знайшли свого належного підтвердження, не спростували доводи відповідача про дотримання ним меж та способу дій, передбачених законодавством України, при здійсненні управлінських функцій та винесенні оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги є необгрунтованими відповідно задоволеними бути не можуть.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Суд не відшкодовує відповідачу понесені ним судові витрати, оскільки не заявлено документально підтверджених вимог про такі витрат.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.